Категорія
Лідерство
Дата

«Зірка» на позиції СЕО – не найкраще рішення». Як знайти та підготувати керівника, здатного керувати бізнесом під час кризи? Досвідом ділиться засновник PET Technologies Олександр Суворов

4 хв читання

Як передати управління бізнесом у надійні руки та зберегти стратегічне мислення власника? Досвід засновника PET Technologies Олександра Суворова показує: вибір правильного СЕО вимагає терпіння, довіри та готовності до змін. Ось його п’ять висновків, як знайти собі заміну

Мені подобається теза, що термін придатності власника бізнесу становить 25 років, потім власник стає неефективним як управлінець. Щоб зберігати здатність мислити стратегічно та тверезо оцінювати ситуацію в компанії, її становище на ринку й перспективи, рано чи пізно власникові варто передати керування в інші руки. 

По собі знаю – це дуже важко. Не всі підприємці готові довірити комусь управління справою свого життя. 

Свою компанію я побудував з нуля і керував нею 20 років. Втім, на певному етапі зрозумів, що стаю неефективним, а отже, щоб не наробити багато помилок, час відійти від операційки.

Процес підготовки компанії до мого виходу розтягнувся на три роки – стільки часу знадобилося на структурування, пошук СЕО та передачу йому справ. 

Процес був не ідеальним, не все виходило з першого разу і довелося наступити на кільканадцять граблів. Але зрештою все вдалося – я відійшов від управління за пару місяців до початку COVID-19. І не повернувся навіть під час повномасштабної війни, хоч і була така спокуса. Без мене бізнес успішно працює. 

Як знайти та підготувати правильного СЕО, який управлятиме ефективніше за власника та у разі потреби буде здатен провести компанію через кризу? 

П’ять висновків з мого досвіду.

Починати пошук кандидата краще в компанії, а не зовні

Я не вірю в ефективність «пришлих варягів», які займали високі посади в інших компаніях. Можливо, вони показали там чудові результати, але їхній досвід у новій компанії часто виявляється не таким корисним. Кожен бізнес має свої особливості. 

У великих міжнародних корпораціях все стандартизовано, процеси вибудовувалися десятиліттями. У нас – зовсім інша історія. У кожної компанії – свої правила гри, традиції, «фішки» і, звісно, «скелети у шафі». 

Це стосується як процесів, так і корпоративної культури. Людина, яка звикла працювати в одній системі, стикається з проблемами адаптації в іншій. 

Швидкість не на вашому боці 

Власнику доведеться запастися терпінням і протягом одного-двох років спостерігати за роботою співробітників: як вони проявляють себе в щоденній роботі, які результати приносять, наскільки уважні до деталей і відповідальні. 

Правильний вибір не завжди очевидний, тому краще не обмежуватися колом перших заступників чи керівників департаментів. Наприклад, мій СЕО починав шлях у компанії з рядового менеджера, потім виріс до керівника маркетингу і директора з маркетингу. 

Найпершими, ймовірно, привернуть увагу «зірки» – вони є в кожній команді. Але «зірка» на позиції СЕО – не найкраще рішення. Вони швидко вигорають, багато в чому діють на емоціях і через самовпевненість можуть припуститися критичних помилок. Кандидат має бути стриманим, врівноваженим і відповідальним. Коротше – правильним. 

Добре, якщо кандидат один. Але що робити, якщо їх кілька? Проведіть управлінський поєдинок. 

Це простий інструмент: поставте кандидатам стратегічне завдання, нехай кожен запропонує своє рішення. Порівнявши підходи, власник швидко зрозуміє, хто краще підходить на роль СЕО. 

Правда, є нюанс: кандидат, який програв, може образитися або втратити мотивацію. Це ризик для його подальшої роботи в компанії. Заздалегідь продумайте, як інтегрувати цього співробітника в нову структуру або обговорити з ним перспективи, щоб уникнути конфліктів. 

Передача справ займає близько року 

Одразу після призначення нового СЕО йому передають справи – на цьому етапі формально. Насправді з новим керівником потрібно «прожити» певний час: зрозуміти його світогляд, стиль мислення та підходи до роботи. У моєму випадку на це пішов рік. 

До цього моменту всі процеси мають бути прописані, а співробітники повинні розуміти, хто за що відповідає і до кого звертатися. 

Деякі співробітники саботуватимуть зміни або ставитимуть під сумнів авторитет нового СЕО. У таких випадках власнику потрібно не здаватися, а м’яко, але наполегливо захищати новий порядок. 

СЕО – відповідальність, власник – стратегічний спостерігач 

Власник має показати новому керівникові, що готовий підтримувати його рішення, навіть якщо вони суперечливі. Я завжди казав своєму СЕО: «Я прийму будь-яке твоє рішення, навіть якщо воно мені не сподобається. Це твоє право, і я його поважаю». Якщо власник призначив СЕО, а потім сам починає йти проти нього, це підриває всю систему управління. 

Як би власник не дистанціювався від операційних процесів, важливо визначити «червоні прапорці» – сигнали, що вказують на необхідність втрутитися. Будь-який бізнес існує заради двох цілей – отримання прибутку та зростання. Усе інше підпорядковане їм. 

Раз на рік зазвичай проводиться стратегічна сесія. Команда презентує плани, власник їх затверджує, а далі всі працюють на досягнення цих завдань. Протягом року він слідкує за ключовими показниками та порівнює їх із затвердженим планом. Якщо результати відхиляються від наміченого курсу, варто акуратно втрутитися. 

Власник і CEO – це одна команда, де є взаєморозуміння, підтримка та право на помилку. 

Без довіри не варто і починати

Я спеціально залишив цей пункт наостанок, адже запам’ятовується те, що в кінці – він основний. 

Якщо ви не здатні довіряти людині, яка стає до штурвала вашого корабля, краще залишатися в операційному управлінні й далі контролювати всі процеси. 

У мене, як, думаю, і у вас, були сумні історії в партнерстві. Я двічі розходився з партнерами. Після цих болючих епізодів, здавалося б, я мав би перестати довіряти людям. Але ні, я продовжую довіряти, оскільки у стані перманентної параної неможливо побудувати щось по-справжньому велике. 

Підкреслю, що в цій статті йдеться не про корпоративні практики великих міжнародних компаній, описані в книгах для студентів MBA. Я пишу про досвід українського бізнесу першого покоління, до якого мені пощастило належати. 

Це унікальний досвід, адже ми будували свої компанії в умовах, які західним авторам книг про управління не снилися навіть у нічних жахіттях. Я впевнений у тому, що нам варто ним ділитися – як між собою, так і з новим поколінням українських підприємців.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд