Як передати управління бізнесом у надійні руки та зберегти стратегічне мислення власника? Досвід засновника PET Technologies Олександра Суворова показує: вибір правильного СЕО вимагає терпіння, довіри та готовності до змін. Ось його п’ять висновків, як знайти собі заміну
Форум «Вільна» повертається 20 лютого, щоб стати вашим джерелом ідей, знайомств і можливостей. Долучайтеся до заходу за посиланням! 🎟
Мені подобається теза, що термін придатності власника бізнесу становить 25 років, потім власник стає неефективним як управлінець. Щоб зберігати здатність мислити стратегічно та тверезо оцінювати ситуацію в компанії, її становище на ринку й перспективи, рано чи пізно власникові варто передати керування в інші руки.
По собі знаю – це дуже важко. Не всі підприємці готові довірити комусь управління справою свого життя.
Свою компанію я побудував з нуля і керував нею 20 років. Втім, на певному етапі зрозумів, що стаю неефективним, а отже, щоб не наробити багато помилок, час відійти від операційки.
Процес підготовки компанії до мого виходу розтягнувся на три роки – стільки часу знадобилося на структурування, пошук СЕО та передачу йому справ.
Процес був не ідеальним, не все виходило з першого разу і довелося наступити на кільканадцять граблів. Але зрештою все вдалося – я відійшов від управління за пару місяців до початку COVID-19. І не повернувся навіть під час повномасштабної війни, хоч і була така спокуса. Без мене бізнес успішно працює.
Як знайти та підготувати правильного СЕО, який управлятиме ефективніше за власника та у разі потреби буде здатен провести компанію через кризу?
П’ять висновків з мого досвіду.
Починати пошук кандидата краще в компанії, а не зовні
Я не вірю в ефективність «пришлих варягів», які займали високі посади в інших компаніях. Можливо, вони показали там чудові результати, але їхній досвід у новій компанії часто виявляється не таким корисним. Кожен бізнес має свої особливості.
У великих міжнародних корпораціях все стандартизовано, процеси вибудовувалися десятиліттями. У нас – зовсім інша історія. У кожної компанії – свої правила гри, традиції, «фішки» і, звісно, «скелети у шафі».
Це стосується як процесів, так і корпоративної культури. Людина, яка звикла працювати в одній системі, стикається з проблемами адаптації в іншій.
Швидкість не на вашому боці
Власнику доведеться запастися терпінням і протягом одного-двох років спостерігати за роботою співробітників: як вони проявляють себе в щоденній роботі, які результати приносять, наскільки уважні до деталей і відповідальні.
Правильний вибір не завжди очевидний, тому краще не обмежуватися колом перших заступників чи керівників департаментів. Наприклад, мій СЕО починав шлях у компанії з рядового менеджера, потім виріс до керівника маркетингу і директора з маркетингу.
Найпершими, ймовірно, привернуть увагу «зірки» – вони є в кожній команді. Але «зірка» на позиції СЕО – не найкраще рішення. Вони швидко вигорають, багато в чому діють на емоціях і через самовпевненість можуть припуститися критичних помилок. Кандидат має бути стриманим, врівноваженим і відповідальним. Коротше – правильним.
Добре, якщо кандидат один. Але що робити, якщо їх кілька? Проведіть управлінський поєдинок.
Це простий інструмент: поставте кандидатам стратегічне завдання, нехай кожен запропонує своє рішення. Порівнявши підходи, власник швидко зрозуміє, хто краще підходить на роль СЕО.
Правда, є нюанс: кандидат, який програв, може образитися або втратити мотивацію. Це ризик для його подальшої роботи в компанії. Заздалегідь продумайте, як інтегрувати цього співробітника в нову структуру або обговорити з ним перспективи, щоб уникнути конфліктів.
Передача справ займає близько року
Одразу після призначення нового СЕО йому передають справи – на цьому етапі формально. Насправді з новим керівником потрібно «прожити» певний час: зрозуміти його світогляд, стиль мислення та підходи до роботи. У моєму випадку на це пішов рік.
До цього моменту всі процеси мають бути прописані, а співробітники повинні розуміти, хто за що відповідає і до кого звертатися.
Деякі співробітники саботуватимуть зміни або ставитимуть під сумнів авторитет нового СЕО. У таких випадках власнику потрібно не здаватися, а м’яко, але наполегливо захищати новий порядок.
СЕО – відповідальність, власник – стратегічний спостерігач
Власник має показати новому керівникові, що готовий підтримувати його рішення, навіть якщо вони суперечливі. Я завжди казав своєму СЕО: «Я прийму будь-яке твоє рішення, навіть якщо воно мені не сподобається. Це твоє право, і я його поважаю». Якщо власник призначив СЕО, а потім сам починає йти проти нього, це підриває всю систему управління.
Як би власник не дистанціювався від операційних процесів, важливо визначити «червоні прапорці» – сигнали, що вказують на необхідність втрутитися. Будь-який бізнес існує заради двох цілей – отримання прибутку та зростання. Усе інше підпорядковане їм.
Раз на рік зазвичай проводиться стратегічна сесія. Команда презентує плани, власник їх затверджує, а далі всі працюють на досягнення цих завдань. Протягом року він слідкує за ключовими показниками та порівнює їх із затвердженим планом. Якщо результати відхиляються від наміченого курсу, варто акуратно втрутитися.
Власник і CEO – це одна команда, де є взаєморозуміння, підтримка та право на помилку.
Без довіри не варто і починати
Я спеціально залишив цей пункт наостанок, адже запам’ятовується те, що в кінці – він основний.
Якщо ви не здатні довіряти людині, яка стає до штурвала вашого корабля, краще залишатися в операційному управлінні й далі контролювати всі процеси.
У мене, як, думаю, і у вас, були сумні історії в партнерстві. Я двічі розходився з партнерами. Після цих болючих епізодів, здавалося б, я мав би перестати довіряти людям. Але ні, я продовжую довіряти, оскільки у стані перманентної параної неможливо побудувати щось по-справжньому велике.
Підкреслю, що в цій статті йдеться не про корпоративні практики великих міжнародних компаній, описані в книгах для студентів MBA. Я пишу про досвід українського бізнесу першого покоління, до якого мені пощастило належати.
Це унікальний досвід, адже ми будували свої компанії в умовах, які західним авторам книг про управління не снилися навіть у нічних жахіттях. Я впевнений у тому, що нам варто ним ділитися – як між собою, так і з новим поколінням українських підприємців.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
