Зруйнована російськими обстрілами школа в Лімані /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

10% освітньої інфраструктури України постраждало від обстрілів Росії. Скільки збитків нанесла РФ українській освіті

5 хв читання

Зруйнована російськими обстрілами школа в Лімані Фото Getty Images

Благодійний фонд savED спеціально для Forbes розповідає, яких збитків російські обстріли завдали українським школам і садочкам і як будуть відновлювати освітні заклади.

$144 млрд збитків отримала Україна через удари Росії по інфраструктурі України в ході повномасштабної війни. Це дані станом на кінець березня 2023-го від проєкту «Росія заплатить» команди KSE Institute, Центру економічної стратегії та «Prozorro.Продажі».

За даними проєкту, станом на лютий 2023 року садочки, школи та інші навчальні заклади постраждали на $8,9 млрд. Це 6,2% від загальної суми збитків інфраструктурі.

За даними Міністерства освіти і науки України, станом на лютий 2023 року росіяни зруйнували або пошкодили 1702 школи та 1069 дитсадків. Усього від російських обстрілів постраждали 10% освітньої інфраструктури України.

Скільки зруйнованих шкіл і садків

261 школа та 127 дитсадків в Україні повністю зруйновані внаслідок російських обстрілів і не підлягають відновленню. Це дані станом на лютий від благодійного фонду savED, який допомагає відновлювати доступ до освіти по країні.

Крім того, 1441 школа та 942 садки пошкодили російські обстріли. Ступінь пошкодження різний. Десь обстріли пошкодили комунікації, а десь зруйнували ціле крило або дах будівлі.

Найбільше заклади освіти постраждали у шести прифронтових областях:

  • Донецька – 67,27% зруйновано або пошкоджено;
  • Харківська – 37,79%;
  • Луганська – 35,14%;
  • Миколаївська – 25,53%;
  • Херсонська – 20,95%
  • Запорізька – 16,8%.
10% освітньої інфраструктури України постраждало від обстрілів Росії. Скільки збитків нанесла РФ українській освіті /Фото 1

Також багато шкіл та садків росіяни зруйнували й пошкодили в Київській та Чернігівській областях.

У Донецькій області – майже дві третини шкіл та садків: 32 школи знищили і ще 315 пошкодили.

Втім, найбільше навчальних закладів зруйнували не на Донеччині, а в Запорізькій області – 61 школа.

Значно постраждали заклади освіти Харківщини: 35 шкіл зруйновано і ще 269 пошкоджено.

Дитсадкам найбільше дісталось у Харківській, Запорізькій, Донецькій та Миколаївській областях.

  • Харківщина – вісім дитсадків зруйнували та ще 191 пошкодили росіяни.
  • Запорізька область – повністю зруйнували аж 23 садочки, 35 пошкодили.
  • Донеччина – 16 садків зруйнували повністю і ще 300 пошкодили.
  • Миколаївщина – 14 садочків зруйнували повністю, ще 89 пошкодили.

Також обстрілами зруйновано та пошкоджено 71 ВНЗ і 153 закладів профтехнічної освіти.

10% освітньої інфраструктури України постраждало від обстрілів Росії. Скільки збитків нанесла РФ українській освіті /Фото 2

Як росіяни нищили освіту в Україні в грошовому вимірі

Для підрахунку збитків закладам освіти використано методологію, розроблену KSE Institute для проєкту «Росія заплатить». Оцінюючи фінансові втрати освіти, інститут використав середню площу приміщення школи чи садка та вартість 1 кв. м побудови та облаштування нового закладу за даними Міністерства розвитку громад та територій станом на початок 2022 року.

Вартість будівництва квадратного метра навчального закладу станом на кінець 2021 року складає $830 за курсом НБУ. Тоді він складав 27 грн 26 коп за $1.

Оціночна вартість будівництва однієї школи з новим обладнанням за цією методологією – близько 100 млн грн.

10% освітньої інфраструктури України постраждало від обстрілів Росії. Скільки збитків нанесла РФ українській освіті /Фото 3

«Ми рахуємо за методологією, такою як у Світового банку. Він вважає зруйнованим все, де пошкодження складають понад 40%», – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Він каже, що об’єкту на відновлення часто потрібна фактично така ж сума, як на будівництво нового. Крім того, після однієї зими ці 40–50% стають істотно ближчими до 100% з огляду на те, що часткові руйнування практично завжди включають вибиті вікна та руйнування покрівлі.

