Повітряні тривоги обходяться економіці України приблизно у $45 млн за кожну годину зупинки бізнесу. Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian 30 вересня.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- За його словами, Росія дедалі частіше атакує інфраструктуру, від якої залежить робота української економіки. Серед цілей – промислові підприємства, склади, логістичні центри та дата-центри. Кравченко назвав це спробою Росії «знищити практично всю економіку».
- Через тривалі повітряні тривоги частина підприємств змушена регулярно припиняти роботу. За словами міністра, сирени іноді тривають до 10 годин на добу.
- Щоб зменшити економічні втрати, уряд запровадив дворівневу систему попереджень. «Червоний» рівень означає загрозу ракетного удару і необхідність перейти в укриття. «Жовтий» застосовують у разі загрози атаки дронів, за якої частина підприємств може продовжувати роботу.
- За оцінкою Кравченка, під час «жовтих» тривог продовжують працювати понад половина підприємств. Водночас такий рівень попередження не гарантує безпеки.
- За словами Кравченка, від початку 2026 року російські атаки завдали близько $10 млрд збитків основним фондам України. Серед уражених об’єктів – металургійні підприємства, склади, логістична інфраструктура та дата-центри.
- Окремим фактором для економіки залишається ситуація з чорноморськими портами. Росія фактично заблокувала їхню роботу, хоча до початку блокади через них проходила значна частина українського експорту.
- Кравченко вважає, що Україна цього року краще підготувалася до можливого «найважчого і найсуворішого» опалювального сезону війни. Водночас очікується подальший тиск на енергосистему, інфраструктуру та підприємства, які вже зазнали значних пошкоджень.
- Уряд також обговорює можливість дозволити більшій кількості приватних компаній купувати системи протиповітряної оборони. Водночас міністр зазначив, що бізнес не зможе повністю захиститися від російських ракет і дронів.
Контекст
Із вересня 2026 року в Україні діє дворівнева система повітряних тривог – жовтий та червоний рівні небезпеки. Її запровадили, щоб зменшити економічні втрати від тривалих загроз БпЛА. Під час «жовтого» рівня, зокрема за загрози атак дронів, бізнес може продовжувати роботу за умови дотримання вимог безпеки. «Червоний» рівень застосовують у разі ракетної або комбінованої атаки – тоді підприємства мають припинити роботу, а люди перейти в укриття. Для шкіл, дитсадків і закладів вищої освіти правила не змінилися: навчання переривається незалежно від рівня тривоги.
Тривалі повітряні тривоги суттєво скорочують час роботи торговельних і розважальних об’єктів. За даними Української Ради Торгових Центрів, у серпні 2026 року тривоги припадали на 21,8% робочого часу українських ТРЦ проти 19,9% у липні, це новий антирекорд. У середньому торгові центри втратили 6,4 повного робочого дня за місяць, а загальний вимушений простій від початку повномасштабної війни перевищив 166 робочих днів.
Проблема стосується не лише ритейлу. Через постійні тривоги з 31 серпня до 5 вересня кінотеатри Multiplex у Києві та Київській області провели лише близько 20% запланованих сеансів. У мережі «Оскар» відбулося понад третина запланованих показів. Кінотеатри через це втрачають доходи та працівників.
Російські атаки також змушують змінювати плани організаторів культурних, розважальних і спортивних заходів. За даними квиткового оператора Karabas, від початку осені скасували 252 події, 31% із них – у Києві. На платформі Concert.ua серед сотні заходів, до яких вносили зміни, скасували 52%.
