Посуха в Європі може стати найгіршою за останні 500 років. Як в умовах обміління річок працює «Укргідроенерго». Інтервʼю з Ігорем Сиротою /Фото З власного архіву
Категорія
Компанії
Дата

Посуха в Європі може стати найгіршою за останні 500 років. Як в умовах обміління річок працює «Укргідроенерго». Інтервʼю з Ігорем Сиротою

Генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота Фото З власного архіву

Як українські гідроелектростанції працюють в умовах рекордного обміління річок? Яких руйнувань під окупацією зазнала Каховська ГЕС? Коли «Укргідроенерго» подасть позов на Росію за завдані збитки та до чого тут острів Зміїний? Інтервʼю з керівником держкомпанії Ігорем Сиротою

На окупованій із 24 лютого Росією українській території опинилося 35% української генерації електроенергії, за даними Міністерства енергетики. Україна втратила понад 50% теплових потужностей, які відіграють важливу роль в енергосистемі країни. Вони можуть швидко збільшувати та зменшувати виробництво, балансуючи енергосистему. 

Втрата половини ТЕС напередодні зими збільшує роль гідрогенерації, яка також балансує систему. «Ця зима буде складною та непередбачуваною», – каже Ігор Сирота, генеральний директор «Укргідроенерго». Взимку його компанія планує працювати майже на 90% потужностей. Незважаючи на те що цьогорічна посуха в Європі може стати найгіршою за останні 500 років, пише The Guardian.  

До інтервʼю не увійшла інформація про фінансові показники компанії та про захист і безпеку українських гідроелектростанцій на прохання пресслужби «Укргідроенерго», яка посилається на рішення НКРЕКП та рекомендації Міністерства енергетики України щодо самообмеження для гравців ринку на публікацію чутливої інформації на період війни.

Forbes публікує головні тези з інтервʼю з Сиротою.

Вдале перше півріччя «Укргідроенерго»

В першому півріччі ми виробили електроенергії на 40% більше, ніж в аналогічний період минулого року. Виручка зросла пропорційно. На серпень ми вже сплатили 8,5 млрд грн податків до держбюджету. Це більше, ніж за весь минулий рік.

Головна причина таких результатів – довший паводок. Він розпочався в кінці лютого, а не на початку квітня, як зазвичай. А завершився в кінці червня.

Перше півріччя завжди більш прибуткове, ніж друге. В липні виробіток електроенергії впав на 36% до попереднього місяця. В період з липня по жовтень ми виробляємо набагато менше, тому що природньо падає водність. Але саме в липні, після паводку, ми вже можемо оцінити, з яким результатом завершимо рік. Плануємо завершити рік з прибутком, незважаючи на війну.

Аномальний рік

Паводок залежить від того, наскільки дощовою була осінь та сніжною зима. Якщо восени земля наситилась водою, а взимку мороз і багато снігу, то ми отримаємо триваліший паводок. Якщо ж літом та восени дощів майже не було, то паводок буде меншим, оскільки ґрунт забере собі частину води зі снігу.

На Дністрі в липні і серпні потужні паводки, до 4000 кубометрів на секунду. Вода швидко йде з гір. На Дніпрі такого не буває.

На Дністрі ми стримуємо паводок завдяки Дністровському водосховищу. З 4000 кубометрів на секунду ми можемо знизити паводок до 2600 кубометрів на секунду. Якщо паводок сильніший, то можуть бути підтоплення в Могилів-Подільському та Молдові. Ми заздалегідь попереджаємо про це населення.

Посуха в Європі може стати найгіршою за останні 500 років. Як в умовах обміління річок працює «Укргідроенерго». Інтервʼю з Ігорем Сиротою /Фото 1

Верхня водойма Дністровської ГАЕС

У цьому році особлива ситуація. На фоні сильного паводку рекордна посуха в Європі. Як результат – Дністер обмілів. Приточність впала до 30 кубометрів на секунду при середньому рівні – 250 кубометрів на секунду. Це мінімальне значення з 1985 року. Головна причина – зміна клімату. За останні 20 років Україна втратила тисячі малих річок.

Як у таких умовах розвивати гідроенергетику? Будувати більше гідроакумулюючих станцій. Наприклад, Дністровська ГАЕС акумулює воду в водосховищі і за потреби збільшує приточність нижче за течією. Це дозволяє забезпечити прісною водою південні регіони України та Молдову, навіть в умовах маловоддя. Тому дивно чути критику молдовської сторони стосовно наших планів із будівництва додаткових потужностей на Дністрі.

План на $1 млрд

Цього року великих інвестицій не робимо. Але в жовтні плануємо підписати контракти з «Українські енергетичні машини» та Консорціумом «Укргідроенергобуд» щодо добудови трьох агрегатів для Дністровської ГАЕС.