Скільки збитків завдали закладам освіти за перший рік війни

За даними «Росія заплатить», за перший рік великої війни росіяни зруйнували і пошкодили дитсадків та шкіл на $4,4 млрд. Всього збитки освітній інфраструктурі склали $8,6 млрд.

За перші чотири місяці війни російські обстріли завдали школам і садкам $2,4 млрд збитків. Цей період був найбільш руйнівним для закладів освіти.

10% освітньої інфраструктури України постраждало від обстрілів Росії. Скільки збитків нанесла РФ українській освіті /Фото 4

У KSE Institute відзначають, що восени сталися різкі зміни в цифрах.

«Це одноразовий ефект. Тоді в Міністерстві громад впорядковували збір інформації та методологію оцінки. Маю припущення, що за результатами актів обстежень побачили, що частина пошкоджених об’єктів відновленню не підлягають, і вони перейшли в статус зруйнованих. По-друге, поменшало садків, бо почистили з бази обʼєкти, у яких є кілька корпусів, які рахували окремо», – пояснює Гайдай.

На кінець 2022 року збитки склали майже $4,2 млрд, із них шкіл зруйнували на $3,2 млрд, садків – на $1 млрд. Однак російські обстріли не припинялися, і за два місяці сума збитків зросла ще на $200 млн і склала $4,4 млрд.

В KSE відзначають, що їхні розрахунки насамперед потрібні для репарацій, які згодом має компенсувати Росія через рішення міжнародних судів.

«Крім того, ці дані будуть лягати в основу оцінки потреб відновлення і планування освітньої мережі. Однак під час відбудови інфраструктури важливо враховувати потреби конкретного населеного пункту», – пояснює Юрій Гайдай.

Як відновлювати освітню інфраструктуру

Співзасновниця фонду savED, ексміністерка освіти і науки Анна Новосад каже, що в новітній історії не було випадків руйнування стількох навчальних закладів через військові дії. Україна – перша. Крім того, ситуація ускладнюється тим, що в Україні досі немає національної стратегії відновлення закладів освіти.

«Поки бачимо лише окремі рухи в регіонах щодо відновлення шкіл та садків. Це сильно впливає на те, як ми залучаємо допомогу іноземних партнерів. Кошти витрачають бездумно або не витрачають взагалі, оскільки немає розуміння, що робити», – пояснює Новосад.

Відновленням доступу до навчання в Україні займаються українські та міжнародні благодійні фонди. Серед них – UNICEF, savED та фонд «Київська школа економіки» (КШЕ).

За даними UNICEF, через російську агресію навчання в школах перервалося для 5,7 млн дітей. Тому завдання фондів – забезпечити дітям доступ до освіти, а по можливості повернутися до навчання офлайн. Для цього в школах потрібно організувати укриття.

Благодійний фонд «КШЕ» працює над обладнанням укриттів у школах. Для цього у вересні 2022 року запустив проєкт «Безпечна освіта». Сьогодні в школах вже облаштовано 20 укриттів, ще вісім – у процесі ремонту. Всього планують відремонтувати близько 300 укриттів до кінця року. Вартість облаштування одного укриття – від 350 000 до 550 000 грн. 

Організацією укриттів у школах також займається UNICEF. Крім того, фонд допомагає з ремонтом та реконструкцією шкіл. На кінець 2022 року в Київській і Житомирській областях зусиллями UNICEF відремонтували 11 шкіл, зокрема відновили шкільні укриття. Зараз фонд реконструює ще 53 школи в Київській, Львівській, Житомирській і Запорізькій областях.

Однак відбудова освітніх приміщень може тривати роками, а відновлювати навчання потрібно вже. Особливо на деокупованих та прикордонних територіях, де є тисячі дітей. І там слід шукати нетипові рішення, аби діти якнайшвидше повернулися за парти.

«Якщо школа зруйнована, для навчання можна переобладнати, наприклад, сільський клуб або навіть велику хату. Можна використовувати можливості позашкілля. Наприклад, облаштувати освітні центри, які допоможуть дітям надолужити втрачене в навчанні», – розповідає ексміністерка.

За даними savED, облаштування одного такого центру в середньому займає 2–3 місяці і коштує від 1 млн грн до орієнтовно 2,4 млн грн. До цієї суми входить ремонт приміщення, а також закупівля необхідного обладнання – комп’ютерів, планшетів, підручників та генераторів.

Вартість облаштування навчальних осередків залежить від розміру локації, кількості дітей та потреби в ремонті або відновленні. Наприклад, на навчальний центр у Димері на Київщині витратили 1,1 млн грн, а навчальні осередки в укриттях потребують більше ресурсів.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд