Причина відчуження великих промислових підприємств на користь держави під час війни – ризики для національної безпеки, які створювали ці компанії. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Ключові факти
- Паливна компанія, за словами Шурми, відмовилася постачати пальне українській армії; виробник двигунів постачав їх російським компаніям, а виробник військових вантажівок за 10 років виробив кілька десятків автівок, тоді як українська армія має 40 000 вантажівок.
- Вочевидь, йдеться про найбільшу нафтову компанію країни «Укрнафту», найбільший в Україні завод з виробництва пального «Кременчуцький НПЗ», яким оперує «Укртатнафта», найбільшого в Україні виробника двигунів для вертольотів і літаків «Мотор Січ» і про кременчуцький автомобільний завод «АвтоКрАЗ». Підприємства були відчужені на користь держави на початку листопада.
- При цьому Шурма наголосив, що право власності в Україні недоторканне. «Відчуження майна під час воєнного стану буде використовуватись миттєво, але тільки у разі ризику національній безпеці», – каже він.
Контекст
6 листопада «Укрнафта» та «Укртатнафта» Ігоря Коломойського, «АвтоКрАЗ» Костянтина Жеваго, «Запоріжтрансформатор» Костянтина Григоришина та «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва примусово були переведені у власність Міноборони. Держава скористалася можливістю вилучати приватну власність під час воєнного стану.
Forbes оцінює відчужені державою активи у $956,5 млн. До 24 лютого їх сукупна вартість була у 2,5 раза вищою – $2,426 млрд.
Міністр оборони Олексій Резніков зазначає, що про націоналізацію підприємств не йдеться – Міноборони перебрало на себе контроль над ними на час воєнного стану. Через рік після його завершення або через пʼять років у разі, якщо цей період затягнеться, уряд має повернути акції колишнім власникам або компенсувати їх вартість.
