Верховна Рада (ВР) почала роботу над бюджетом на наступний рік /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Нові бюджети війни, повернення декларацій та проблема Держаудитслужби. Верховна Рада за два дні ухвалила низку важливих рішень. Forbes розповідає про ключове

Верховна Рада (ВР) почала роботу над бюджетом на наступний рік Фото Getty Images

Верховна Рада (ВР) почала роботу над бюджетом на наступний рік та розглянула два закони, які відкривають перемовини про членство України в Європейському союзі (ЄС). Forbes розповідає про головні зміни, що їх нардепи ухвалили цього тижня. 

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

За два пленарні засідання 20 та 21 вересня Верхновна Рада встигла розглянути великі зміни до держбюджету 2023 року, ознайомитися з проєктом на наступний рік та ухвалити низку законопроєктів, зокрема важливих для євроінтеграції України. Завершилась і багатомісячна епопея з відновленням декларування.

Що ці зміни означають на практиці? Forbes пояснює, що важливого зробили нардепи цього тижня.

Бюджет 2024 року

20 вересня міністр фінансів Сергій Марченко презентував у парламенті проєкт держбюджету на наступний рік. «Це бюджет, спрямований на розвиток економіки для перемоги», – сказав він під час виступу у ВР.

Одна з найбільших відмінностей документа від кошторису 2023-го – істотне скорочення видатків на інфраструктуру та будівництво, зазначила в авторській статті для Forbes голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. Видатки на безпеку – 1,69 трлн грн (21,6% від ВВП). Зокрема уряд робить ставку на збільшення українського виробництва зброї, боєприпасів (виділено 55,8 млрд грн) та дронів (48 млрд грн).

надано пресслужбою

Міністр фінансів Сергій Марченко Фото надано пресслужбою

Основні показники: зростання ВВП на 5%, інфляція становитиме 10,8%, мінімальна зарплата зросте до 7100 грн, а з 1 квітня 2024-го – до 8000 грн, курс – 41,4 грн/$. Для підтримки бізнесу у 2024-му закладено майже 30 млрд грн за різними програмами.

Пʼять нардепів з економічного, бюджетного та фінансового комітетів, з якими спілкувався Forbes, оцінили бюджет наступного року як стримано оптимістичний. Загалом нардепи закликають скоротити всі непрофільні видатки. Наприклад, фінансування БЕБ, інших правоохоронців, гроші на серіали тощо, каже заступник голови фінкомітету Ярослав Железняк. «Треба дивитися кожну програму і знаходити такі непотрібні видатки», – додає він. 

Заробітні плати чиновників – ще одна стаття, яка може потрапити під скорочення. «Викликає питання збільшення зарплатного фонду різних центральних органів виконавчої влади», – каже голова фінансового комітету Гетманцев.

Збільшення бюджету на 2023 рік

Парламент у першому читанні ухвалив урядовий законопроєкт про збільшення бюджету на 328,5 млрд грн, з них на потреби оборони майже 303 млрд грн. Друга стаття видатків – Міністерство соціальної політики на підтримку ВПО виділило 16,5 млрд грн.

Найбільш дискусійні положення закону, на думку нардепів, – збільшення зарплатного фонду БЕБ (315 млн грн), Державного казначейства (51,7 млн грн) та Державної аудиторської служби (185,4 млн грн), а також видатки Міненерго на підтримку субʼєктів ПЕК (350 млн грн).

Незрозуміла мета і виділення коштів на додаткове фінансування Мінагро, зазначає нардеп з економічного комітету Олексій Мовчан. «У міністерства великий штат та багато повноважень, які доцільно оптимізувати», – пояснює він.

Попри незадоволення нардепів, документ ухвалили без істотних змін, але до другого читання вони можуть зʼявитися. «Будемо прибирати видатки на БЕБ та наполягати на додаткових видатках на Міноборони», – написав у своєму Telegram-акаунті нардеп Железняк.

Місцеві бюджети без «військового» ПДФО

ВР зробила перший крок до позбавлення місцевих бюджетів 100% ПДФО із заробітних плат військових та силовиків. Нардепи ухвалили законопроєкт №10037 у першому читанні. Якщо він пройде друге читання, то ці кошти спрямують до державного бюджету. Цього року сума становитиме 25,8 млрд грн, а наступного – 93,7 млрд грн.

Думки очільників міст розділилися щодо цього рішення. Мер Львова Андрій Садовий готовий підтримати це рішення за умови, що гроші підуть дійсно на війну, процедура буде прозорою, а норма діятиме на час воєнного стану. Очільник Миколаєва Олександр Сєнкевич категорично проти, адже місто втрачає 46% бюджету. «Без цих грошей нам не вистачатиме коштів на зарплати, комунальні послуги, обслуговування міста», – каже він.

