Російські експортери вперше почали використовувати арктичний маршрут для постачання зерна, яке раніше вивозили через порти Чорного та Азовського морів. Про це пише Reuters із посиланням на джерела в галузі.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Мурманський морський торговельний порт у жовтні 2026 року вперше має прийняти партії зерна. Першу партію обсягом 40 000 тонн уже погодили до перевезення «Російські залізниці», пише видання. Зерно зі Ставропольського краю має пройти залізницею понад 3000 км до Мурманська.
- «Порт починає працювати із зерном. На жаль, це вимушена ситуація», – заявив 21 вересня генеральний директор Мурманського морського торговельного порту Павло Олейник.
- Порти Чорного та Азовського морів, через які проходило близько 80% експорту російського зерна, у липні та серпні зіткнулися з перебоями в роботі через атаки українських дронів. За даними Reuters, було пошкоджено понад 100 суден, а також зруйновано зернові термінали в Азові та Новоросійську.
- На цьому тлі експорт зерна з Росії у серпні та вересні скоротився до найнижчого рівня за 16 років і залишається приблизно утричі меншим за показник минулого року, за оцінками аналітичної компанії «СовЕкон». Обсяги експорту пшениці, за розрахунками Російського зернового союзу, впали вчетверо – до 347 000 тонн на тиждень.
- Російські компанії також почали пристосовувати під перевалку зерна термінали на Балтійському морі. Йдеться, зокрема, про обʼєкти, які раніше спеціалізувалися на експорті вугілля та добрив, повідомили Reuters джерела у транспортній та зерновій галузях.
- Зокрема, приватний термінал «Ультрамар» у порту Усть-Луга, який спеціалізується на перевалці мінеральних добрив, переобладнали для роботи із зерновими вантажами. До нього залізницею вже прямує 260 000 тонн зерна для постачання до Єгипту та Саудівської Аравії.
- У порту Санкт-Петербурга зерно також почали обробляти на двох терміналах, які раніше не використовувалися для таких операцій, – «Модуль» і БСМЗ. За словами одного зі співрозмовників Reuters, контейнерний термінал «Модуль» може перевалювати до 70 000 тонн зерна на місяць у контейнерах. Водночас такий спосіб транспортування є дорожчим.
- Сукупна потужність спеціалізованих зернових терміналів у портах Північно-Заходу Росії становить від 2 млн до 7 млн тонн на рік. Для порівняння, потужності портів на півдні країни перевищують 60 млн тонн.
- За словами джерел Reuters, заявлені обсяги залізничних поставок зерна до терміналів Північно-Західного регіону вже у кілька разів перевищують їхні фактичні можливості з перевалки.
Контекст
Росія та Україна разом формують понад чверть світового експорту пшениці. Обидві країни також входять до великих експортерів ячменю, кукурудзи та соняшникової олії. Подальші перебої з поставками з Чорноморського регіону можуть посилити інфляційний тиск на світові продовольчі ціни.
Російське та українське зерно є важливим джерелом поставок для країн Близького Сходу, Африки та Азії. Частина імпортерів залежить від відносно дешевої продукції з Чорноморського регіону.
Через проблеми з експортом покупці вже шукають альтернативні джерела зерна, зокрема в Австралії та Аргентині. Однак зміна напрямків закупівель збільшує витрати на постачання, що може додатково вплинути на світові ціни.
За даними Bloomberg, ситуація на ринку пшениці різко змінилася. Раніше ціни стримували значні запаси зерна, тоді як тепер трейдери дедалі більше враховують ризики перебоїв із поставками з Чорного моря.
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький раніше повідомив Reuters, що Україна очікує експортувати 38–40 млн т зерна у 2026/2027 маркетинговому році. Попередній прогноз становив 43 млн т.
У серпні Україна також скоротила темпи експорту основних зернових культур. За перші 12 днів місяця країна експортувала 175 000 т пшениці проти 759 000 т за аналогічний період минулого року. Таким чином, поставки скоротилися у 4,3 раза.
Експорт ячменю за цей період зменшився у 5,6 раза – до 37 000 т, а кукурудзи – у 2,7 раза, до 68 000 т, свідчать дані Міністерства аграрної політики.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
