Порятунок від дефолту і $6 млрд економії. Що потрібно знати про велику угоду за держборгом /Фото Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Порятунок від дефолту і $6 млрд економії. Що потрібно знати про велику угоду за держборгом

Getty Images

Увечері, 10 серпня, український уряд оголосив, що кредитори України погодилися на два роки відмовитися від платежів за українським держборгом. Це дасть змогу Мінфіну заощадити на виплатах близько $6 млрд у період до серпня 2024 року, зазначив міністр Сергій Марченко. Чому це важливе досягнення уряду перед складним 2023-м роком.

Голосування серед кредиторів завершилося 10 серпня. Пристати на пропозицію Мінфіну погодилися не менш як половина тримачів кожного з випусків облігацій та загалом дві третини всіх кредиторів. За інформацією співрозмовника в уряді, частка найбільшого з них не перевищувала 10% від загальної суми боргу, про яку йшлося в цій угоді.

Які можливості Україні дає ця операція, як вона обмежує уряд та чим це відрізняється від реструктуризації держборгу в 2015-му, який вважався технічним дефолтом? 

Про що Україна домовилася з кредиторами

Уряд запропонував власникам усіх облігацій, або так званих євробондів, що були випущені Україною з 2015-го по 2021-й роки, відстрочити виплати за ними на 24 місяці. За цими паперами Україна залучила близько $17 млрд.

Завдяки цьому Україна не буде сплачувати відсотків чи погашати тіло заборгованості до серпня 2024 року. Компенсація інвесторам за відстрочку – відсотки нараховуватимуться на два роки довше. Однак Україна має право в разі поліпшення економічної ситуації достроково повернутися до звичайного графіка обслуговування боргу.

Відсутність додаткових видатків на $6 млрд протягом двох років полегшить життя уряду. За словами двох співрозмовників в уряді, ознайомлених із попередніми оцінками Мінфіну, через руйнування та збитки, спричинені вторгненням РФ, Україні не вдасться суттєво скоротити дефіцит держбюджету найближчими роками. Нині Мінфін орієнтується на дефіцит у 2023-му на рівні близько $25–30 млрд.

Це дефолт?

Напередодні угоди головні світові рейтингові агентства синхронно знизили кредитні рейтинги України до переддефолтного рівня.

У 2015-му, останнього разу, коли Україна вела масштабні переговори з кредиторами, Мінфіну Наталії Яресько вдалося домовитись про списання 20% боргу (близько $3,7 млрд) із $15 млрд, які потрібно було сплатити у 2015–2019 роках, та відстрочку на чотири роки. Натомість Україні довелося дати більш суттєву компенсацію, ніж зараз. Власники облігацій отримали нові бонди з вищою ставкою (7,75% замість 7,22%, але на меншу суму) та ВВП-варанти на $3,2 млрд. За цими паперами Україна зобовʼязалася протягом 20 років віддавати кредиторам певний відсоток від економічного зростання понад 3%.

Найбільш суттєва відмінність від угоди 2015-го – зараз Україні вдалося уникнути будь-яких проблем із виплатами. Від початку року уряд сплатив за єврооблігаціями $860 млн. «Це була проактивна операція, тобто ми зробили це не через те, що не мали іншого виходу, – каже на правах анонімності співрозмовник в уряді. – До того ж після перших тижнів війни самі кредитори почали запитувати в нас: why do you pay?».

Чи можна було провести реструктуризацію та спробувати списати частину боргу? Малоймовірно, адже уряд не має уявлення, якою буде макроекономічна ситуація через кілька років, додає співрозмовник.

Що з іншими боргами

Окрім боргових зобовʼязань уряду, до периметру угоди потрапили облігації двох держкомпаній – «Укравтодору» ($700 млн зі ставкою 6,25% річних із погашенням у 2028-му) та «Укренерго» ($825 млн, 6,875% річних, погашення – у 2026-му). Чому тільки ці компанії? Тільки їхні зобовʼязання були підкріплені держгарантією.

Інші держкомпанії мають домовлятися про реструктуризацію/відстрочку окремо. Свої (важкі) перемовини з кредиторами вже веде НАК «Нафтогаз». Також зовнішні борги є в «Укрзалізниці», «Ощадбанку» та «Укрексімбанку».

Нічого не змінилося і з боргами України за кредитами від міжнародних фінансових установ. Найбільший позикодавець серед них – МВФ, якому уряд до кінця 2023 року має сплатити $4,6 млрд.

Україна поки не має ясності щодо долі цього боргу – активна фаза перемовин із Фондом, імовірно, розпочнеться тільки у вересні. Один із варіантів, про який говоритиме українська сторона, – коротка програма. Завдяки їй можна буде перекрити старі борги перед Фондом та профінансувати поточні потреби бюджету: допоки Україна не домовиться з МВФ про довгостроковий план співробітництва (для цього потрібне більш чітке розуміння макроситуації найближчими роками), розповідає співрозмовник в уряді.

Схожа схема була застосована наприкінці 2018-го, коли МВФ відкрив Україні 14-місячну програму на $3,9 млрд з огляду на рік подвійних виборів у 2019-му.

Які ризики у ВВП-варантів

Окрему пропозицію уряд мав до держателів ВВП-варантів, особливих цінних паперів, що зʼявилися внаслідок реструктуризації 2015-го. По-перше, Мінфін запропонував зсунути виплати на рік. По-друге, встановити «стелю» річних виплат в еквіваленті 0,5% ВВП (досі було не більш як 1% до 2025 року, далі – без обмежень). По-третє, закласти до угоди можливість для України викупити варанти повністю чи частково за номіналом протягом 2024–2027 років.

Мінфін час від часу викуповував варанти, залишивши на ринку близько 80% від початкового випуску. Навіщо можливість викупу зараз? За підрахунками Мінфіну, через потенційно високі темпи економічного зростання після обвалу у 2022-му (понад 30%, за прогнозом НБУ), Україна ризикує зіткнутися з необхідністю сплачувати за варантами близько $2 млрд на рік, тоді як весь викуп коштуватиме $2,6 млрд.

Що Мінфін робитиме ці два роки

Після реструктуризації 2015-го Україна два роки не могла залучити кошти на міжнародних ринках капіталу. Лише у вересні 2017-го уряд розмістив 15-річні єврооблігації на $3 млрд. Тоді частину цих коштів використали на рефінансування боргів, які потрібно було погасити у 2019-му та 2020-му роках.

За схожою логікою Мінфін діятиме й зараз. «Ми сподіваємося протягом наступних двох років повернутися з новим випуском облігацій», – каже співрозмовник у керівництві Мінфіну. Найкращий для уряду варіант, за його словами, залучити на ринку додаткові кошти та ними погасити принаймні частину зобовʼязань, які повернуться до видаткової частини держбюджету вже у 2024-му.

Матеріали по темі
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні