Українські оборонні стартапи за майже два роки великої війни більш-менш впевнено стоять на ногах. Однак для подальшого розвитку бракує довгострокових державних контрактів, інвестицій та спрощених процедур для всієї індустрії
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
На платформі Brave1 з квітня 2023 року зібралося 820 defence-tech проєктів. Найбільше на ній – виробників безпілотників, які займають 20%. До 2022-го в Україні було близько 20 компаній, станом на грудень – понад 200, повідомила пресслужба Мінстратегпрому у відповідь на запит Forbes. До використання в ЗСУ були допущені сім зразків дронів, станом на листопад – 62, говорила керівниця defense tech кластеру Brave1 Наталя Кушнерська на конференції Forbes Tech.
Бурхливий розвиток оборонних технологій спровокувало вторгнення Росії та необхідність дати відсіч ворогу, який має більше ресурсів, каже Кушнерська. Левова частка оборонних стартапів – діти війни. Один із прикладів – виробник рацій Himera. Його у 2022 році запустив засновник космічного стартапу Promin Aerospace Михайло Рудомінський.
На фронті вже перебуває понад 2000 їхніх рацій. Виробничі потужності стартапу дають змогу виробляти 1000 рацій на місяць, каже Рудомінський. «Готові виходити й на 2000-3000 штук, але нам не вистачає конкретного запиту, що й скільки потрібно», – додає він.
Що потрібно українським оборонним стартапам, щоб летіти ще швидше?
Короткі держконтракти
«Українські стартапи – це герої, томущо треба мати дуже велике терпіння, щоб пройти процес держкупівлі», – говорила в інтерв’ю Forbes керуюча партнерка оборонного фонду D3 Евелін Бучацький. D3 профінансував сім українських стартапів – Zvook, Frontline, Swarmer, Drone Space, Ailand Systems, HighCat, Tytan. Вони лише готуються отримати державне замовлення.
Щоб отримати державний контракт, потрібно кілька місяців, говорить один із виробників дронів, який попросив не називати своє ім’я у цій статті через сенситивність теми. «Комітет комітетом поганяє – потрібно поставити десятки підписів», – каже він.
Для виробників дронів процес держзакупівлі спрощений – їх купують у рамках «Армії дронів» через Держспецзв’язку. У 2023-му уряд виділив на «Армію дронів» 40 млрд грн, у проєкті держбюджету наступного року на дрони закладено 48 млрд грн.
Проблема держзамовлення – короткострокові контракти з виконанням три-чотири місяці, а не на рік, говорив директор авіаційно-виробничої компанії Skyeton Андрій Фіалковський в інтерв’ю DW. Його компанія постачає в ЗСУ розвідувальні дрони Raybird-3. «На наступний рік ми не можемо зараз підписати контракт, бо не визначена потреба від держави», – зазначав він. Проте закупити деталі компанія має заздалегідь, щоб вчасно виконати контракт.
Короткострокові контракти створюють труднощі для компаній, підтверджує Forbes виробник FPV-дронів на правах анонімності через сенситивність теми. Щоб їх виконати, виробник може збільшити команду, однак через три-чотири місяці людей доведеться скорочувати, говорить Рудомінський. Himera на старті максимально спростила виробничі процеси, щоб нівелювати цей ризик, розповідає засновник стартапу.
У держави немає стратегії роботи з виробником, вважає засновник компанії дронів, який попросив не називати своє ім’я у цій статті через сенситивність теми. «Міністерству потрібно виділити нам client partners», – додає він.
Тимчасове рішення – волонтерські фонди. «Вони допомагають стартапу протриматися на плаву, поки він розвивається до рівня нормального контракту від держави», – казала Бучацький.
Основні покупці Himera – фонди Razom, UAID, «Вільні». Ще один «закупник» – бізнес, що бере партії по 10-20 рацій для бригад, яким він допомагає. «Донедавна найбільшими покупцями були самі військові», – повідомляє Рудомінський, вартість його рації – 4000 грн.
Системно розв’язати проблему держконтрактів може копія «Армії дронів», вважає Бучацький. «Якщо по кожному напрямку будуть такі проєкти, то це працюватиме краще, ніж в США», – каже вона. Мінцифри планує запустити армію роботів та армію РЕБ у рамках Brave1 у січні 2024 року.
Інші гроші
Чому попри бюрократичні труднощі продовжують працювати сотні стартапів? «Бо в них не закінчилися інвесторські гроші», – вважає вищезгаданий виробник дронів, який попросив не називати своє ім’я у цій статті.
На початку стартапи можуть розраховувати на гранти розміром $5000-25 000 від Brave1. Кластер профінансував 135 розробок на $2,3 млн, повідомляв 21 грудня Федоров у своєму Телеграм-каналі. У 2024-му суму грантів збільшать – $10 000, $50 000 та $250 000. Бюджет Brave1 – $41,6 млн.
Подальшого фінансування – катма, продовжувати можна на героїзмі, або власним коштом. Лише три фонди в Україні активно інвестують у defence-tech, підраховує Бучацький. «Чим більше їх буде, тим легше стане для всіх, бо в екосистемі простіше працювати», – додає вона.
D3, який неофіційно називають дітищем екскерівника Google Еріка Шмідта, готовий показати приклад венчурним капіталістам – фонд зібрав $19 млн для інвестицій в український defence-tech. Ціль – до середини літа 2024 року розширити його до $30 млн та профінансувати щонайменше 10 стартапів.
«Шукати інвестиції в оборонний проєкт складніше, тому що не такий широкий спектр інвесторів, але вони є», – каже Рудомінський, який з жовтня 2023-го збирає раунд на $500 000. Його стартап розраховує на глобальні фонди та бізнес-ангелів.
Та спершу Himera планує подати заявку на допуск до експлуатації в ЗСУ. Під спрощену процедуру, яку запровадили для дронів та РЕБ, стартап не підпадає. Держава рухається за пріоритетом – якщо є багато виробників, то для них запроваджують зміни, вважає Рудомінський. «Але працювати системно й широко у неї поки не виходить», – додає він.
Збором та аналізом інформації для інфографіки займалася Валентина Дудко.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
