На світових фінансових ринках фіксують зростання на тлі очікувань відновлення переговорів між США та Іраном. Низка ключових фондових індексів уже повністю відіграла втрати, яких зазнала після початку конфлікту на Близькому Сході. Додаткову підтримку ринкам надає зниження цін на нафту нижче $100 за барель, що послабило побоювання інвесторів щодо подальшого прискорення інфляції та негативного впливу на глобальне економічне зростання. Про це пишуть західні медіа 15 квітня.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Фондові ринки. Китайський індекс CSI 300 став одним із останніх великих індикаторів, що повністю компенсував падіння з кінця лютого, коли розпочався конфлікт. До нього вже приєдналися ринки Тайваню та Сінгапуру.
- Американські індекси також повернулися до доконфліктних рівнів: S&P 500 наблизився до рекордного максимуму, зафіксованого наприкінці січня.
- Глобальний індекс MSCI All Country World Index у середу додав 0,2%, продовживши зростання дев’яту сесію поспіль – це найдовша серія підйому з вересня.
- Азійський MSCI Asia Pacific зріс на 1,1%, причому лідером стала Південна Корея: її базовий індекс підскочив на 2,9% і залишається одним із найсильніших у світі цього року. Японський Topix додав 0,5%, гонконзький Hang Seng зріс на 0,8%, а Shanghai Composite – на 0,4%.
- Європейські ринки, водночас, готувалися до стриманого старту: ф’ючерси на Euro Stoxx 50 знизилися на 0,1%. Ф’ючерси на S&P 500 залишалися майже без змін.
- Сировинні ринки. Нафта Brent коливалася поблизу $95,75 за барель, додавши близько 1%, хоча раніше протягом дня опускалася до $93,93 після заяви президента США Дональда Трампа про те, що війна може наближатися до завершення. Американська WTI зросла на 0,4% – до $91,69 за барель.
- Мідь також повністю відіграла втрати, яких зазнала після початку війни на Близькому Сході понад шість тижнів тому, що свідчить про відновлення апетиту до циклічних активів.
- Водночас золото дещо подешевшало – до близько $4824 за унцію, оскільки зниження цін на нафту послабило інфляційні ризики та потребу у захисних активах.
- Валюти та облігації. Доларовий індекс Bloomberg майже не змінився після семи днів поспіль зниження. Євро торгувався близько $1,1789, японська єна ослабла на 0,1% – до 158,99 за долар, тоді як офшорний юань залишався стабільним на рівні 6,8153 за долар.
- На ринку облігацій дохідність 10-річних казначейських паперів США утримувалася близько 4,25%. При цьому японські 10-річні бонди знизилися на 1,5 базисного пункту – до 2,40%, а австралійські – на 2 б.п., до 4,93%.
- Криптовалюти. На тлі покращення настроїв інвесторів крипторинок також демонстрував помірне зростання. Біткоїн додав 0,3% – до $74 346, тоді як Ethereum піднявся на 0,8% – до $2333.
- Головним драйвером оптимізму стали повідомлення про можливе поновлення мирних переговорів між Вашингтоном і Тегераном уже протягом найближчих двох днів у Пакистані. За даними New York Post, ця інформація з’явилася після тривалого, але безрезультатного раунду перемовин в Ісламабаді минулими вихідними.
- Попри це, США продовжують посилювати тиск: Вашингтон уже розпочав морську блокаду Ормузької протоки, намагаючись обмежити експорт іранської нафти. Саме тому інвестори поки зберігають обережність, попри хвилю відновлення на ринках.
- Аналітики зазначають, що стійкість ринку значною мірою пояснюється очікуваннями, що корпоративні прибутки не зазнають суттєвого удару навіть в умовах найбільшого енергетичного шоку сучасної епохи. Додаткову увагу інвестори приділяють сезону квартальної звітності у США, де великі фінансові компанії вже демонструють відносно сильні результати.
- Загалом ринки сигналізують про зростання впевненості в тому, що напруження на Близькому Сході може поступово знижуватися, однак подальша динаміка значною мірою залежатиме від результатів нового раунду переговорів між США та Іраном.
Контекст
Ринок балансує під впливом двох ключових чинників – запровадженої США блокади іранських портів та сигналів про можливе відновлення переговорів між Вашингтоном і Тегераном. Напередодні Сполучені Штати почали обмежувати рух суден, які заходять до портів Ірану в Перській затоці або залишають їх. Це стало новим етапом ескалації після двотижневого перемир’я.
За оцінками Commonwealth Bank of Australia, під загрозою опинився експорт іранської нафти через Ормузьку протоку. Минулого місяця його обсяги становили близько 1,7 млн барелів на добу, що додатково посилює напруження на фізичному ринку нафти та нафтопродуктів.
Водночас президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон отримав від Ірану сигнали про готовність до мирної угоди. За словами політика, блокада спрямована не лише на відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці, а й на повернення сторін до переговорного процесу.
14 квітня Трамп анонсував новий раунд переговорів з Іраном, який може відбутися вже протягом найближчих двох днів. Як зазначив політик, зустріч, імовірно, пройде в столиці Пакистану – Ісламабаді.
Окремо президент висловив невдоволення повідомленнями про те, що під час безрезультатних переговорів минулими вихідними США нібито запропонували Ірану призупинити програму збагачення урану щонайменше на 20 років.
«Я завжди говорив, що вони не можуть мати ядерну зброю, тому мені не подобається варіант із 20 роками», – заявив він.
