Категорія
Життя
Дата

Кінохіти року. Маркетинг-директорка ICTV Поліна Толмачова подивилася більшість фільмів, номінованих на «Оскар-2024». Ось її гід знаковими стрічками премії

«Оппенгеймер», «Бідолашні створіння», «Барбі», «Вбивці квіткової повні», «Анатомія падіння» /колаж Анастасія Левицька

Серед знакових стрічок премії – «Оппенгеймер», «Бідолашні створіння», «Барбі», «Вбивці квіткової повні» та «Анатомія падіння». Фото колаж Анастасія Левицька

У ніч на 11 березня відбудеться 96-та церемонія вручення кінопремії «Оскар». Лідером за кількістю номінацій став байопік «Оппенгеймер», представлений у 13 категоріях. На другому місці – «Бідолашні створіння» з 11 номінаціями. Серед інших номінантів – «Барбі», «Вбивці квіткової повні» та «20 днів у Маріуполі». «Стільки хороших фільмів давно не зʼявлялося на екранах одночасно», – каже маркетинг-директорка ICTV Поліна Толмачова. Найяскравіші учасники оскарівських перегонів – у її колонці для Forbes.

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

Цьогоріч оскарівський список – виправдання існування кінематографу та ознака нової епохи розвитку «Фабрики мрій, емоцій та сенсів». Стільки хороших фільмів – талановитих, глибоких, яскравих, успішних – давно не зʼявлялося на екранах одночасно. Мені пощастило побачити більшість.

Зірки починають, розповідають про знайоме та виграють

«Барбі» та «Оппенгеймер» – неймовірна історія про успіх. Обидва в шорт-листі на «Найкращий фільм року», мають 8 і 13 номінацій відповідно. 

Стрічки Грети Гервіг та Крістофера Нолана вийшли в один вікенд, поділили аудиторію на розумних та красивих, поклали на лопатки Тома Круза та його чергову «Місію», зібрали повні зали та вишикували живі черги за квитками. А ще – нагадали, що людей можна приманити в кінотеатри акторами-суперзірками, знайомими термінами або брендами (атомна бомба та Барбі) й актуальними темами (фемінізм та війна). Коли ж збираються всі компоненти, а керують процесом талановиті режисери, то виходить джек-пот – або «Барбігеймер». 

Американські академіки оцінили таланти Крістофера Нолана та Кіліана Мерфі («Оппенгеймер»), номінувавши їх на звання найкращого режисера та актора. А от таланти режисерки «Барбі» Грети Гервіг та виконавиці головної ролі у стрічці Марго Роббі залишилися поза номінаціями. Раян Гослінг (номінант за роль Кена) обурений. А ми – ні, бо фільм отримав вісім номінацій, усі молодці. Для комерційно успішного проєкту, що витягнув у кінотеатри мільйони людей по всьому світу, цього більш ніж досить. 

У цю категорію я додала б іще «Бідолашні створіння» Йоргоса Лантімоса. Комерційно фільм не дотягує до «Барбігеймера», але має помітний успіх. 11 номінацій дають високі шанси на «врожай». Тут працює та сама формула. Зірка Емма Стоун, її майстерна гра, знайома всім історія Франкенштейна та актуальна тема емансипації, помножені на талант режисера та яскраве втілення сексуальних фантазій. 

«Оппенгеймер» та «Барбі» /Зображення згенеровано ШІ Midjourney в співавторстві з Олександрою Карасьовою

Зображення згенеровано ШІ Midjourney в співавторстві з Олександрою Карасьовою. Фото Зображення згенеровано ШІ Midjourney в співавторстві з Олександрою Карасьовою

Легендарні режисери з борозни не звернуть 

Класики та легенди цього року представлені на «Оскарі» неймовірною командою з Мартіна Скорсезе, Хаяо Міядзакі, Віма Вендерса та Рідлі Скотта. Скорсезе перемагає: у його «Вбивць квіткової повні» 11 номінацій. Це глибоке, епічне, багатошарове полотно заслуговує на кожен «Оскар», а Леонардо Ді Капріо, якого навіть не номінували, – на нашу довічну любов. 

Рідлі Скотту дісталися скромні технічні номінації за найкращі костюми та найкращу роботу художників-постановників у фільмі «Наполеон». І це справедливо, хоча Хоакіна Фенікса ми все одне любимо. 

Міядзакі вкотре презентував публіці свою останню картину – «Хлопчик та чапля», номінований як найкращий повнометражний анімаційний фільм. Цей шедевр розповідає, що світ складний і у ньому багато реальностей, які сходяться в одній точці – Людині. Після перегляду виникає питання: як людство пережило ХХ століття та чи є у нас шанс пережити XXI? 

Відповідь дає фільм Віма Вендерса «Ідеальні дні», номінований на найкращий міжнародний фільм. Герой зірки японського кіно Кодзі Якусьо прибирає туалети в Токіо, слухає старий добрий рок 70–80-х років, фотографує дерева та керується принципом «зараз – це зараз, потім – це потім», і у кожного своя реальність. Можливо, це ескапізм, іноді необхідний усім у цьому шаленому світі. А можливо – просто мудрість. 

