США, Україна та Росія відновили неформальні переговори. Серед обговорюваних варіантів – сценарій припинення вогню з можливим створенням буферної зони шириною 50–70 км. Про це пише The Economist із посиланням на джерела.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Як повідомляють співрозмовники видання в Білому домі, Київ щоденно підтримує контакти з командою президента США Дональда Трампа, а паралельно відновилися й неофіційні контакти з Росією. Один із сценаріїв передбачає обмеження бойових дій уздовж лінії фронту з подальшим переходом до ширшої мирної угоди.
- У Вашингтоні, за словами джерел, поступово змінюється підхід до війни: дедалі частіше звучить думка про недовіру до Росії та про те, що Україна здатна перемогти у війні. Така позиція поступово стає більш офіційною.
- Також США уважно стежать за діями України на фронті. Зокрема, 18 червня українські безпілотники атакували нафтопереробний завод на околиці Москви. У Вашингтоні це розглядають як приклад швидкого розвитку українських дронових технологій.
- За даними джерел, це впливає і на позицію Дональда Трампа: війна починає сприйматися ним більш особисто та зрозуміло. Колишній український чиновник пояснює це тим, що після досвіду з Іраном Трамп нібито дійшов висновку: без тиску на Путіна результату не буде.
- Водночас високопосадовець з України зазначає, що Росія навряд чи змінить свою позицію до жовтня. На його думку, Москва, ймовірно, затягуватиме війну до весни, розраховуючи, що зимові ракетні та дронові удари змусять Київ піти на поступки.
- Серед ключових вимог Росії – визнання окупації Донбасу та Криму, а також нинішніх ліній у Запорізькій і Херсонській областях. Україна ці вимоги відкидає.
Контекст
Перший раунд прямих тристоронніх переговорів за участю делегацій України, Росії та США відбувся 23–24 січня в Абу-Дабі. Сторони зосередилися на можливих сценаріях завершення війни, однак тоді не досягли конкретних домовленостей.
Наступна зустріч пройшла там само 4–5 лютого. Учасники обговорювали можливі механізми припинення вогню та роль США у контролі за його дотриманням. Узгодити всі параметри не вдалося, оскільки частина рішень вимагала політичного рівня. Водночас під час цих консультацій вдалося домовитися про перший за п’ять місяців обмін полоненими між Україною та РФ – додому повернулися 157 українців, серед яких військові та цивільні.
Черговий етап переговорів відбувся 17–18 лютого у Женеві. За словами президента Володимира Зеленського, сторони наблизилися до погодження механізмів моніторингу режиму припинення вогню на військовому рівні. Водночас питання територій і Запорізької АЕС суттєвого прогресу не отримали.
Остання тристороння зустріч представників Києва, Вашингтона та Москви пройшла 26 лютого також у Женеві. Основну увагу учасники приділили економічним питанням і довгостроковим інструментам підтримки України.
На початку квітня Зеленський повідомив, що запропонував США провести переговори технічних груп у Києві. Такий формат розглядається як альтернатива повноцінним тристороннім переговорам за участю Росії, проведення яких ускладнилося на тлі війни на Близькому Сході.
