Інфраструктура Польщі занадто тісна для українського бізнесу і не може замістити блокування Росією портів у Чорному морі. Про це сказав комерційний директор «Метінвесту» Дмитро Ніколаєнко в інтервʼю польському бізнес-виданню WNP.PL.
Ключові факти
- Через блокаду Чорного та Азовського морів група «Метінвест» почала шукати нові види транспорту для експорту, зазначив Ніколаєнко.
- Зараз є два маршрути: перший – до північних портів Польщі, другий – до південних портів Румунії.
- «В Україні широка колія, а в Європі – вузька. Це означає не лише перевантаження, а й зберігання продукції. Ба більше, коли такі вантажі, як окатиші або залізорудний концентрат перевантажують грейферами, у продукцію можуть потрапити деякі домішки, а очищення – дорогий процес. Через це лише 2022 року ми втратили понад $19 млн», – сказав Ніколаєнко.
- Він наголосив, що Польща не готова до реекспорту великих партій товарів з України. Маршрут через Польщу тягне за собою серйозні логістичні складнощі. Зокрема, минулої зими складські приміщення в польських портах були заповнені вугіллям, і завантажити продукцію ГМК було неможливо, пояснив Ніколаєнко.
- Також, за словами топменеджера, є проблеми зі швидкістю руху товарів, яка удвічі менша за ту, до якої звикли в Україні. Групі доводиться стикатися і з надто складними митними процедурами, які забирають додатковий час.
- Попри це, «Метінвест» став важливим партнером польських портів і залізниць, зазначив Ніколаєнко. За його словами, обсяг перевалки продукції через польські залізничні переходи зріс на 45% порівняно з 2021 роком. Польські порти змогли збільшити експорт залізорудної продукції та металу більш ніж на 100% у 2022 році.
- «Однак Польща могла б отримати 70 млн т експорту на рік, які українські порти втратили через війну, тому загальні цифри невтішні. Загальний обсяг експорту через польські порти не збільшився і навіть скоротився на 1% через непідготовленість інфраструктури: бракує потужностей для обробки вантажів як на кордоні, так і в портах, а сама інфраструктура розрахована на імпорт, а не на експорт», – констатує топменеджер.
- «Ми стикаємося з багатьма викликами. Але у нас є можливість підтримувати решту бізнесу, включно з європейськими активами», – зазначив Ніколаєнко.
Контекст
Металургійна і гірничодобувна промисловість України раніше була орієнтована на експорт: країна експортувала 80% металопродукції та залізорудної сировини. Усі логістичні шляхи, включно із залізницею і портами, могли з цим впоратися.
«Метінвест» володіє виробничими потужностями не лише в Україні, а й у Болгарії, Італії, Великій Британії та США, має у своєму розпорядженні велику мережу продажу та дистрибуції – її продукція продається в 95 країнах.
«Метінвест» експортував продукцію переважно через чорноморські порти, як-от Південний, який здатний приймати найбільші торгові судна класу «кейпсайз», а також через порти Одеси та Миколаєва. Група відправляла вантажі по всьому світу з маріупольських меткомбінатів «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча.
Морською лінією з Маріуполя до Італії «Метінвест» відвантажував товари на перекатне виробництво. Контейнеровози регулярно перевозили сляби (напівфабрикати метвиробництва) до Італії та Великої Британії.
Ще одна проблема – через значне збільшення залізничного тарифу (до 140% – для руди, вугілля та коксу і до 70% – для чорних металів) та додаткові витрати на доставку продукції до портів ЄС вартість логістики зросла в чотири-шість разів. Внаслідок цього у 2022 році надходження України від експорту чорних металів скоротилися порівняно з 2021 роком на 67,5%, до $4,5 млрд.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