з особистого архіву

Мер Львова Андрій Садовий Фото з особистого архіву

Відкриття реєстру декларацій

Нардепам з другої спроби вдалося відкрити реєстр декларацій для громадськості. 5 вересня ВР проголосувала за поновлення декларування для чиновників, але на рік обмежила до нього публічний доступ.

Це обурило суспільство. Петиція на сайті президента з вимогою накласти вето на закон №9534 за лічені години набрала необхідні для розгляду 25 000 голосів. Загалом її підтримали майже 84 000 осіб. Зеленський прислухався до побажання та повернув закон до парламенту з вимогою відкрити реєстр.

Виняток – декларації не мають подавати такі субʼєкти декларування, як військовослужбовці, особи, що перебувають у полоні чи на тимчасово окупованих територіях, а також члени їхніх сімей.

Згідно з законом, зараз держпосадовці мають подати декларації одразу за два роки (2021-й та 2022-й). У квітні 2024 року почнеться подання декларацій за 2023-й. Відкрити реєстр НАЗК має у двомісячний термін з моменту набрання законом чинності.

Євроінтеграційний закон щодо публічних осіб

Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №9269-д стосовно пожиттєвого фінансового моніторингу РЕР (Politically exposed persons. – Forbes). До таких осіб належать усі топчиновники – президент, прем’єр-міністр, члени Кабміну, секретар та заступник РНБО, нардепи, посли, голова НАБУ, СБУ, генпрокурор тощо.

Фактично ВР голосує за цей статус удруге. У законі про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, який нардепи ухвалили ще у 2020 році, статус РЕР був довічний. Минулого року нардепи внесли зміни, обмеживши дію статусу РЕР на три роки, пояснює нардеп фінансового комітету Ольга Василевська-Смаглюк. «Це обурило наших міжнародних партнерів, які виділяли кошти на цю реформу, та поставило під сумнів наше членство в ЄС», – каже Василевська-Смаглюк.

Ухвалення проєкту є умовою вступу України до ЄС та отримання допомоги від МВФ. Після підтримання закону в цілому Україна виконає всі законодавчі вимоги для початку перемовин з ЄС. ВР розглядатиме закон у другому читанні в жовтні, прогнозує Василевська-Смаглюк.

Зміни до оборонних закупівель після неоднозначних дій Держаудитслужби

Нардепи ухвалили постанову №10071, яка зобовʼязує Кабмін гарантувати виконавцям державних контрактів з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, а також суми прибутку.

Державна аудиторська служба України вимагала повернути 2,5 млрд грн, стверджуючи, що постачальники, які співпрацюють з Міноборони, не мають закладати прибуток у контракти з державою.

Це створило проблеми армії та бізнесу. Виробники, профільні асоціації та громадськість скаржилися, що українські оборонні підприємства просто банкрутять: виробництво зброї та техніки буде знищено як галузь, а виробництва зупинено.

Незалежність САП

Ще в пʼятницю, 15 вересня, до ВР надійшов урядовий законопроєкт щодо посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Документ має усунути давню проблему, повʼязану з ризиками політичного впливу на САП, а також запобігти витоку інформації про розслідування.

Getty Images

Керівник САП Олександр Клименко Фото Getty Images

Головна зміна – САП отримує статус юридичної особи. Це дасть змогу самостійно адмініструвати свій документообіг, розпоряджатися бюджетними коштами, набирати колектив тощо. Раніше всі ці дії потрібно було погоджувати з ОГП, у структур була навіть спільна пошта.

Серед недоліків – законопроєкт не передбачає істотних процесуальних змін. САП залишається залежною від генпрокурора у розслідуванні справ проти нардепів, а також не отримує право самостійно звертатися щодо екстрадиції топчиновників.

Голосування у першому читанні відбудеться на початку жовтня, очікують троє співрозмовників Forbes серед нардепів з антикорупційного та економічного комітетів ВР.

Обмеження для мікрокредитів

Парламент підтримав у першому читанні зміни щодо вимог до мікрокредитування. Законопроєкт №9422 передбачає: обмеження максимальної денної ставки до 1%, встановлення мінімальних вимог до перевірки кредитоспроможності позичальника, додаткові штрафні санкції для МФО за порушення вимог.

На початку 2023-го Нацбанк фіксував збільшення скарг громадян на мікрокредитні організації. Ринок відкидає претензії регулятора як щодо перевірки платоспроможності клієнтів, так і щодо проблемної заборгованості.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні