Безмитний доступ України до ЄС викликав надлишок зерна у сусідніх країнах, підірвавши регіональний сільськогосподарський сектор, пише Financial Times. Румунські та польські фермери критикують запропоновану компенсацію від ЄС у €56,3 млн, вважаючи її надто маленькою.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Минулого тижня Європейська комісія запропонувала, щоб постраждалі фермери з ЄС отримали загалом €56,3 млн для помʼякшення наслідків, викликаних «надмірною пропозицією» зерна, що імпортується з України. Румунія отримає найменшу суму у розмірі €10 млн, тоді як Польщі буде виділено €29,5 млн, а Болгарії – €16,7 млн.
- Наприкінці січня Румунія, Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина написали спільного листа до ЄС, закликаючи до термінової відповіді для стримування впливу «значного зростання» українського зерна на місцеві ринки.
- Президент Румунії Клаус Йоганніс звинуватив комісію в ігноруванні «величезних збитків», яких зазнала його країна, для полегшення експорту київського зерна на світові ринки, та попросив Брюссель збільшити компенсацію. Румунські торгові групи підтримали цю думку: Форум професійних фермерів і переробників пригрозив загальнонаціональними протестами наступного місяця з приводу «сміховинної» компенсації.
- Під час візиту до Бухареста у понеділок, 27 березня, президент Євроради Шарль Мішель визнав роль Румунії у створенні альтернативних експортних маршрутів для України, додавши, що країна принесла життєво важливий дохід Україні. «Але я знаю, що це негативно позначилося на румунських фермерах, – сказав він. – Ми маємо розглянути можливість збільшення цієї суми».
- Премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також запросив більшу суму, назвавши пропозицію Брюсселя «неадекватною». «Європейська комісія має більше допомагати нам щодо цього», – сказав він у вівторок під час поїздки до Бухареста.
- Члени ЄС мають проголосувати за пакет допомоги фермерам у четвер, 30 березня.
Контекст
Після вторгнення Росії в Україну минулого року ЄС скасував мита та квоти на імпорт українського зерна та перенаправив частину поставок, які Росія блокувала у чорноморських портах, через польські та румунські автомобільні та залізничні мережі. Але дешеве українське зерно, що несподівано зʼявилося на цих ринках, підірвало позиції місцевих виробників.
У Польщі імпорт дешевого українського зерна дестабілізував місцевий ринок, при цьому найбільш постраждалі регіони розташовані на південному сході, найближче до України.
Фермер і лідер сільськогосподарського руху «Агроунія» Міхал Колодзейчак сказав, що влада повинна дозволяти тільки українське зерно, яке йде транзитом до кінцевого пункту призначення за межами Польщі. Він додав, що український імпорт також спричинив зниження цін на місцеве зерно. Розгнівані фермери нещодавно закидали яйцями міністра сільського господарства Польщі Хенріка Ковальчика, назвавши його зрадником, а депутати від опозиції закликали до його відставки. У середу, 29 березня, міністерство планує провести переговори з фермерами, зокрема щодо планів уряду субсидувати доставку кукурудзи та пшениці до морських портів, щоб стимулювати реекспорт українського імпорту.
Логістика також є проблемою в Румунії, де порти переважно зосереджені на українському зерні і тепер «забиті товарами», з якими вони не можуть впоратися, сказав Сезар Георге, радник румунського міністерства сільського господарства. Він додав, що, крім компенсації, ЄС необхідно інвестувати в інфраструктуру, таку як автомобільні шляхи та залізниці, збільшити місткість вантажівок, барж та прикордонного персоналу, а також розділити потоки українського зерна.
22 липня 2022 року в Стамбулі за участю ООН, України, Росії та Туреччини відбулося підписання документів про створення коридору для вивезення зерна з трьох портів – Чорноморська, Одеси та Південного. Наприкінці лютого повідомлялося, що обсяг експорту українського продовольства в межах «зернової угоди» перевищив 22 млн т. 18 березня угоду щодо «зернової ініціативи» пролонговано ще на 120 днів, повідомила пресслужба Мінінфраструктури, посилаючись на віцепрем’єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова. Раніше в РФ наполягали на продовженні угоди лише на 60 днів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
