У Молдові хвиля антиукраїнської дезінформації. Як це виглядає та кому вигідно – розбір Wired /Фото visuals / Unsplash
Категорія
Інновації
Дата

У Молдові хвиля антиукраїнської дезінформації. Як це виглядає та кому вигідно – розбір Wired

Прапор Молдови Фото visuals / Unsplash

З початку війни Росії проти України у невеличку Молдову прибуло понад 400 000 біженців (частина – транзитом до інших регіонів ЄС). Тепер країна потерпає від хвилі дезінформації та пропаганди, пише видання Wired. Forbes переказує ключові тези.

«Слава Україні!» – кричать на відео двоє чоловіків, штовхаючись у невеликому магазині в стані алкогольного сп’яніння. У публікації 41 000 поширень на Facebook.

Це один із сотень прикладів інформаційної атаки, яка скоординовано захлинула ключові соціальні мережі в Молдові, каже Валеріу Паша, президент аналітичного центру Watchdog.MD, що спеціалізується на дезінформації. Його організація зібрала понад сотню подібних прикладів, 28 із них уже видалили станом на 7 квітня. Серед інших близько двох десятків становлять репости відео з TikTok.

Відео з двома чоловіками теж врешті-решт видалили, як і TikTok-аккаунт, що його поширив. Для Молдови будь-який контент, що набирає понад 10 000 репостів, уже дивина, враховуючи населення чисельністю 2,6 млн. Із них тільки 2,1 млн дорослих живуть на підконтрольній центральній владі території та лише 1,4 млн користуються Facebook.

Серед 400 000 українських біженців, що перетнули кордон із Молдовою, у країні залишилося близько 100 000 осіб. Враховуючи невелику кількість населення та розміри країни, це один із найбільших показників у Європі.

Загальні настрої щодо українців – позитивні, але країна потерпає від «загрожуючої та організованої спроби розділити суспільство», каже президентка Молдови Майя Санду.

За цим стоїть Росія, переконаний Петер Стано, речник з питань оборони та міжнародних відносин Европейської комісії в Молдові та автор сайту, що розвінчує кремлівську пропаганду.

Механіка пропаганди – старанний пошук контенту, що може розпалювати ненависть, публікація його до TikTok, а звідти розповсюдження на Facebook через мережу підробних облікових записів. Репости йдуть до груп, на власні та чужі сторінки. Так можна обманути алгоритми соцмереж, щоб пришвидшити розповсюдження фейків.

Інше джерело пропаганди – Telegram, де найбільший у країні канал нараховує понад 400 000 підписників та робить публікації кожні п’ять хвилин. Він теж поширює фейки, говорить Вадим Пистринчук, виконавчий директор «Інституту стратегічних ініціатив».

Чому саме Молдова? Це одна з найбідніших та найменших країн регіону, але вона може стати наступною ціллю Путіна у війні проти Європи. Підстави вже є – самопроголошена республіка Придністров’я і так має контингент обсягом близько 1500 російських солдатів.

«Вони роблять те саме, що в Донбасі з 2014 року», – каже Михаель Кларк, колишній директор аналітичного оборонного центру Royal United Services Institute. За його словами, поки що долю Молдови рятує невдала спроба росіян атакувати Одесу – українське портове місто знаходиться в пів сотні кілометрів від кордону.

Звичайні громадяни поки що не піддаються хвилі дезінформації, а керівництво країни намагається запобігти катастрофі. 6 квітня в парламенті Молдови зареєстрували законопроєкт, що вводить штрафи за дезінформацію у розмірі до 100 000 лей ($5400).

Матеріали по темі