Бізнес в Україні третій місяць поспіль позитивно оцінив поточні результати своєї діяльності. Індекс очікувань ділової активності у червні залишився вище нейтрального рівня (50 пунктів), підвищившись до 50,8 порівняно з 50,5 у травні, йдеться у повідомленні пресслужби НБУ. Підприємства будівництва надали найоптимістичніші оцінки своєї діяльності.
Ключові факти
- Як зазначають в НБУ, зниження темпів зростання витрат на сировину та енергію, поступове налагодження виробничих і логістичних ланцюгів, поліпшення інфляційних і курсових очікувань, пожвавлення внутрішнього попиту сприяли позитивним очікуванням респондентів.
- Підприємства будівництва надали найоптимістичніші оцінки результатів своєї діяльності завдяки сприятливим погодним умовам, потребі в розширенні західної логістики, будівництві та відновленні доріг. Секторальний індекс у червні становив 58,6 (у травні – 51,3).
- Будівельники суттєво посилили очікування щодо зростання обсягів будівництва, нових замовлень, закупівлі сировини та матеріалів, зберегли помірно високі очікування щодо зростання закупівлі послуг підрядників та знизили до нейтрального рівня очікування щодо їх доступності.
- Підприємства торгівлі вчетверте поспіль позитивно оцінили результати своєї діяльності. Цьому сприяли сталі споживчі настрої, збільшення пропозиції товарів та сповільнення темпів інфляції. Секторальний індекс у червні становив 52,5 порівняно з 52,7 у травні.
- Респонденти очікували збільшення обсягів товарообороту та обсягів закупівлі товарів для продажу. Як і попереднього місяця, вони були налаштовані на повільніше здорожчання товарів, закуплених для продажу, послабили свої оцінки щодо зростання закупівельних цін і зберегли очікування щодо зниження торговельної маржі. Підприємства промисловості поліпшили оцінки своїх економічних результатів завдяки зниженню темпів зростання витрат на сировину та енергію, відновленню виробничих і логістичних ланцюгів, уповільненню темпів інфляції: секторальний індекс у червні становив 51 порівняно із 50,4 у травні.
- Респонденти продовжували очікувати зростання обсягів виготовленої продукції та обсягів нових замовлень. Водночас, на відміну від попереднього місяця, вони очікували зменшення обсягів нових експортних замовлень на продукцію та дещо послабили негативні оцінки обсягів незавершеного виробництва (невиконаних замовлень).
- Підприємства сфери послуг другий місяць поспіль єдині серед секторів зберегли негативні оцінки щодо своїх економічних перспектив, зважаючи на низьку платоспроможність населення, слабкий попит і проблеми з логістикою: секторальний індекс становив 48,9, не змінившись з травня.
- Як зазначають в НБУ, респонденти негативно налаштовані щодо обсягів нових замовлень, водночас третій місяць поспіль очікували зростання обсягу наданих послуг і послуг у процесі виконання. Попри пом’якшення прогнозів частини респондентів, збереглися високі очікування щодо зростання закупівельних цін, а також цін/тарифів на власну продукцію/послуги. Оцінки щодо зайнятості були неоднорідними.
- Респонденти будівництва та сфери послуг уперше за тривалий час очікували на збільшення загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості й торгівлі – на зменшення.
Методологія
Щомісячне опитування підприємств проводилося з 5 до 22 червня 2023 року. В опитуванні взяло участь 491 підприємство. Серед опитаних підприємств 45,2% – компанії промисловості, 28,9% – сфери послуг, 21% – торгівлі, 4,9% – будівництва. 32,4% респондентів – великі підприємства, 30,5% – середні, 37,1% – малі.
Контекст
Відновлення енергетичної інфраструктури та фінансова допомога партнерів сприяли поліпшенню загалом макроекономічної ситуації в Україні. Це дозволило Нацбанку значно покращити свій макропрогноз на 2023 рік.
Ціни підвищуватимуться повільніше, а ВВП зросте, попри війну, вважає регулятор, чиї прогнози є одним із ключових індикаторів стану справ у економіці.
У січні, коли масштаби та наслідки атак РФ на енергетичну інфраструктуру України були незрозумілими, НБУ закладав символічне зростання ВВП цьогоріч у 0,3%. Тепер же макроекономісти Нацбанку бачать підстави для економічного зростання на 2% після обвалу у 29,1% у 2022-му.
У базовому сценарії НБУ припускає, що гаряча фаза війни триватиме до кінця 2023-го, а з початком 2024-го відбудеться «зниження безпекових ризиків». Тож у прогнозі на наступний рік регулятор очікує, що деокупація територій і повноцінне відкриття чорноморських портів дадуть змогу поступово збільшити промислове виробництво та наростити врожаї.
Крім того, за такого сценарію НБУ очікує на повернення частини вимушених мігрантів, що приведе до розширення внутрішнього попиту. Тож за умови завершення гарячої фази війни Нацбанк прогнозує зростання економіки на 4,3% у 2024 році та на 6,4% – у 2025-му. Показники інфляції повернуться до однознакових рівнів – 9,6% та 6% відповідно.
НБУ бачить позитивні тенденції в економіці та не виключає перегляд прогнозу зростання ВВП у 2023-му, який наразі становить 2%, сказав під час Форуму підприємців Forbes заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.
Серед позитивних факторів, які відзначив Ніколайчук – міжнародні резерви, що перевищили $37 млрд на кінець травня. «У червні очікуємо ще більше», – додав він. Інший момент – позитивна ситуація на валютному ринку: готівковий курс гривні майже зрівнявся з курсом на міжбанку. Інфляція знизилась до 15,3%, НБУ має стійкий дезінфляційний тренд. Макрофінансова стабільність сприяє продовженню відновлення економічної активності, сказав Ніколайчук.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
