Близько 90% українців підтримують конструктивні підходи до врегулювання історичних суперечок із Польщею: більшість вважає, що кожна нація має право на власних героїв, а близько третини розраховує на формування спільного бачення істориків. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Під час дослідження респондентам ставили запитання: «У Польщі та України є суперечки з питань історії. Який підхід Ви підтримуєте найбільше?». Учасникам запропонували чотири варіанти відповіді.
- Найбільше опитаних – 57% – обрали прагматичний підхід, згідно з яким кожен народ може мати власних героїв, а інші держави не повинні втручатися в ці оцінки.
- Ще 33% підтримали ідею «романтичного» сценарію, за якого завдяки деполітизації та роботі істориків можна досягти спільного погляду на історичні події.
- Водночас лише 1% респондентів вважає, що Україна має погодитися з польською позицією та виконувати відповідні вимоги щодо трактування спільної історії. Ще 4% дотримуються протилежної думки – що Польща має відмовитися від власної суб’єктності в цих питаннях.
- «Українське суспільство демонструє зрілий і конструктивний підхід до історичних суперечок із Польщею: більшість не підтримує нав’язування українцям польської інтерпретації історії, водночас лише незначна частка виступає за зворотне», – зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
- Він також додав, що в Україні немає антипольських настроїв, і навіть після передвиборчої кампанії в Польщі з антиукраїнськими гаслами суттєвого погіршення ставлення до поляків не зафіксовано.
Про опитування
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування 17–23 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів із подальшим статистичним зважуванням. Було опитано 1005 дорослих респондентів на підконтрольній уряду території України (без тимчасово окупованих територій і громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року), водночас у вибірці могли бути внутрішньо переміщені особи.
Статистична похибка за звичайних умов (з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% – для 25%, 2,5% – для 10% і 1,8% – для 5%.
Контекст
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» ССО ЗСУ було присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі це рішення пояснили як крок для відновлення історичних традицій українського війська.
Після цього в Польщі різко загострилася реакція. Експрезидент Лех Валенса заявив, що більше не носитиме значок із українським прапором, який мав із початку повномасштабного вторгнення. У Любліні з будівлі міської ратуші також зняли український прапор, що висів там із 2022 року поруч із польським та прапором ЄС. Віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак закликав заблокувати подальший рух України до ЄС, доки Київ не відмовиться від «культу злочинців» і не відкриє процеси ексгумації жертв Волинської трагедії.
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький заявив про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди країни. Він пояснив, що як Великий магістр ордена зобов’язаний захищати його авторитет, а рішення ухвалене після присвоєння українському підрозділу почесного найменування «Героїв УПА» та консультацій із Капітулом ордена. Водночас Навроцький наголосив, що цей крок не спрямований проти українського народу і не вплине на підтримку України у війні проти Росії.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
У відповідь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що поверне польську нагороду – Командорський хрест із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею», отриманий у 2022 році, назвавши рішення польського президента стратегічною помилкою, вигідною Москві. До нього приєднався керівник Офісу президента Кирило Буданов, який також оголосив про відмову від Золотого офіцерського хреста цього ж ордена.
На тлі загострення прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав до прямого діалогу між керівництвом двох країн, наголосивши, що попередні дипломатичні контакти не дали результату і ситуація потребує особистих переговорів лідерів.