«Наполеон»

Кадр з фільму «Наполеон».

Біль та тріумф правди

Але ми не можемо дозволити собі розкіш ескапізму. Звісно, кожен українець мріє, щоб «Оскар» дістався авторам документального фільму «20 днів у Маріуполі». Це видатна робота Мстислава Чернова та Євгена Малолєтки, приклад неймовірно важливого документального кіно, а ще – відданості правді, професіоналізму і таланту. 

Росіяни можуть скільки завгодно будувати в зруйнованому місті «потьомкінські села», знімати драми та навіть комедії про війну, розповідати про прекрасну російську душу. Але завдяки цьому фільму світ назавжди запамʼятає правду. І не лише тому, що Чернов і Малолетка опинилися «в потрібний час у потрібному місці», що суперечливо, бо тоді у цьому місці жодна людина бути не хотіла. А й тому, що у фільмі талановито послідовно та страшно правдиво розказано історію руйнування життя. І ця історія, на жаль, триває.  

«20 днів у Маріуполі»

Кадр із фільму «20 днів у Маріуполі».

Ще один дуже важливий фільм, що ставить питання правди, – «Зона інтересу» Джонатана Ґлейзера, що отримав п’ять номінацій. Головний герой працює комендантом табору «Аушвіц». Його ідеальний будинок, який він так старанно вибудовує та прикрашає, постійно потерпає через табір, розташований просто за парканом.

Хоча я перебільшую. Цей ідеальний, буржуазний, цивілізований світ не потерпає, а живиться стражданням, болем і попелом із крематорію. В кіно проблему зіткнення двох світів блискуче розвʼязано за допомогою звуку: те, що глядач чує, часто не відповідає тому, що він бачить. Майстерна поліфонія точно заслуговує на «Оскар» за звук.

Роль дружини коменданта Гьосса грає німецька акторка Сандра Гюллер. Її номіновано за головну жіночу роль в іншому фільмі – «Анатомії падіння» француженки Жустін Тріє, теж присвяченому проблемі правди. У стрічки п’ять номінацій; Тріє – єдина жінка серед режисерів-претендентів на «Оскар». 

З погляду форми це жанрове кіно, детектив, процесуальна драма. Але, вибачте за спойлер, імені вбивці ми так і не дізнаємося. Фільм демонструє найкращі надбання кінематографу: блискучу акторську гру, красу сеттингу, гру з жанром та невизначеність фіналу. Це фільм, що не відпускає, вкарбовується в памʼять та змушує думати. 

«Зона інтересу»

Кадр з фільму «Зона інтересу».

Жінка – не прикраса

Акторки, які цьогоріч претендують на «Оскар» за головну жіночу роль, демонструють зростання жіночих наративу та персонажів. Крім Емми Стоун та Сандри Гюллер, у списку – 65-річна Аннетт Бенінг, номінована впʼяте у житті. Цього разу – за роль у фільмі «Наяд». Героїня Аннет робить неможливе, тим більше для жінки віком за 60: перепливає відстань від Куби до Флориди. У цьому ж фільмі зіграла Джоді Фостер, номінована за роль другого плану. 

Втретє у житті номінована британка Кері Малліган за роль у байопіку Бредлі Купера «Маестро». Її майстерність – головне, що є в цьому фільмі. Героїня Малліган Фелісія, дружина Леонарда Бернстайна, нагадує: життя настільки коротке, що може поміститись у 2,5 години фільму. 

Вперше в історії на «Оскар» номіновано представницю корінного населення Америки Лілі Гладстон, виконавицю ролі Моллі Буркхард у фільмі Скорсезе «Вбивці квіткової повні». Її героїня – приклад того, що навіть у безнадійних ситуаціях не можна зупиняти боротьбу. За цю роль Гладстон уже отримала «Золотий глобус».

«Вбивці квіткової повні»

Кадр із фільму «Вбивці квіткової повні».

Людям потрібні казки

У житті існують не лише випробування й боротьба, а й дива, кохання та Різдво. Мій фаворит – фільм Александра Пейна «Залишенці», який потрапив до п’яти номінацій. Бажаю Полу Джаматті отримати «Оскар» за втілення образу старого, кумедного, неприємного, нікому не потрібного вчителя нікому не потрібної давньої історії. Його персонаж знаходить у собі сили зробити складний та прекрасний вибір між імітацією життя та його справжнім проживанням. 

Сподіваюся, «Залишенці» стануть різдвяною класикою. Я планую передивлятися його кожного Різдва. Плакати, сміятися та згадувати, що доки ми живі – нічого не пізно, а щастя може мати дуже дивний вигляд. 

«Оскар» цього року настільки яскравий, що можна взяти список номінантів, подивитися уважно кожне кіно та визнати: попри всі пройдені торік випробування, у 2023-му було щось хороше й світле. 

І далі буде! 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні