«Коли ви питаєте творчих людей, як їм вдалося щось зробити, вони відчувають невелику провину, – казав засновник Apple Стів Джобс, який надавав великої ваги творчому підходу. – Насправді у них вийшло не зробити, а побачити. Через деякий час це здається їм очевидним»
У штаб-квартирі Apple Park Джобс створив простір Design Lab, куди навіть він не міг зайти без дозволу. Доступ сюди мають тільки працівники, що займаються інноваціями. Стратегії з розвитку креативності дають свої плоди. Apple 14 разів вдалось очолити рейтинг найбільш інноваційних компаній за версією Boston Consulting Group.
Креативність лежить в основі бізнес-інновацій, а інновації – це двигун розвитку, переконані у McKinsey & Company. Що в результаті дає компаніям творчий підхід? Зростання доходів, більшу частку ринку та продуктивних працівників, йдеться в дослідженні Forrester Consulting.
Не завжди хороша ідея приходить легко й невимушено. Але креативний процес можна налаштувати та зробити більш продуктивним. Як цього досягти? Forbes зібрав поради від представників креативних індустрій.
Створити умови для креативу
Не чекати на ідеальні умови
«Можу працювати в метро або в літаку, підігнувши ноги. Головне, щоби був ноутбук. Це допомагає не шукати причин, чому я не працюю, і не чекати на ідеальні умови», – архітектор Слава Балбек.
Знайти спокійне та тихе місце
«Найкраще я працюю в спокої і зосередженні. Мені також допомагає, коли відчуваю себе частиною чогось більшого. Пишучи, я маю відчути себе трохи виконавцем – одразу спробувати зіграти музичний текст. Маю уявити, як це звучатиме зі сцени. Уява – один з основних інструментів композитора», – композиторка Алла Загайкевич.
«Для комфортної роботи мені потрібні спокій і тиша. Найкращі моменти для творчості – коли все розмірено й тихо і вдається концентруватися на процесі», – шеф-кухар Міралі Ділбазі.
«Найкращі ідеї приходять до мене в комфорті та концентрації. Ставлю телефон на беззвучний режим. Прокрастиную, дивлюся фільми, міркую. Три-чотири дні в такому режимі – й ідеї приходять. Ще я люблю придумувати історії за кермом автомобіля – це моя форма медитації», – режисерка й драматургиня Наталка Ворожбит.
Побути на самоті
«Найкращі ідеї та пісні приходять, коли вдається побути на самоті. Не люблю самотності, але для творчості в невеликих дозах це необхідно», – співачка Джамала
«Я знаходжу енергію в усамітненні та спостереженні за навколишнім світом. Я б хотів випити кави з Сержем Лифарем та Рудольфом Нурієвим. Мене захоплює історія їхньої дружби. Вони обоє для мене приклад людей, що попри складні обставини реалізували свій потенціал», – дизайнер Руслан Багінський.
«Найкращі ідеї та думки приходять до мене, коли я не маю доступу до комп’ютера та книжок, наприклад у подорожах чи на відпочинку. І от тоді головне – вчасно знайти клаптик паперу й олівець, аби записати власні геніальні думки. Досвід показує, що одна‑дві з них дійсно можуть виявитися не найгіршими», – історик Сергій Плохій.
Вміти протистояти творчому ступору
Шукати паралельні рішення
«Протистояти творчому ступору допомагає пошук паралельних рішень. На обʼєкті ми іноді запитуємо будівельників, як вони вирішили б те чи інше завдання. Часто вони пропонують чудові ідеї, до яких ми б ніколи не додумалися. Ми практики, але не до самих кісток», – Балбек
Знайти свій спосіб пошуку інсайтів
«Я написав сценарій, який купила одна з найбільших голлівудських кіностудій. Але я не вірю в підручники з написання сценаріїв. Мене вразило інтерв’ю одного сценариста масового кіно на кшталт «Піратів Карибського моря». Обдумуючи сценарій, він сідає в машину та їздить містом, доки не настане осяяння. Народження історії – завжди момент осяяння», – режисер Мирослав Слабошпицький.
Бути уважним до сновидінь
«Багато важливих речей приходить до мене зі снів. Я дуже уважний до прикмет і знаків: вони дають мені чимало інформації. З’єднувати в мистецтві реальне з ірреальним – мій улюблений прийом», – режисер Андрій Жолдак.
Проводити час вдома
«Зйомки – кайфовий період. Потім настає болісний пошук нового проєкту. Тоді я сиджу вдома, багато читаю, гуляю з собакою. Шукаю історію, яка зачепить», – режисер Вадим Перельман
Не зупинятися
«Іноді робота над оповіданням не йде. Є два рішення: телефонувати адвокату і просити звільнити мене від цієї угоди чи битися об стіну, навіть якщо битися доведеться головою. Досі жодного разу не телефонував адвокатові», – режисер Кшиштоф Зануссі.
Ставитись до роботи як до експерименту
«Я ставився до роботи як до експерименту: «А що буде, як я спробую?» Знайшов у Львові старе ательє, де мене навчили всіх основних технік виробництва. Почав робити перші вироби. Багато займався самоосвітою. За жодних умов не спинявся», – Багінський.
