Категорія: Гроші
Дата: 15 серпня 2023 20:30

У БЕБ закінчуються гроші. Бюро економічної безпеки переживає не лише чергову відставку керівництва, а й жорстку фінансову кризу. Звідки стільки проблем

Сергій Шевчук

Forbes

Бюро економічної безпеки опинилося на грані колапсу Фото Getty Images

Окрім постійної кадрової кризи, Бюро економічної безпеки (БЕБ) має ще й суттєві фінансові проблеми. Розв’язувати їх буде вже нове керівництво: Едуард Федоров і Віталій Гагач, які прийшли до бюро минулої осені покращувати справи тодішнього директора Вадима Мельника, залишають посади. Що буде з БЕБ тепер

Тимчасово виконуючий обовʼязки директора БЕБ Едуард Федоров і його заступник Віталій Гагач залишають посади (юридично вони поки перебувають у відпустках з умовою подальшого звільнення) у момент, коли у бюро майже не залишилося фінансування, а сам орган переживає суттєву кадрову кризу.

Друга за чотири місяці відставка керівництва Бюро економічної безпеки, яка офіційно відбудеться у найближчі тижні – лише частковий прояв складної ситуації, що склалася на другому році його існування.

Вихідці з правоохоронних структур прийшли у бюро на початку 2023-го та наприкінці 2022-го, щоб покращити справи, які занепали під час керівництва першого директора БЕБ Вадима Мельника. Результати дійсно покращились, але системних змін так і не відбулося, констатував у нещодавньому інтервʼю Forbes голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Що відбувається всередині органу, що мав стати єдиним центром розслідування економічних злочинів та яке майбутнє на нього чекає?

Хто керував БЕБ після Вадима Мельника

БЕБ працювало без постійного керівника з моменту звільнення Мельника всередині квітня. Його перформанс на посаді зазвичай піддається нищівній критиці: ще у жовтні минулого року нардепи з фінансового та правоохоронного комітетів Верховної Ради визнали роботу бюро під керівництвом Мельника незадовільною і звинуватили директора у провалі реформи.

Після його звільнення т.в.о. директора став Едуард Федоров, 42 (у минулому – багаторічний працівник Служби безпеки України, зокрема був начальником управління СБУ в Сумській області), його першим заступником – Віталій Гагач, 37, який раніше працював на різних посадах в органах прокуратури. Обидва з осені 2022-го були заступниками Мельника.

Хто такі Федоров і Гагач, які щойно звільнилися з БЕБ

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

Федоров і Гагач не приховували, що їхні призначення були ініційовані Офісом президента (ОП) для покращення справ БЕБ, зазначає на правах анонімності співрозмовник, дотичний до БЕБ, який був присутній на одній із зустрічей, де посадовці озвучили цю тезу. Він попросив не згадувати свого імені у цій статті через закритий формат зустрічі та не надав підтверджень своїм словам.

У квітні два співрозмовники серед членів тимчасової слідчої комісії (ТСК) по БЕБ у Верховній Раді (яка мала дослідити, серед іншого, ефективність роботи БЕБ) характеризували команду, що заходила тоді до бюро на чолі з Федоровим, як «людей із силового блоку, близьких до заступника голови ОП Олега Татарова».

Видання «Економічна правда» називало Гагача «кумом Татарова».

Федоров і Гагач фактично пробули на посадах менше трьох місяців. На початку серпня вони синхронно пішли у відпустку з умовою подальшого звільнення, розповіли два співрозмовники Forbes у фінансовому комітеті Ради та один із посадовців, дотичних до БЕБ. Це стало сюрпризом навіть для нардепів. «Я зрозумів, що щось не так, коли почав отримувати відповіді на запити за підписом іншої людини», – розповідає заступник голови фінкомітету Ради Ярослав Железняк.

Forbes надіслав Федорову та Гагачу прохання про коментар щодо обставин їхньої відставки, однак на момент публікації не отримав відповіді.

Чому у БЕБ закінчилися гроші

«Можна сказати, що це були найкращі пів року за час існування БЕБ з погляду організації», – каже голова Ради громадського контролю при бюро Тарас Котов. Він відзначає прогрес щодо кількох великих справ (гральний бізнес та Айбокс Банк, «Укрнафта», Регіональна газова компанія тощо) та незначну кількість скарг на БЕБ з боку бізнесу.

В інтервʼю Forbes Гетманцев теж констатував позитив від змін у керівництві в підрозділі детективів, який очолював саме Гагач. «Реалізації насправді є, але бажано, щоб вони стали системними, – казав нардеп Гетманцев. – БЕБ працюватиме ефективно, коли ми, наприклад, не будемо бачити контрафактних цигарок чи не зможемо купити через інтернет горілку».

Протягом першого півріччя 2023-го БЕБ змогло відшкодувати держбюджету збитки на 1,6 млрд грн при бюджеті органу у близько 500 млн грн на рік, каже Котов із Ради громконтролю при бюро. За весь 2022-й – 33,3 млн грн. Втім, співрозмовник Forbes у Мінфіні, який попросив не згадувати свого імені у цій статті, зазначив, що не може підтвердити, що уся ця сума є наслідком роботи БЕБ. «Дуже часто правоохоронці приписують собі одні й ті самі цифри», – сказав він.

