Польща закликала Європейський Союз збільшити пропускну спроможність портів, щоб дати змогу здійснювати більше поставок українського зерна через Балтійське море, пише Bloomberg із посиланням на міністра сільського господарства країни Роберта Телуса. При цьому країна хоче продовження заборони на імпорт українського зерна.
Ключові факти
- За словами польського урядовця, Польща обмірковує будівництво портів для експорту сільськогосподарської продукції. Експорт зерна з України через польські порти в червні зріс до 260 000 т, це понад вдвічі перевищує рівень, що спостерігався цього року, і він, ймовірно, зростатиме.
- «Нам потрібно допомогти Україні, і ми це розуміємо, – сказав Телус в інтервʼю у Варшаві. – Ми думаємо про будівництво портів виключно для перевезення зерна, так званих агропортів».
- Польща вже веде переговори із сусідньою Литвою про перенесення фітосанітарного контролю зі свого кордону до литовських портів, щоб прискорити транзит українського зерна.
- Хоча термінали в Балтійському морі є альтернативою, «основна частина вантажів, як і раніше, проходитиме через південні порти», сказав міністр.
- Телус підтвердив, що Польща не зніме внутрішню заборону на продаж українського зерна, коли та закінчиться в середині вересня.
- Міністр обурився спробами ЄС зобразити Польщу та коаліцію як тих, хто переслідує лише власні інтереси. «Нам потрібно побудувати справжні коридори солідарності, якими українські товари йтимуть углиб Європи», – сказав він.
- Незважаючи на те що надлишок, спричинений зростанням імпорту з України на початку цього року, тепер усунено, Телус очікує, що елеватори швидко заповняться з огляду на те, що ціни залишаються низькими, оскільки польські фермери збирають урожай 2023 року.
- «Зняття заборони буде можливим лише в тому випадку, якщо в Польщі почне закінчуватися зерно», – сказав міністр, додавши, що такого ризику немає.
Контекст
Єврокомісія з 2 травня до 5 червня цього року заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику українського походження до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії й Словаччини.
Згодом ЄС продовжив до 15 вересня запобіжні заходи щодо імпорту українського зерна до п’яти країн ЄС. НБУ підрахував, що проблеми «зернового коридору» та обмеження імпорту агропродукції сусідніми країнами можуть коштувати Україні до $800 млн на місяць. У липні Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина просили ЄС продовжити заборону на ввезення українського зерна і після 15 вересня.
17 липня РФ направила Туреччині, Україні й ООН свої заперечення щодо продовження «зернової угоди» та відмовилася її продовжувати. Міноборони країни-агресора заявило, що через вихід Росії із «зернової угоди» з 20 липня всі судна, які прямують в акваторії Чорного моря в українські порти, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення.
Після виходу з угоди Росія неодноразово бомбила українські порти та зернові склади.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
