Україна та Німеччина працюють над розширенням механізмів підтримки підприємств, які постраждали від російських атак. Серед ключових напрямів – запуск «Промислового Рамштайну» зі стартовим фінансуванням Німеччини у €30 млн та нова модель страхування воєнних ризиків із виплатами бізнесу до $10 млн. Про це йшлося 4 жовтня під час зустрічі міністра економіки та довкілля України Олександра Кравченка з федеральною міністеркою економіки та енергетики Німеччини Катаріною Райхе в Києві, повідомила пресслужба Мінекономіки.
Новий застосунок: вчасно про головне без чужих алгоритмів
Ми пропонуємо концентрат бізнес-знань за понад 40 напрямами. У застосунку зручно читати або слухати Forbes Ukraine у будь-яких умовах, навіть офлайн
Деталі
- Під час зустрічі міністри відвідали зруйнований логістичний об’єкт на Київщині та обговорили захист українського бізнесу в умовах російських атак, відновлення промислових потужностей і залучення німецьких інвестицій та технологій.
- Україна формує оновлену модель страхування воєнних ризиків, за якою виплати постраждалим підприємствам планують збільшити до $10 млн. Держава має взяти на себе перший рівень збитків, що, за задумом уряду, повинно створити умови для залучення приватних страховиків і перестраховиків.
- Українська сторона розраховує на підтримку моделі країнами G7 і участь Німеччини у створенні спеціального фонду для її фінансування, заявив Кравченко.
- Другий напрям співпраці – «Промисловий Рамштайн», започаткований Україною та Німеччиною у квітні 2026 року. Ініціатива має забезпечити українським підприємствам доступ до промислового обладнання та фінансування для відновлення й модернізації виробництва. Німеччина спрямовує €30 млн стартового фінансування на запуск програми.
- Сторони обговорили пілотний етап «Промислового Рамштайну» та його подальше масштабування. Український уряд розраховує використати програму не лише для заміни знищеного або пошкодженого обладнання, а й для технологічного оновлення підприємств і формування виробничих зв’язків між компаніями двох країн.
- Серед інших напрямів – створення спільних підприємств, локалізація виробництва, R&D-проєкти та залучення німецьких інвестицій. За словами Кравченка, мета України – перейти від екстреного відновлення підприємств до модернізації промисловості та її глибшої інтеграції в європейські виробничі ланцюги.
Контекст
«Промисловий Рамштайн» – ініціатива про доступ українських підприємств до європейського обладнання та пільгового фінансування. Уряд опрацьовує її з партнерами щонайменше з осені 2025 року.
14 квітня 2026 року в Берліні, під час міждержавних консультацій за участі канцлера Фрідріха Мерца й президента Володимира Зеленського, Мінекономіки та Федеральне міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини підписали декларацію про наміри. Німеччина через KfW обіцяла надати €30 млн початкового внеску на спеціальну програму. Кошти планували спрямувати на пільгове фінансування закупівлі європейського обладнання, насамперед для підприємств, чиї потужності пошкоджені або знищені. Програма передбачає гранти, кредити, гарантії та інші інструменти. Реалізовуватиме її Національна установа розвитку.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
26 червня на Конференції з відновлення України в Гданську радник міністра економіки Андрій Телюпа розповів, що пілотний проєкт має стартувати 1 вересня. За його словами, компанія знаходить іноземного постачальника обладнання й подає заявку до НУР. Якщо вона відповідає критеріям, 30% фінансування надається як грант, 70% – як спеціальна позика. Мета – щоб до кінця року перші підприємства отримали обладнання, а наступного року механізм масштабували до €100 млн за рахунок нових партнерів. Переговори тривають з Італією, Францією, Австрією, Чехією, Канадою, Нідерландами та Швейцарією. Серед перешкод Телюпа назвав побоювання постачальників відправляти обладнання в Україну, тому потрібні механізми зниження ризиків, зокрема страхування перевезень.
