Україні та українському бізнесу можна робити мінімум три речі, щоб боротися з проблемами, які виникають через обмеження експорту сільськогосподарської продукції сусідніми країнами та блокадою вантажівок на кордонах. Україна намагається розв'язати їх шляхом переговорів, але не відмовляється від правових методів у разі загострення, розповів в інтерв’ю Forbes посол України при ЄС Всеволод Ченцов.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ключові факти
- Проблеми українських аграріїв та перевізників на кордоні – перші ознаки, що може чекати на Україну у процесі євроінтеграції. З іншого боку – це наслідок війни та блокади традиційних шляхів експорту, каже посол.
- Український бізнес має бути готовий до конкуренції на європейському ринку, вважає Ченцов. Але вже зараз треба робити три речі.
- Перша – думати, як відновити роботу на традиційних ринках для олії, зерна, іншої сировини. Друга – поступово перетворюватися із постачальників сировини на постачальників продукції з доданою вартістю. Третя – підвищувати якість продукції. Це питання періодично постає – і треба доводити, що воно не може бути аргументом для обмеження українського експорту, за словами посла.
- Країни ЄС порушили законодавство Євросоюзу, в односторонньому порядку обмежуючи експорт, констатує Ченцов. Тому Україна була змушена звертатись до Світової організації торгівлі, цей позов ніхто не скасовував – він є важелем впливу.
- Від обмежень українського експорту також страждають економіки Німеччини, Нідерландів, півдня Європи, додає дипломат. «Маємо об’єднуватися з іншими партнерами, які потерпають від цих дій», – каже він та запевняє, що спільний тиск вже є.
- НБУ оцінює, що втрати від блокади вантажівок за листопад-грудень можуть сягати $1,5 млрд. Як їх компенсувати – складне питання, яке стосується судових переслідувань, каже посол.
- Завдання зараз – зняти будь-які блокади та мінімізувати втрати шляхом переговорів. «Але якщо ситуація загострюватиметься, будемо шукати рішення у правовій площині», – підсумував Ченцов.
Контекст
З 6 листопада 2023-го перевізники Польщі страйкували на кордоні з Україною, заблокувавши три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту. Основна їх вимога — скасувати траспортний безвіз для України. 16 січня польські перевізники розблокували пункти пропуску – Мінінфраструктури Польщі підписало угоду з організаторами блокади, відповідно до неї перевізники призупиняють протест до 1 березня.
13 січня на території Румунії фермери заблокували рух вантажівок через пункт пропуску «Сірет» на кордоні з Україною, а 15 січня – ПП «Вікову-де-Сус». 16 січня повідомлялося, що мінсільгосп Румунії та представники аграрних асоціацій досягнули угоди, в результаті якої уряд задовольнив кілька вимог фермерів. Проте протестувальники продовжують обмежувати рух транспорту на кордоні з Україною.
15 вересня минулого року Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме обмеження на імпорт сільгосппродукції з України. Але Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського зерна. Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини просять Єврокомісію запровадити мито на зернові та олійні з України.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
