У США компанія на 1000 працівників втрачає $700 000 через проблеми зі здоровʼям опорно-рухового апарату співробітників. В Україні, крім звичних проблем із поставою та відсутністю руху в офісних співробітників, на їхнє самопочуття впливає перманентний стрес від війни.
За звичайних умов, за даними ВООЗ, світова економіка втрачає $1 трлн щороку у вигляді втрати продуктивності працівників. Через недостатню фізичну активність витрати на лікування нових випадків неінфекційних захворювань сягнуть майже $300 млрд до 2030 року, тобто близько $27 млрд щорічно.
Доки закордонний бізнес замислюється над питанням, як подолати недостатню фізичну активність своїх команд, перед українськими компаніями постала нова реальність.
Українським співробітникам доводиться працювати під обстрілами, сиренами, часто в не призначених для роботи місцях, а це – стрес. Тому бізнес почав приділяти чималу увагу ментальному здоровʼю працівників, часто забуваючи, що і ментальне, і фізичне здоровʼя – невідʼємні частини wellbeing (благополуччя), якого прагнуть досягти сучасні компанії.
Чому фізична активність важлива під час війни
Сучасна соціальна епідемія, що стала викликом для бізнесу, – це малорухливий спосіб життя. Сидяча робота та відсутність фізичної активності працівників – основні причини хронічних захворювань та втрати продуктивності. Тому бізнес витрачає чималі ресурси на лікарняні та інші похідні витрати, спрямовані на максимальне збереження ресурсу та продуктивності співробітників.
Середньостатистична американська компанія, що налічує 1000 людей, втрачає приблизно $700 000 на рік через відсутність співробітників, повʼязану з проблемами опорно-рухового апарату. На жаль, таких показників щодо українського бізнесу немає.
Війна змусила бізнес звернути увагу на здоровʼя працівників. Недостатня фізична активність у поєднанні зі стресом знизить ефективність навіть найкращого працівника. Однак травматичний досвід війни впливає на фізичне здоровʼя не менш, ніж на ментальне.
Війна – це колосальний стрес, що провокує підвищення рівня кортизолу – так званого гормону стресу. Він не є шкідливим і допомагає впоратися з екстремальними ситуаціями. Проте під час війни стрес часто стає постійним, а надлишок кортизолу змушує тіло бути в постійному напруженні. Це спричиняє «затиски» в тілі, тригерні точки, порушення постави. Фізична активність здатна зменшити рівень кортизолу, допомагаючи зменшити до 75% симптоми депресії, покращити якість сну та когнітивні функції.
Хто така фізично активна людина
Якщо працівник відвідує спортивну залу двічі на тиждень, проводячи по 8–10 годин за ноутбуком, то, швидше за все, він фізично недостатньо активний, адже бажаний ефект від спортзалу просто нівелюється.
За визначенням ВООЗ, будь-який рух тіла, що виробляється скелетними м’язами та потребує витрат енергії, – це вже фізична активність. Це стосується всіх рухів: під час дозвілля, шляху до місця роботи та назад або рухів як частини професійної діяльності людини.
Вправи чи фізичні заняття невеликої інтенсивності, але на регулярній основі будуть більш ефективними, аніж високоінтенсивні тренування, які людина проводить нерегулярно або вкрай рідко. Виконуючи нескладні вправи на робочому місці, можна підвищити стійкість до стресу або депресивних станів.
Як побудувати культуру фізичної активності в умовах війни
Підтримка фізичної активності під час війни – не пріоритет для багатьох. Однак, розуміючи, що фізична активність – це не обовʼязково тренування, залишатися рухливим стає простішим.
Не розглядайте фізичні вправи як щось, що відриває вас від роботи чи зустрічей – погляньте на фізичну активність як на частину вашого дня.
Переходьте від менш інтенсивної діяльності до більш інтенсивної «крок за кроком».
Нескладні вправи можуть знизити рівень стресу та підвищити продуктивність команд, де колеги щодня працюють за робочим столом.
- Намагайтеся проходити не менше 10 000 кроків щодня. Навіть якщо ви працюєте з дому або приїжджаєте в офіс на автівці, знайдіть парк або місце, де можна пройтись в обідню перерву. Перевірте мапу найближчих укриттів, аби у разі сповіщення ви знали, куди піти.
- Робіть активну перерву що 30 хвилин, які приділяйте мікровправам. Якщо ви не можете робити їх що 30 хвилин, робіть хоча б що дві години.
- Робіть фізичні вправи помірної інтенсивності не менше 150–300 хвилин на тиждень, або щонайменше 75–150 хвилин високої інтенсивності. Головним тут є послідовність. Почніть із легких для досягнення цілей і встановіть досяжну планку. Провести нараду стоячи – це гарний початок.
Перетворіть фізичну активність співробітників на повсякденні дії та покажіть, як невеликі щоденні вправи здатні зробити великі зміни.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
