Україні та українському бізнесу можна робити мінімум три речі, щоб боротися з проблемами, які виникають через обмеження експорту сільськогосподарської продукції сусідніми країнами та блокадою вантажівок на кордонах. Україна намагається розв'язати їх шляхом переговорів, але не відмовляється від правових методів у разі загострення, розповів в інтерв’ю Forbes посол України при ЄС Всеволод Ченцов.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Ключові факти
- Проблеми українських аграріїв та перевізників на кордоні – перші ознаки, що може чекати на Україну у процесі євроінтеграції. З іншого боку – це наслідок війни та блокади традиційних шляхів експорту, каже посол.
- Український бізнес має бути готовий до конкуренції на європейському ринку, вважає Ченцов. Але вже зараз треба робити три речі.
- Перша – думати, як відновити роботу на традиційних ринках для олії, зерна, іншої сировини. Друга – поступово перетворюватися із постачальників сировини на постачальників продукції з доданою вартістю. Третя – підвищувати якість продукції. Це питання періодично постає – і треба доводити, що воно не може бути аргументом для обмеження українського експорту, за словами посла.
- Країни ЄС порушили законодавство Євросоюзу, в односторонньому порядку обмежуючи експорт, констатує Ченцов. Тому Україна була змушена звертатись до Світової організації торгівлі, цей позов ніхто не скасовував – він є важелем впливу.
- Від обмежень українського експорту також страждають економіки Німеччини, Нідерландів, півдня Європи, додає дипломат. «Маємо об’єднуватися з іншими партнерами, які потерпають від цих дій», – каже він та запевняє, що спільний тиск вже є.
- НБУ оцінює, що втрати від блокади вантажівок за листопад-грудень можуть сягати $1,5 млрд. Як їх компенсувати – складне питання, яке стосується судових переслідувань, каже посол.
- Завдання зараз – зняти будь-які блокади та мінімізувати втрати шляхом переговорів. «Але якщо ситуація загострюватиметься, будемо шукати рішення у правовій площині», – підсумував Ченцов.
Контекст
З 6 листопада 2023-го перевізники Польщі страйкували на кордоні з Україною, заблокувавши три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту. Основна їх вимога — скасувати траспортний безвіз для України. 16 січня польські перевізники розблокували пункти пропуску – Мінінфраструктури Польщі підписало угоду з організаторами блокади, відповідно до неї перевізники призупиняють протест до 1 березня.
13 січня на території Румунії фермери заблокували рух вантажівок через пункт пропуску «Сірет» на кордоні з Україною, а 15 січня – ПП «Вікову-де-Сус». 16 січня повідомлялося, що мінсільгосп Румунії та представники аграрних асоціацій досягнули угоди, в результаті якої уряд задовольнив кілька вимог фермерів. Проте протестувальники продовжують обмежувати рух транспорту на кордоні з Україною.
15 вересня минулого року Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме обмеження на імпорт сільгосппродукції з України. Але Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про односторонні обмеження на імпорт українського зерна. Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини просять Єврокомісію запровадити мито на зернові та олійні з України.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