Строки будівництва – 6,5 року. Потужність станції зросте на 1000 МВт. Вартість – до $1 млрд. При тому, що в Європі економічно обґрунтована ціна будівництва гідроакумулюючої потужності в 1000 МВт – $1,5 млрд.

Але поки є багато невизначеностей. По-перше, ми втратили маріупольські комбінати, які виготовляли потрібний для нашого виробництва метал. Також у виробничому ланцюжку були задіяні Краматорські машинобудівні заводи. Місто постійно обстрілюють, що з заводами – невідомо.

По-друге, «Українські енергетичні машини» зараз не мають обігових коштів навіть для того, щоб завершити реконструкцію наших 11 агрегатів. Вони тримали 500 млн грн та 1 млрд грн банківської гарантії в Мегабанку, який було ліквідовано.

Як мені відомо, «Українські енергетичні машини» змогли отримати банківську гарантію в іншому банку, що дозволить їм залучити кошти від ЄБРР. За ці гроші вони зможуть відремонтувати частину наших агрегатів. Далі вони зможуть отримати новий кредит та, можливо, підуть до уряду за докапіталізацією.

Так вони зможуть стабілізувати своє фінансове становище. Але ми поки що не розуміємо, чи зможуть працювати. Підприємства все ще знаходяться в Харкові. При цьому термін виготовлення одного агрегату для Дністровської ГАЕС майже два роки. Ще півтора року йде на його збірку, монтаж та тести.

Посуха в Європі може стати найгіршою за останні 500 років. Як в умовах обміління річок працює «Укргідроенерго». Інтервʼю з Ігорем Сиротою /Фото 2

Каховська гідроелектростанція. Фото Getty Images

Чи можемо ми залучити іноземного підрядника, який зможе нам виготовляти ті самі турбіни? Так, можемо, але що далі? «Українські енергетичні машини» закриються, і не факт, що колись відновлять виробництво. Ми не можемо цього допустити. Треба підтримувати українську машинобудівну галузь навіть під час війни.

Тому ми не плануємо відмовлятись від цього проєкту. Підготовчі роботи з добудови трьох агрегатів на Дністровській ГАЕС розпочнемо в кінці цього – на початку наступного року. Подальші кроки будуть залежати від воєнно-політичної обстановки.

Підготовка до зими

Основне завдання «Укргідроенерго» – забезпечення енергосистеми балансуючим та аварійним резервом. Саме тому ми не дуже активно експортуємо нашу електроенергію. Зараз нам важливіше тримати резерв потужності для України.

Для прикладу: нещодавно відключився блок Запорізької АЕС на 1000 МВт. Це велика проблема для енергосистеми. Якщо цей дефіцит швидко не покрити, може бути аварія.

Три агрегати на Дністровській ГАЕС – це приблизно 1000 МВт. Ми їх підняли за 15 хвилин і збалансували систему. В такому режимі вони можуть працювати 10–12 годин. Потім нам треба їх зупинити і знову закачувати воду. За цей час із резерву мають вийти теплові електростанції.

Ця зима буде складною та непередбачуваною. Ми плануємо підготувати максимум агрегатів до роботи в осінньо-зимовий період. Робоча потужність компанії в цей період буде приблизно складати 5100 МВт, або майже 90% нашої максимальної потужності

Руйнування окупованої Каховської ГЕС 

Єдине, що ми поки що не розуміємо, чи буде працювати зимою Каховська ГЕС, яка з перших днів війни в окупації. Зараз станція працює трьома агрегатами з шести – це 30-40% потужності. Вона працює рівним графіком тільки в денні часи: з восьмої ранку до десятої вечора. Станція не бере участі в балансуванні системи. Також ми не можемо доставляти туди запчастини, щоб проводити ремонти і підготовку до осінньо-зимового періоду.

Станція може працювати достатньо довго, якщо не буде зовнішнього втручання в її діяльність. Не буде обстрілів ліній електропередач, підстанцій, нищення обладнання.

Втім, якщо станція зупиниться, то катастрофи не буде. Вода буде йти через водозливну греблю. Тому не буде ні прориву дамби, ні обміління.

Росія заплатить

Зараз ми оцінюємо нанесені нам збитки. Цей процес має завершитись протягом двох місяців. В жовтні ми плануємо подати позов на Росію щодо відшкодування втрат в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Ми маємо два пошкоджених активи. Це втрата двох агрегатів на Каховській ГЕС, а також руйнування нашої недобудованої вітроелектростанції на острові Зміїний. Там був побудований на 80% вітряк, а також акумулятор і генератор.

Зараз не можу сказати точну суму збитків, але точно більше 1 млрд грн. 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні