НБУ, Сергій Ніколайчук /Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ
Категорія
Гроші
Дата

Нова норма в економіці під час війни. Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук про облікову ставку, ВВП, валютні обмеження, «український кешбек» та зміни до «5-7-9»

Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук — гість нового випуску «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes. Чому Нацбанк вирішив знизити облікову ставку, коли цього ніхто не чекав? Як зростатиме економіка у 2024-му? Коли НБУ пом'якшить валютні обмеження? Та як потрібно змінити програму «5-7-9»?

Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!

Пряма мова Сергія Ніколайчука скорочена та відредагована для зрозумілості.

Про неочікуване рішення НБУ знизити облікову ставку

Ми, як і багато інших центральних банків, надаємо перевагу data-driven approach при прийнятті рішень. Якщо подивитися на фактичну ситуацію, то та порівняно з січнем дещо змінилася.

По-перше, інфляція впевнено знижується і вже в лютому сягнула 4,3%, наблизившись до нижньої межі нашого цільового коридору. По-друге, ми зуміли зберегти контроль над валютним ринком і отримали гарні новини щодо надходження зовнішнього фінансування. 

Це надає підстави більш активно послаблювати процентну політику. Зниження процентної ставки з 15 до 14,5% сприятиме подальшому відновленню економіки, водночас не наражаючи макрофінансову стійкість на нові ризики.

При прийнятті рішень ми не можемо не брати до уваги позицію інших органів влади, але усі наші дії зумовлені необхідністю досягнути цілей з цінової та фінансової стабільності. Інфляція – ключовий показник, який визначає політику НБУ. Минулого року ми затвердили стратегію поступового помʼякшення валютних обмежень, повернення до більшої гнучкості обмінного курсу та інфляційного таргетування. З того часу поступово повертаємо елементи нормальності та посилюємо фокус на досягненні нашої 5% інфляційної цілі.

Чому інфляція нижча за прогнози НБУ

Щодо консервативності наших прогнозів, на це впливають різні чинники. Так, минулого року врожайність сільськогосподарських культур була дуже високою, що знизило ціни на сирі продовольчі товари на рекордні 13%. До того ж ситуація з міжнародною фінансовою допомогою виявилась набагато кращою. Ще на початку 2023 року ми розраховували на $30 млрд зовнішньої допомоги від партнерів, а в результаті отримали $43 млрд, що сприяло покращенню курсових і інфляційних очікувань і дало поштовх відповідному дезінфляційному тренду.

Крім того, на початку минулого року ми закладали дефіцит електроенергії на достатньо суттєвому рівні, але по факту минулий рік пройшли майже без блекаутів і дефіциту електроенергії. Значного впливу на ціноутворення не було.

Цього року поки що ми маємо 4,3% інфляції за результатами лютого. Ми не очікуємо, що інфляція буде нижчою за нижню межу нашого цільового діапазону (4%. – Forbes). Ми очікуємо, що інфляція в березні буде плюс-мінус близькою до поточного рівня.

НБУ, Сергій Ніколайчук /колаж Forbes Ukraine

Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України. Фото колаж Forbes Ukraine

Про прогнози темпів зростання ВВП та експорт 

Порівнюючи з минулим роком, ми маємо достатньо консервативні припущення щодо урожайності, яка, за нашими припущеннями, буде нижчою у 2024-му. Водночас, якщо говорити про безпекові чинники, то ми бачимо посилення ризиків того, що війна може бути тривалішою, ніж ми закладали у нашому січневому прогнозі (активна фаза бойових дій триває протягом всього 2024-го. – Forbes). І це обмежуватиме відновлення цього року. Тому баланс цих факторів дає нам підстави вважати, що прогноз НБУ щодо зростання ВВП на 3,6% цього року залишається реалістичним.

Минулорічне скорочення експорту на 18,5% у порівнянні з 2022-м було пов’язане з логістичними проблемами та руйнуваннями виробничих потужностей. Якщо говорити про прогнози на цей рік, ми очікуємо незначне, але відновлення експорту товарів та послуг з минулорічних $51 млрд до $53,3 млрд завдяки налагодженню роботи нового морського коридору.

У лютому через нього було перевезено 8 млн т різної продукції. Це і зернові, і руди, і чорні метали. Ці цифри не сильно відрізняються від тих фізичних обсягів експорту, які були в нас до повномасштабної війни.