Навчитися новому
«Як я тікаю від рутини? Працюю, допоки не відійде це відчуття. Відпочивати або їхати у відпустку не пробував – не впевнений, що це допоможе. Хороший варіант – почати в цей момент активно навчатися, щоб отримати нові ідеї», – Ділбазі.
Знайти натхнення або навчитись працювати без нього
Шукати натхнення у повсякденні
«Більше, ніж книги й кіно, мене надихає життя. Все, що «засноване на реальних подіях»», – Джамала
«Найбільше в житті мене надихають моменти взаємовпливу ідей, людей, різних форм життя. Наприклад, коли я виходжу на балкон і помічаю, як іще зелений виноград оплітає уже жовте листя. Чи коли палю цигарку, і вона поволі стає мною, зникає у мені. Для мене краса життя – у найбуденніших речах», – письменник Тарас Прохасько.
Почати працювати
«Я не чекаю натхнення. Від мене залежить робота багатьох людей. Не можу дозволити собі сидіти в очікуванні ідеї. Я маю включатися і братися за справу. Кожен проєкт для мене – логічне завдання, яке необхідно вирішити», – Балбек.
«Більшість великих письменників працювали як ремісники: з ранку до вечора, в певний час, із певною систематичністю. У них було бажання розповісти історію. Це не натхнення, а впевненість у тому, що розповідь буде цікавою. Важливі дисципліна й елемент, який з’являється в Аврелія Августина: щоб наблизитися до правди, пише він, треба приходити до неї з чистим серцем. Мистецтво орієнтується на правду. Неправдива оповідь нікому не допоможе», – Зануссі.
«Я написав багато сценаріїв. Писати для мене – фізична вправа. Я не чекаю натхнення. Якщо за місяць мені треба написати сценарій на 120 сторінок, значить, щодня я буду писати по чотири сторінки. Я йду в кафе, надягаю навушники і пишу, доки не виконаю свою «норму». Працювати люблю під агресивне техно і тріп-хоп», – Перельман.
Навчитись використовувати критику та поразки
Сприймати невдачі як уроки
«Ніколи надто не радію й не засмучуюсь. Перемоги не вважаю перемогами, на програші дивлюся як на уроки. Для мене все, що відбувається, позитивно. Це рух уперед», – Балбек.
Не боятися криз
«Кризи неминучі. Головне – не боятися. Або не клювати себе: «Де твій новий хіт?». Дати собі час», – Джамала.
«Кризи – це моменти між успіхами. Нормальний режисер усе життя страждає. Або від того, що ніяк не почне знімати, або на зйомках щось іде не так. Ви постійно перебуваєте під величезним тиском. Із кризами я справляюся просто – працюю. Нині в мене сім проєктів на різних стадіях», – Слабошпицький.
Триматися емоційної середини
«Будь-яку великокаліберну мрію має супроводжувати легке відчуття тривожності і страху: «А раптом не вийде?» Це створює потрібне напруження й енергію. Переживаючи успіхи та поразки, я намагаюся триматися емоційної середини», – диригент Кирило Карабиць.
Критично ставитись до схвалення
«Я уважний до реакції публіки. Але до неї потрібно підходити критично. Радісно, коли люди аплодують. Важливо розуміти, за що. Буває, людям подобається, але вони дивляться поверхово. Отже, я не домігся глибини, якої хотів. Критичний погляд на глядача і успіх важливі. Просто насолоджуватися оплесками небезпечно», – Зануссі.
Використовувати свої сильні якості
Йти на компроміс
«Мої найсильніші якості – стресостійкість та вміння йти на компроміси. Мені весь час потрібно домовлятися з клієнтами, щось віддавати й щось отримувати. Важливо вміти вести позиційну війну. Наприклад, програти спальню, але виграти вітальню», – Балбек.
Любити свою справу
«Чого в мене можна навчитися? Шаленої любові до роботи. Це стосується не тільки написання й виконання пісень, а й роботи з командою, стосунків із колегами», – Джамала.
Контролювати себе
«Самоконтролю я навчився у батька‑італійця. У нього був південний, середземноморський темперамент. Батько бурхливо реагував на речі і часто програвав через це. Я зрозумів, що так робити не варто, це не приводить до мети», – Зануссі.
Мислити стратегічно
«90% нашого успіху – у проактивності. За останні кілька років ми зробили, здавалося б, неможливе для українського бренду. Наші капелюхи надягли Мадонна, Шерон Стоун, Ріанна та ще багато світових зірок. Це не магічний збіг обставин, а результат стратегії. У сучасному розмаїтті брендів привернути до себе увагу – справжній челендж! Ми представлені у всіх найбільших світових модних маркетплейсах – від Net‑A‑Porter до Farfetch. Наступний крок – фізична присутність у світових столицях моди», – Багінський.
Бути допитливим
«Я – допитлива дитина. У знайомому і звичному є сила тяжіння, що тягне нас назад. Допитливість допомагає її долати. Я намагаюся чути в собі цю музику, навіть коли вона звучить тихо», – засновник креативної агенції BANDA Павло Вржещ.