Що ж пішло не так? Складнощі БЕБ можна назвати «інерцією попередніх помилок», зазначає Котов. Про що йдеться? Є дві основні проблеми.

Перша – гроші. Станом на середину серпня бюро майже витратило увесь річний бюджет, повідомили три співрозмовники Forbes серед членів парламентської ТСК по БЕБ та в уряді. «Грошей вистачить до вересня або середини жовтня», – зазначає Котов із Ради громконтролю.

Після публікації статті Forbes отримав коментар відділу комунікацій БЕБ, у якому стверджується, що станом на середину серпня Бюро витратило 67% свого річного бюджету.

Чому у БЕБ закінчуються гроші? Одна з причин – у розширенні штату, на що керівництво бюро пішло, попри воєнний стан. «Зараз йдуть конкурси на 200 посад, це вибиває бюро за межі бюджету», – пояснює Котов.

Ситуація близька до критичної. БЕБ вже почало відправляти співробітників у відпустки за власний рахунок та запроваджувати неповний робочий день, йдеться у надісланому на початку червня зверненні бюро до уряду, яке є в розпорядженні Forbes. У коментарі відділу комунікацій БЕБ заперечується факт запровадження неповного робочого дня.

Дефіцит ресурсу для оплати праці на 2023-й становить 381 млн грн, йдеться в документі. Станом на 1 травня заборгованість по зарплаті в органі – 9,4 млн грн. «Подальше наближення коштів унеможливило виплату заробітної плати працівникам у четвертому кварталі 2023 року», – зазначається у листі.

Загалом, заявляло керівництво БЕБ у зверненні, поточний річний бюджет в 504 млн грн покриває лише 20% потреби. У зверненні бюро до уряду, надісланому на початку червня, йдеться про внесення змін до держбюджету на 2023 рік в частині збільшення видатків для БЕБ у сумі 948,1 млн грн за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері економічної безпеки». Рада громконтролю підтримала це звернення, додає Котов.

Як зазначається у коментарі відділу комунікаій БЕБ, мінімальна додаткова потреба до кінця року складає 407,5 млн грн, з них 333,5 млн грн – на оплату праці, з урахуванням співробітників, які пройдуть конкурсні відбори.

Друга велика проблема БЕБ – кадри. У бюро працюють близько 800 людей при граничній штатній чисельності у 4000. Кваліфікація принаймні половини з діючих працівників БЕБ викликає сумніви, зазначає Котов. «За Мельника існувала практика призначення людей на керівні посади поза конкурсом», – розповідає він.

До процедур відбору теж була низка питань, додає Котов. Один із прикладів – конкурсні комісії складалися з восьми представників БЕБ та трьох – від громадської ради, що нівелювало вплив останньої на кадрові рішення, пояснює голова ради. Інша ілюстрація – кандидати мали проходити поліграф не до співбесіди, а після, зазначає Котов. «За законом, результати треба знищувати через три дні. Тому їх, як правило, ніхто не бачив», – каже він.

Котов стверджує, що керівництво БЕБ за Федорова намагалося виправити ситуацію, але навіть питання переатестації кадрів ускладнювалося через питання коштів. «У випадку звільнень теж потрібно робити виплати. Грошей на це немає», – пояснює він.

Що буде з БЕБ далі

Після відставки Федорова та Гагача тимчасовим директором БЕБ буде Андрій Пащук, який керував напрямом аналітики. Чи варто йому розраховувати на додаткове фінансування? З високою ймовірністю – ні. «Ми не очікували збільшення штату у БЕБ, – зазначає співрозмовник в уряді, який просив не згадувати його імені у цій статті. – Є виключні випадки внесення змін до бюджету Кабміном. Це не той випадок». Такі зміни також можуть ініціювати народні депутати, додав співрозмовник.

Пащук навряд чи надовго затримається у ролі тимчасово виконуючого обовʼязки. «Базовим сценарієм було те, що Федоров з командою продемонструють певний результат у ранзі в.о. і далі буде подаватися на конкурс з відбору постійного керівника, – розповідає Котов з Ради громконтролю. – Зараз така сама ситуація повторюється з Пащуком або іншим можливим в.о., але не думаю, що такий формат влаштує міжнародних партнерів, адже органу потрібна людина, яка візьме на себе керівництво і вибудує процеси».

Для проведення конкурсу Верховна Рада має ухвалити закон про перезавантаження БЕБ, який передбачає відбір керівника за участі представників міжнародних партнерів України. «Представники Єврокомісії, МВФ мають підтвердити свою згоду надати своїх представників у конкурсні комісії, – казав Forbes Гетманцев. – Вони не дуже хочуть опускатися на рівень мікроменеджменту, як вони вважають».

Чи реально провести конкурс вже цьогоріч? «Ми б дуже хотіли, але я в цьому не певен», – каже нардеп Железняк.

У будь-якому разі новому керівництву доведеться насамперед вирішити проблему кадрового дефіциту, вважає Котов із Ради громконтролю. «Про нормальну роботу БЕБ можна починати говорити, коли штат досягне 1500–2000 осіб», – зазначає він.

Матеріали по темі