Найбільший інвестор України, Європейський банк реконструкції та розвитку, оприлюднив прогноз з очікуваним падінням ВВП України у 2022 році на 20%.
Це – оптимістичний прогноз, оскільки він передбачає припинення вогню протягом кількох місяців і швидкий перехід до масштабної реконструкції в Україні. Війна йде на територіях, які виробляють близько 60% ВВП, йдеться у звіті ЄБРР, і третина підприємств зупинили виробництво
Понад 1000 компаній виявили бажання передислокуватись із тимчасово окупованих або охоплених військовими діями територій, розповів у інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» премʼєр-міністр Денис Шмигаль. Три сотні з них уже передислокувались. В областях, де немає військових дій, за його словами, працюють близько 50% підприємств.
Втрати у $7–10 млрд на місяць
Опитування серед підприємців, яке наприкінці березня проводила дослідницька компанія Gradus, свідчить про катастрофічні проблеми українського бізнесу з відновлення зруйнованих війною ділових звʼязків. Половина опитаних називає головною проблемою нестачу замовників, майже третина скаржиться на складнощі з логістикою, кожен пʼятий – на дефіцит сировини. Фізичне знищення виробничих потужностей стало проблемою лише для 14% респондентів.
За підсумками року, прогнозує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, падіння економіки буде нижчим за 30%. Оцінка про зупинку половини економіки була близькою до істини у перші тижні війни, вважає він, проте зараз цей показник скорочується.
Наслідки війни Вишлінський умовно розділяє на дві категорії – прямі втрати через знищення або відсутність доступу до підприємств та падіння потоків, як, наприклад, у Києві, де підприємства не працюють, хоча й не знищені.
У розрізі секторів найбільше постраждали галузі, які залежать від портів. Їхнє закриття блокувало експорт зернових, а потужності залізниці обмежені. У гіршому сценарії, вважає Вишлінський, якщо війна продовжуватиметься роками, аграрії понесуть прямі втрати, а поки що є надія на отримання виручки із запізненням. Також є високий ризик, що поля у зоні бойових дій не будуть засіяні, тому їхні власники не зберуть врожай і втратять річний заробіток.
Металурги, говорить він, отримали подвійний удар. Вони також не можуть експортувати продукцію, водночас потужності у Маріуполі зупинені, а запуск заводів у наближених до фронту Запоріжжі та Кривому Розі небезпечний. Продовжують страждати сектори, які зазнали втрат через COVID-19, – туризм, оренда нерухомості (крім західних областей), будівництво, культурна та розважальна сфери, торгівля товарами тривалого користування. Зазнали збитків комунальники через неплатежі та витрати на ремонт інфраструктури, яка потерпає від обстрілів.
Номінальний ВВП України минулого року склав близько $200 млрд, говорить голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталий Ваврищук, тож місяць воєнних дій із поточною інтенсивністю та регіональним охопленням коштує нашій країні $7–10 млрд. Це втрати від нествореного ВВП. Додатково – втрати виробничих потужностей, житлового фонду, інфраструктури, транспортних засобів, комерційних приміщень. Їх можна буде оцінити, лише провівши повну інвентаризацію. Масштаб у десятки мільярдів доларів, вважає Ваврищук, реалістичний.
Питання до «ТОП–100»
Як один із наважчих періодів для української економіки переживає бізнес зі списку «100 найбільших приватних компаній» Forbes?
У середині березня Forbes надіслав запити кожному учаснику рейтингу, складеного восени 2021 року. Відповіли лише дев’ять. Решта або відмовили без пояснення причин, або не вважають за доцільне рахувати збитки до закінчення війни, або просто не можуть зрозуміти масштаби збитків, не маючи доступу до своїх активів.
«Метінвест», металургія, №1
Виручка у 2020 році: 309,3 млрд грн. Власник: Рінат Ахметов (натисніть «Читати більше»)
«Заводи в Маріуполі, Запоріжжі та Авдіївці – у режимі гарячої консервації. Активи в Авдіївці та Маріуполі зазнали пошкоджень внаслідок бойових дій, проте допоки не буде припинено активну фазу агресії та не будуть налагоджені надійні канали зв’язку із заводами, оцінити вплив неможливо.
«Kaметсталь» у Кам’янському продовжує працювати у штатному режимі на рівні близько 60% від обсягів виробництва 2021 року та доставляти залізницею продукцію перекатному заводу групи у Болгарії, а також українським та міжнародним клієнтам.
Залізорудні та коксохімічні активи «Метінвесту» в Україні працюють на рівні близько 40% та 60% відповідно від обсягів виробництва 2021 року, забезпечуючи достатню кількість сировини для діяльності «Kaметсталі». Решта продукції експортується залізницею.
Шахти «Метінвесту», що видобувають коксівне вугілля у США, та перекатні заводи у Болгарії, Італії і Великій Британії, які донедавна працювали у складі бізнес-моделі групи, пристосовуються до роботи як самостійні підприємства з новими зовнішніми постачальниками та клієнтами».
«Нова пошта», поштові послуги, №35
Виручка: 16,9 млрд грн. Власники: В'ячеслав Климов, Володимир Поперешнюк (натисніть «Читати більше»)
«До війни у лютому обсяги складали 1–1,3 млн відправлень у будній день, з яких 90% – посилки до 30 кг. Близько 70%, або 700 000–900 000 відправлень – доставка онлайн-покупок. У перші сім днів війни обсяги знизились в 25 разів, до 3–4%. І люди з обʼєктивних причин перестали забирати доставлені посилки.
Інтернет-магазини починають відновлювати роботу, і на другий тижень війни середньоденні обсяги відправок зросли до 100 000–125 000. 50–60% з них – онлайн-покупки, що у сім-вісім разів менше, ніж у довоєнний період, але ми бачимо стійку динаміку до росту кількості онлайн-покупок і відправок.
Щоб допомогти українському онлайн-бізнесу відновитись якнайшвидше, на нашому сайті є перелік найбільших інтернет-магазинів, які сьогодні працюють. Наразі у списку близько двох сотень магазинів. НП відновила роботу понад 1500 відділень у більш ніж 1000 населених пунктів, їх перелік також є на сайті компанії».
COMFY, ритейл, №38
Виручка: 16,2 млрд грн. Власник: Станіслав Роніс
«Виторг за окремими категоріями знизився на 65% і більше. Мережа магазинів частково працює у містах та регіонах, де ми можемо забезпечити безпеку співробітників та покупців. Щодня відкриваємо до 35–45 магазинів. Рішення приймається командами на місцях разом із центральним офісом. Кількість працюючих магазинів змінюється щодня. Це суттєво впливає на обсяги продажу».
«Фокстрот», ритейл, №40
Виручка: 14,3 млрд грн. Власники: Валерій Маковецький, Геннадій Виходцев
«З початку війни ми тимчасово закрили всі магазини, проте отримали запити на допомогу від військових, волонтерів, міськрад. Це потребувало відкриття магазинів для передачі техніки. «Фокстрот» надав допомогу на понад 4 млн грн. Ми також спостерігали попит на портативну та побутову електроніку і стали поступово відновлювати роботу магазинів. Наразі працюють близько 100 зі 170 торгівельних об’єктів, поновлено послугу інтернет-замовлень.
Маємо суттєві втрати через знищення кількох магазинів та основного складу компанії у Гостомелі. Ми торгуємо імпортним товаром, його ціна корелюється з курсом валюти. Наразі стримуємо ціни, бо більшість виробників із розумінням ставляться до ситуації в Україні та зберегли попередні умови співпраці. З тими, хто вирішив підвищити ціни, переконливо працюємо. Але зростання вартості валюти несе ризики».
Auchan, ритейл, №41
Виручка: 14,1 млрд грн. Власник: ELO
«У січні ми прогресували в товарообігу на 8%, а прибуток від операційної діяльності збільшився на 25%. У лютому маємо 10% регресу в товарообігу та 50 млн збитків. У березні регрес в товарообігу складе 50%, а очікувані збитки – 150 млн грн.