Завжди думати, як покращити продукт
«Я перфекціоніст і control freak. По-іншому в моїй професії неможливо. Інакше навіщо це все? Я завжди думаю, як докрутити і поліпшити. Це моя форма креативності. Пам’ятаєте, в Орвелла в Animal Farm був кінь, який казав: «Я працюватиму ще більше»? Це я. Я хочу робити свою справу ще краще і краще. Більше знімати. Повсякчас прогресувати. Інакше вмикається режим вмирання. А хочеться, як Клінт Іствуд, запалювати хоча б до 90», – Слабошпицький.
Бути цілеспрямованим
«Я швидко думаю, іду пробоєм, у мене чудова інтуїція. Найцікавіше ці риси характеру працюють у комбінації. Коли я приїхав до Голлівуду, я нікого не знав. Але використовував кожен шанс: був настільки пробивним, що міг відчинити будь-які двері», – Перельман.
Навчитися керувати креативною командою
Не бути егоїстом
«Головне у спільній роботі творчих людей – тримати під контролем его. Якщо є мета, якщо мета – краса і мудрість, заради яких потрібно пожертвувати его, я повинен бути до цього готовий. Чи вмію я це робити? Дізнаюся на Страшному суді. Але я намагаюся, і це важливо», – Зануссі.
Усвідомлювати свою відповідальність
«Драматург має справу з персонажами у своїй голові. Режисер на майданчику працює з реальними людьми. Їх потрібно переконати, що ти знаєш, що робиш. Навіть коли це не так. Тут важливо водночас бути лідером і створювати гарну атмосферу на майданчику», – Ворожбит.
«Я даю свободу тим, із ким працюю, але за кінцевий результат відповідаю тільки я», – Джамала.
Створити умови для творчості
«Творчість не можна ввімкнути, немов тумблером. Можна створити умови, у яких людина захоче творити. У цьому мій підхід до управління креативною командою. Моя місія – заохочувати команду, моя робота – нагадувати колегам: нічого, все буває, все буде добре. Мені цікава ця роль, я люблю спілкування. Якщо я не можу допомогти в роботі над кресленням, то принаймні можу створити відповідну атмосферу», – Балбек.
«Якось у магазині Goodwine Володі Шаповалова було щось не так, і він почав шукати відповідального. І побачив перелякані очі співробітниці. Тоді він пообіцяв собі робити все, щоб члени команди, угледівши його, раділи, а не боялися. Я тепер щодня вчуся бути тим, чия поява тішить, а не лякає», – Вржещ.
Вміти знаходити потрібних людей
«Кіно – командна гра. Я не можу, як художник, сидіти вдома, пити вино і малювати. У кіно мій «олівець» важить 10 т. Аби його підняти, потрібна велика команда. Моя робота – координувати дії цих людей. Іноді вони заважають мені або одне одному. А я від них залежу. Коли я кричу: «Лівіше!», якийсь ідіот обов’язково потягне вправо. А ще є бюджет, терміни, погода. Заради результату доводиться бути жорстким. Балансувати в цих умовах між креативом і рутиною страшенно складно. Мій рецепт – працювати з такими самими перфекціоністами. Тоді не вдасться ані схалтурити, ані піти на компроміс із якістю», – Перельман
Розвивати навичку креативності
«Ми вирішили розвивати навик креативності. Раз на місяць кожен кухар створюватиме нову страву на основі конкретного продукту і пропонуватиме її команді на дегустацію. Що ввести в меню, а що ні – будемо вирішувати колективно», – Ділбазі.
Дослухатися до хороших порад
Приймати людей такими, якими вони є
«Найкращу пораду в моєму житті дала мені художній керівник Театру.doc Олена Греміна. Вона полягала в тому, щоб учитися великодушності. Що це означає? Не розмінюватися на дрібниці, приймати людей, якими вони є, ставати вищою від побутових чвар і сварок», – Ворожбит.
Мати план «Б»
«У моїй роботі величезне напруження та сильні емоції. Одного разу мені дали мудру пораду: щоб не впасти в депресію, потрібно готувати другу і третю лінії оборони. Завжди має бути запасний план, інші оповідання. Можливо, менш цінні, ніж основне. Але важливо, щоб вони були», – Зануссі.
Довіряти собі
«Найкращу пораду в моєму житті дав мені мій педагог. Я прагнула розвитку, але була розгублена: вчитися тієї музики, якою я хотіла займатися, в Україні не було де. Вчитель порадив: «Вчися у самої себе». Відтоді я почала дослухатися до свого відчуття музики, довіряти власній думці», – Загайкевич.
«Колись, перебуваючи в Канаді, я зацікавився конкурсом на вакансію історика у Гарварді. Я мав прочитати там лекцію, від якої залежало, чи отримаю посаду. Попросив поради у колег з Альберти. Один із них сказав: «Вислухай усіх, але роби по‑своєму. Залишайся вірним своїм принципам». Це була найкраща порада, а я й досі працюю в Гарварді», – Плохій.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.