Інфраструктура Польщі занадто тісна для українського бізнесу і не може замістити блокування Росією портів у Чорному морі. Про це сказав комерційний директор «Метінвесту» Дмитро Ніколаєнко в інтервʼю польському бізнес-виданню WNP.PL.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Ключові факти
- Через блокаду Чорного та Азовського морів група «Метінвест» почала шукати нові види транспорту для експорту, зазначив Ніколаєнко.
- Зараз є два маршрути: перший – до північних портів Польщі, другий – до південних портів Румунії.
- «В Україні широка колія, а в Європі – вузька. Це означає не лише перевантаження, а й зберігання продукції. Ба більше, коли такі вантажі, як окатиші або залізорудний концентрат перевантажують грейферами, у продукцію можуть потрапити деякі домішки, а очищення – дорогий процес. Через це лише 2022 року ми втратили понад $19 млн», – сказав Ніколаєнко.
- Він наголосив, що Польща не готова до реекспорту великих партій товарів з України. Маршрут через Польщу тягне за собою серйозні логістичні складнощі. Зокрема, минулої зими складські приміщення в польських портах були заповнені вугіллям, і завантажити продукцію ГМК було неможливо, пояснив Ніколаєнко.
- Також, за словами топменеджера, є проблеми зі швидкістю руху товарів, яка удвічі менша за ту, до якої звикли в Україні. Групі доводиться стикатися і з надто складними митними процедурами, які забирають додатковий час.
- Попри це, «Метінвест» став важливим партнером польських портів і залізниць, зазначив Ніколаєнко. За його словами, обсяг перевалки продукції через польські залізничні переходи зріс на 45% порівняно з 2021 роком. Польські порти змогли збільшити експорт залізорудної продукції та металу більш ніж на 100% у 2022 році.
- «Однак Польща могла б отримати 70 млн т експорту на рік, які українські порти втратили через війну, тому загальні цифри невтішні. Загальний обсяг експорту через польські порти не збільшився і навіть скоротився на 1% через непідготовленість інфраструктури: бракує потужностей для обробки вантажів як на кордоні, так і в портах, а сама інфраструктура розрахована на імпорт, а не на експорт», – констатує топменеджер.
- «Ми стикаємося з багатьма викликами. Але у нас є можливість підтримувати решту бізнесу, включно з європейськими активами», – зазначив Ніколаєнко.
Контекст
Металургійна і гірничодобувна промисловість України раніше була орієнтована на експорт: країна експортувала 80% металопродукції та залізорудної сировини. Усі логістичні шляхи, включно із залізницею і портами, могли з цим впоратися.
«Метінвест» володіє виробничими потужностями не лише в Україні, а й у Болгарії, Італії, Великій Британії та США, має у своєму розпорядженні велику мережу продажу та дистрибуції – її продукція продається в 95 країнах.
«Метінвест» експортував продукцію переважно через чорноморські порти, як-от Південний, який здатний приймати найбільші торгові судна класу «кейпсайз», а також через порти Одеси та Миколаєва. Група відправляла вантажі по всьому світу з маріупольських меткомбінатів «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча.
Морською лінією з Маріуполя до Італії «Метінвест» відвантажував товари на перекатне виробництво. Контейнеровози регулярно перевозили сляби (напівфабрикати метвиробництва) до Італії та Великої Британії.
Ще одна проблема – через значне збільшення залізничного тарифу (до 140% – для руди, вугілля та коксу і до 70% – для чорних металів) та додаткові витрати на доставку продукції до портів ЄС вартість логістики зросла в чотири-шість разів. Внаслідок цього у 2022 році надходження України від експорту чорних металів скоротилися порівняно з 2021 роком на 67,5%, до $4,5 млрд.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