Як НБУ буде послаблювати валютні обмеження 

Важко сперечатися з тезою про те, що війна триває і створює для нас нові умови нормальності. Ми чудово розуміємо, що ті заходи, які ми впровадили на початку війни, із часом потрібно калібрувати, і, власне, ми цим і займаємось.

Минулого року ми прийняли стратегію валютної лібералізації, що передбачає поступове пом’якшення валютних обмежень. НБУ вже запровадив низку помʼякшень для українського бізнесу, дозволивши, зокрема, обслуговувати нові борги своїм закордонним кредиторам і повертати кредити, забезпечені гарантіями міжнародних фінансових організацій, експортних кредитних агентств та державних інституцій міжнародних партнерів.

У найближчий час ми збираємося повернутися до тих елементів першої стадії дорожньої карти, які ще не були закриті. Насамперед це дозвіл на репатріацію нових дивідендів, що, на нашу думку, може створити підстави для додаткового припливу капіталу в країну в середньостроковій перспективі. Якщо ж говорити про можливість обслуговування своїх зовнішніх боргів, то найближчим часом, я сподіваюся, ми зможемо мати підстави розглянути помʼякшення і там. 

У нас немає часових рамок для реалізації цієї стратегії. Ми орієнтуємось на макрофінансові передумови, Наша спроможність реалізувати цю дорожню карту залежатиме як від міжнародної підтримки, так і від ситуації на валютному ринку, яка визначатиметься великими експортерами-гравцями.

Сьогодні у нас дозволено приблизно 90% загальної номенклатури послуг, проте маркетингові послуги досі залишаються для нас болючим питанням, адже, з одного боку, вони дозволяють експансію українського бізнесу на закордонні ринки, а з іншого – створюють вікно для виведення капіталу з країни у досить великих масштабах. Зараз ми зважуємо цілі по спрощенню ведення бізнесу із завданням мінімізувати потенційний сценарій «втечі» капіталу.

Сергій Ніколайчук, НБУ /Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України. Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Про ініціативу Офісу президента «український кешбек»

НБУ лише точково залучали до розробки цієї ініціативи. Скоріше на технічному, але не на концептуальному рівні. Давати якусь детальну оцінку впливу цієї ініціативи поки що зарано.

Потрібно спочатку побачити, яким чином вона буде реалізована і які будуть її обсяги. Певний здоровий протекціонізм використовується багатьма державами, і «Купуй українське» чи інші подібні гасла лунають в багатьох країнах. На рівні ідеї це все виглядає непогано, але успішних кейсів реалізації подібних програм у світі мало.

Як варто змінити програму «5-7-9» 

Програма «5-7-9» довела свою ефективність під час таких кризових епізодів, як пандемія і перші етапи великої війни. За порядку денного повернення до елементів нормальності, «5-7-9» створює значні фіскальні ризики для державних фінансів.

Усе більше і більше банків і субʼєктів господарювання готові повертатися до кредитування без державних стимулів. Тому цю програму слід адаптувати під сучасні умови – основні обсяги підтримки мають спрямовуватись на фінансування інвестиційних проєктів, а не обігових коштів.

Кредитування на обігові кошти варто залишити для вразливих категорій, наприклад, підприємств, які працюють на територіях близьких до зон бойових дій, або тих, чий борговий стан і кредитні метрики погіршилися під час війни.

Про реформи Хавʼєра Мілея в Аргентині

Економічна ситуація в Аргентині напередодні виборів президента була такою, що радикальні реформи дійсно були необхідними. Це чимось нагадує Україну у 2013–2014 роках. Тоді ми зробили своє домашнє завдання – налагодили ефективне управління банківською системою, налагодили адекватну монетарну політику. До речі, памʼятаю, що тоді у нас теж лунали думки про відмову від національної валюти.

За результатами трьох місяців важко оцінити наскільки аргентинцям вдається зламати систему, яка існувала в країні останні роки чи навіть десятиліття. Але, мені здається, зрозуміло, що без фіскальної консолідації (скорочення дефіциту бюджету. – Forbes) та переосмислення діяльності центробанку відновити монетарну стабільність в країні буде дуже важко.

Участь у етері брали редактор Forbes Сергій Шевчук та репортер відділу «Гроші» Forbes Павло Калашник.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні