Уряд, НБУ та Фонд гарантування вкладів майже готові до націоналізації Sense Bank Михайла Фрідмана та партнерів. За інформацією співрозмовників Forbes, дотичних до процесу, перехід банку в держвласність може стартувати вже 30 червня. Нову державну установу, ймовірно, очолить колишня топменеджерка ПриватБанку.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Держава готова розпочати процедуру націоналізації Sense Bank (колишнього «Альфа-Банк Україна»), який поки що належить росіянам Михайлу Фрідману, Петру Авену та партнерам.
Відоме і імʼя CEO державного банку – цю посаду може обійняти колишня топменеджерка ПриватБанку Галина Пахачук, 57, розповіли пʼять співрозмовників Forbes із трьох різних держустанов та серед менеджерів, дотичних до діючих акціонерів банку.
Процес може розпочатися вже в найближчу пʼятницю, 30 червня, зазначають четверо з них. Однак точну дату ще не визначено, додає високопосадовець у одній із фінансових держструктур, що попросив не згадувати його імені в цій статті через сенситивність теми.
На підготовку націоналізації банку підсанкційних російських бізнесменів українському урядові знадобився рік. Частина часу пішла на два раунди змін у законодавстві. Пошук менеджменту був окремим викликом.
Як відбуватиметься етап власне переходу банку в держвласність, у якому стані знаходиться «Сенс» та які ризики разом із ним отримає держава?
Як, коли та хто націоналізує Sense Bank
Остання юридична перепона для націоналізації Sense Bank зникла 16 червня, коли президент Володимир Зеленський підписав та відтак ввів у дію оновлене законодавство про виведення з ринку системно важливих банків.
Закон дозволяє державі націоналізувати таку установу, якщо проти неї та/або його власників застосовані українські чи міжнародні санкції. «Сенс» підпадає під обидва критерії.
Як проходитиме націоналізація Sense Bank
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Михайло Фрідман, який народився та виріс у Львові, але заробив мільярдні статки в Росії, та його партнери по «Альфа‑Груп» Петро Авен, Олексій Кузмичов та Герман Хан знаходяться під санкціями Євросоюзу за ймовірні зв’язки з адміністрацією Путіна ще з 28 лютого 2022 року. Бізнесмени оскаржують твердження про ці звʼязки в Європейському суді.
Україна наклала санкції на акціонерів «Альфи» через сім місяців. Восени 2022-го президент Зеленський підписав закон про виведення з ринку системно важливих банків на підставі проблем із ліквідністю. Тоді співрозмовники Forbes у Верховній Раді, НБУ та ОП називали середину грудня як ймовірний час націоналізації. Але банк зберіг хороші операційні показники, тож у НБУ не було підстав визнавати його неплатоспроможним і відтак запускати процедуру переходу в держвласність.
Законопроєкт №9107-1, прийнятий ВР наприкінці травня та підписаний президентом 16 червня, передбачає не лише виведення банку з ринку на підставі санкцій, а й відшкодування відповідних збитків виключно за рахунок коштів держави-агресора.
Якою є процедура? Спочатку комітет з банківського нагляду Нацбанку має аргументувати доцільність націоналізації з точки зору фінансової стабільності. Цю рекомендацію має затвердити правління НБУ. Після рішення Нацбанку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) призначить тимчасову адміністрацію в банк. Потім власником установи безоплатно стає Міністерство фінансів, яке за погодженням із НБУ призначає Наглядову раду банку. Та, в свою чергу, призначає тимчасове правління.
Від початку посадовці з держструктур, що безпосередньо відповідають за націоналізацію (НБУ, Мінфін, Фонд гарантування вкладів), орієнтувалися на те, що підготовка до націоналізації займатиме близько двох тижнів, сама процедура – три дні.
Якщо націоналізація розпочнеться найближчої пʼятниці, вже в понеділок «Сенс» залишиться «все тим же банком, просто акціонером вже буде держава», каже на правах анонімності співрозмовник, дотичний до Офісу президента. Клієнти не помітять змін, зазначає співрозмовник. «Всі рахунки працюватимуть», – додає він.
Технічно націоналізація могла статися і раніше (розглядалося 23 червня), уточнює посадовець з ОП. Однак на той момент остаточно не була затверджена кандидатура Галини Пахачук, як нової СЕО.
Галина Пахачук Фото пресцентр ПриватБанку
Вибір на її користь, ймовірно, обумовлений досвідом у іншому націоналізованому держбанку – «Приваті». Пахачук працювала в банку з моменту націоналізації наприкінці 2016-го до середини 2021-го. Її профілем був портфель кредитів «Привату», повʼязаний з ексвласниками Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. З липня 2017-го по лютий 2018-го вона була виконуючою обовʼязки голови правління установи.
Пахачук зазначила Forbes, що не може ані підтвердити, ані спростувати інформацію про своє призначення у Sense Bank. У пресслужбі Мінфіну, від якого залежать кадрові рішення у держбанках, на момент публікації не відповіли на відповідний запит. Міністр фінансів Сергій Марченко відмовився коментувати цю тему.
Галина Пахачук, ймовірно, очолить державний Sense Bank. Хто вона
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Галина Пахачук народилася у 1966 році. Закінчила Львівський обліково-кредитний технікум та Київський національний економічний університет.
У 2000-х та першій половині 2010-х працювала на керівних посадах у Ощадбанку, Шевченківській райдержадміністрації Києва, Міністерстві фінансів. Входила до наглядових рад Ощадбанку та Укрексімбанку.
Після націоналізації ПриватБанку в грудні 2016-го обійняла посаду заступниці голови правління. Після завершення контракту в 2021-му стала радницею СЕО банку. З листопада 2021-го очолює Департамент фінансового контролінгу НБУ.
Співрозмовники Forbes, які назвали Пахачук як ймовірну СЕО Sense Bank, не уточнили, хто увійде до її топменеджерської команди.
Власне націоналізація може відбутися вже 30 червня, однак є вірогідність, що до цього часу держава не встигне повністю підготуватися, зазначають два співрозмовники в ОП та одній із держструктур, що проводитиме процедуру.
У якому стані Sense Bank перейде в держвласність
Sense Bank – один із 15 системно-важливих банків України. Його клієнтами є понад 3 млн фізичних осіб, 82 000 ФОП та 55 000 компаній. У банку працюють близько 4000 співробітників, він має 138 відділень (10-те місце серед усіх банків).
Повномасштабна війна та санкції щодо акціонерів негативно вплинули на установу. Показники стабілізувалися лише протягом першого кварталу 2023-го, зазначає фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк з посиланням на дані індексу фінансової надійності Bank_FinScore. «У банку суттєво знизився обсяг регулятивного капіталу, скоротилися чисті активи, що свідчить про згортання ділової активності, є відтік депозитної бази», – вказує Корнилюк.
Частка непрацюючих кредитів (NPLs) станом на 1 травня – 38,6%, що наближено до середньої по системі. «Утім це значно вище за середню «токсичність» портфелів банків з приватним вітчизняним чи іноземним капіталом (20-22%), що не є позитивним сигналом», – каже Корнилюк із YouControl.
Попри це у Sense Bank зростають показники ліквідності, він виконує усі зобов’язання, а те, що банк залишається системно важливим, означає більшу увагу НБУ, додає він.
«Це нормальний ринковий банк, який залишається операційно прибутковим, – описує «Сенс» фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. – Його головна проблема – акціонери».
Банк дійсно поки що добре заробляє на процентних платежах та ОВДП і депозитних сертифікатах, додає банківський експерт Євген Дубогриз, який у 2015–2019 роках був заступником департамента фінстабільності НБУ та аналізував стан банківської системи та окремо банків. Тож установа не потребуватиме додаткової капіталізації після переходу в держвласність прогнозує він. «Додаткового відтоку коштів теж навряд варто очікувати: від початку війни з банку вже пішли всі клієнти, які цього хотіли», – додає Дубогриз.
Проблеми на майбутнє – сюжет навколо зобовʼязань материнської структури колишньої «Альфи» за облігаціями на $400 млн та потенційні судові процеси з Фрідманом та іншими акціонерами «Сенсу». Окрім росіян це також італійська UniCredit (9,9% – цю частку вона отримала в 2016 році, обмінявши на неї свій український актив Укрсоцбанк, який поглинула «Альфа») та американська організація The Mark Foundation for Cancer Research (3,87%).
У підготовці матеріалу брала участь репортерка Forbes Світлана Заражевська.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
