2022 року українці заплатять $14 млн за трансформацію «Ради» – саме такі кошти депутати виділили в бюджеті на переробку телеканалу, який 20 років транслював засідання парламенту. Кому це потрібно
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
З 15 грудня телеканал «Рада» виходить у новому форматі: частково в HD-якості та з новими програмами – не лише про Верховну Раду. Наприклад, канал уже почав випускати національні та міжнародні новини, чого не було раніше.
«Рада» також почне показувати роботу депутатів на місцях та пояснювати нові закони, а не лише транслювати засідання парламенту, каже Forbes продюсер Олексій Семенов, який відповідає за реформу телеканалу. У минулому Семенов запускав «112 канал», NewsOne та «Прямий». За його словами, перезапуск «Ради» відбувався в стислий термін. «Я отримав запрошення від Вадима Перенчука три тижні тому, фактично стільки зайняла уся трансформація, – каже він. – Це рекордний термін».
Керівництво каналу вже обладнало дві нові студії – у парламенті та Кабміні. Поки що не всі програми виходять з картинкою гарної якості, а концепція частини програм, у тому числі власні ток-шоу, ще на стадії розробки. Повноцінно канал почне працювати з січня 2022 року.
Семенов виступає як консультант і після перезапуску каналу залишить цю посаду, його контракт спливає навесні 2022 року.
Бюджет «Ради» наступного року – 378 млн грн ($14 млн) – це перевищує бюджет на 2021-й більше, ніж у пʼять разів. Проте для того, щоб розвивати інформаційний канал в Україні, цього недостатньо, каже медіаексперт Андрій Соломаха. За його словами, необхідно $500 000 на місяць, але отримати такі гроші з бюджету неможливо. «З нинішнім бюджетом канал не досягне високих позицій», – нарікає він.
З ним не погоджується глава Film.ua Group Сергій Созановський – він вважає, що бюджетних грошей достатньо для розвитку проєкту. «Все залежатиме від цілей. Для телеканалу новин це достатня сума», – каже він.
«З ким вдалося швидко переговорити, ті працюють»
«Рада» найняла близько 10 нових журналістів, серед них політтехнолог Володимир Петров, якого повʼязують із низкою політичних скандалів. 2018 року його відправили на два місяці під домашній арешт: НАБУ підозрювало Петрова в організації дискредитації чоловіка заступниці голови Державного бюро розслідувань. Петров своєї провини не визнав.
2019 року він балотувався у президенти України.
У проморолику «Ради» також є колега Петрова з YouTube-каналу «Ісландія» та колишній журналіст «1+1» Сергій Іванов. Сьогодні депутат Нестор Шуфрич заявив, що Петрова відсторонено від прямих ефірів каналу. Іванов планує залишити канал, якщо ця інформація підтвердиться. Він відмовився відповідати на запитання Forbes щодо його ролі в перезапуску «Ради».
На підбір нових осіб каналу в керівництва було мало часу, каже Семенов. «Рекрутингом ведучих та переговорами особливо ніхто й не займався, – запевняє він. – У цій ситуації з ким вдалося швидко переговорити, ті й працюють». Основний акцент був на залученні журналістів зі «112 каналу», «України», «Прямого» та «1+1». «Це зроблено для того, щоб у політичних сил, які виступають проти, не виникало питань», – каже він.
Майданчик для Зеленського
Головна мета перестановок на телеканалі «Рада» – зробити канал сучасним та зрозумілим для глядача. «Канал давно потребував реформи, – розповів під час брифінгу депутат «Слуги народу» Олександр Корнієнко. – Він стане майданчиком для діалогу законодавчої та виконавчої влади».
У країні працює 21 інформаційний канал, свідчать дані Національної ради України з питань радіомовлення. Цей ринок сильно перевантажений – щоб зайняти на ньому хороші позиції, «Раді» потрібно щонайменше два роки, каже Соломаха. Лідер ринку – канал «Україна 24». Зайняти свою нішу «Раді» буде складно», – вважає він.
Перезапуск парламентського телеканалу вже спричинив дискусії серед опозиційних партій. «Оновлений канал працює виключно на користь чинної влади, – каже голова партії «Голос» Кіра Рудик. – Брифінги народних депутатів транслюються вибірково». За її словами, опозиційні партії бойкотуватимуть ефіри телеканалів, якщо ситуація не зміниться. Вона вже веде переговори з «Батьківщиною», «Європейською солідарністю» та іншими партіями.
Телеканал може стати майданчиком для депутатів «Слуги народу» та інформаційною підтримкою на наступних президентських виборах для Володимира Зеленського, вважає медіаексперт Олександр Глущенко. «Офіс президента не будує парламентський телеканал, він будує рупор для того, щоб доносити свої меседжі до аудиторії», – каже він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