У другому кварталі, скоріше за все, будемо регресувати в товарообігу на 50%, а щомісячні збитки будуть на рівні березня. Ситуація може погіршуватися через відсутність великої кількості товарів, припинення роботи постачальників, складності з постачанням на схід країни, проблеми з імпортом та зниження купівельної спроможності українців».
NESTLÉ, харчова промисловість, №67
Виручка: 9,5 млрд грн. Власник: Nestle S.A. (натисніть «Читати більше»)
«Ми поступово відновили виробництво на Львівській та Волинській фабриках, налагодили роботу дистрибуційних центрів, логістику та продажі. Продовжуємо виробництво цукерок, батончиків, вафель, шоколадних плиток, розчинних кавових напоїв у стіках, кетчупу, майонезу, заправок, соусів та гірчиці ТМ «Торчин».
Харківська фабрика з виробництва ТМ «Мівіна» на даний момент не відновила діяльність, проте маємо на складах запаси. Продукцію активно передаємо на допомогу. Від початку війни було передано вже понад 400 тонн продуктів у Харків, Ізмаїл, Слов’янськ, Ворзель, Київ, Житомир, Черкаси, Запоріжжя, Рівне та інші – загалом на понад 67 млн грн.
Комерційна діяльність відновлена, проте аналітика продажів для порівняння відсутня. Продажі за 2021 рік склали 10 млрд грн. Залучаємо всі наявні ресурси і багато продукції отримуємо від колег з інших країн Європи».
«Миколаївський глиноземний завод», металургія, №88
Виручка: 7,1 млрд грн. Власники: Олег Дерипаска, Віктор Вексельберг, Леонард Блаватник
«З 24 лютого виторг знизився до нуля. Не було реалізовано жодної тонни продукції. Ми повністю зупинили виробництво».
«Омега», торгівля автокомпонентами, №89
Виручка: 7 млрд грн. Власники: Юрій Дудирєв, Віта Бисага
«Наші потужності розташовані в зоні бойових дій, і ми не маємо права ризикувати життям співробітників. У Чернігові був розбомблений наш склад, але, на щастя, співробітники живі. Виторгу просто немає, тому що ми не відвантажуємо продукцію. Це 700–800 млн грн на місяць, з яких 50 млн витрачалося на зарплати працівників. Падіння виторгу – 100%, і ми зіткнулись із низкою проблем: де брати гроші на зарплати, виплати податкових зобовʼязань за 2021-й, відсотків банкам та оплату продукції постачальникам».
«Прометей», АПК, №90
Виручка: 6,9 млрд грн. Власник: Рафаель Гороян
«Середньоденний виторг групи проти довоєнного періоду знизився на 96,3%. У довоєнний період середньоденний дохід групи становив еквівалент $987 200, наразі – $36 200 через відсутність шляхів збуту та логістики».
Ефект доміно
Український уряд зробив важливі кроки для підтримки економіки, зазначає Ваврищук. Це спрощення податкового режиму, кредитні гарантії та компенсація відсотків за кредитами, виплата допомоги підприємцям та працівникам, що тимчасово втратили бізнес або роботу. Більшість із цих заходів, вважає експерт, доведеться зберігати тривалий час навіть після завершення війни, разом з відбудовою інфраструктури.
Найважливіше, що має зробити держава для підтримки бізнесу, вважає Вишлінський, – на момент завершення бойових дій дати чіткий механізм фіксації завданих збитків та предʼявлення претензій. І докласти зусиль для отримання фінансових ресурсів для компенсацій від агресора та/або міжнародних партнерів.
Війна вплине на економіку далеко за межами України, зазначається у звіті ЄБРР. Прогноз зростання на 2022 рік для регіонів, у яких працює ЄБРР (три десятки країн у Центральній Європі та Азії), знижено більш ніж наполовину – до 1,7%, а наслідки війни в Україні банк вважає найбільшим шоком пропозиції з початку 1970-х років. Україна – серед найбільших експортерів металів, продуктів харчування та добрив, зазначають у ЄБРР, і їхній брак почав позначатися на глобальних ланцюжках постачань.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
