Ростислав Шурма, 38, любить Китай, гірські лижі та футбол. А ще Шурма – колишній член партії «Опозиційний блок» та директор «Запоріжсталі», яка входить до «Метінвесту» Ріната Ахметова. З кінця листопада Шурма – заступник глави Офісу президента Андрія Єрмака. Як він отримав нову посаду і за що тепер відповідає
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
На розмову з Forbes новий заступник Єрмака, Ростислав Шурма, виділив 56 хвилин – і ні хвилини більше. Після інтервʼю, біля дверей до його кабінету вже стояло двоє людей, чекаючи наступної зустрічі. Він не поспішав відповідати на запитання – на кожне він витрачав близько 10 хвилин. Він просив себе не перебивати. Шурма відмовився виділити час на три питання про Ахметова, його колишнього роботодавця, з яким у президента Володимира Зеленського складні стосунки. Це єдині питання в інтервʼю, на які він відповів пізніше та письмово.
Forbes планував розпитати Шурму про те, як в Офісі президента дивляться на економічну політику країни та яких поглядів дотримується сам Шурма. Ось такі відповіді ми отримали. Це скорочена та відредагована для ясності версія розмови.
Посада в Офісі президента
Як проходили переговори щодо вашого призначення в Офіс президента?
Я отримував цілу низку дзвінків та пропозицій від великих міжнародних рекрутингових компаній, які активно шукали людей у державний сектор. Якийсь час я їх ігнорував, потім погодився на кілька зустрічей. На одній із таких зустрічей я познайомився з президентом та головою Офісу Президента. Близько півроку був позаштатним консультантом у ОП з економічних питань.
Потім отримав пропозицію від Андрія Єрмака стати його заступником. Я глибоко поважаю Зеленського і бачу в нього величезне бажання змінити щось у країні. А в мене є непогана економічна експертиза через професійний шлях, який я пройшов. Розумію, як працює бізнес ізсередини.
Напевно, я не маю морального права не поділитися своїми знаннями та досвідом у такій ситуації.
Ви пʼять років були членом партії «Опозиційний блок». Вийшли з неї у 2020 році. Риторика цієї партії відрізняється від поглядів Зеленського. Як змінилися ваші політичні погляди?
Я вийшов із партії два роки тому. Цей етап закінчено. Моя позиція проста – якщо хочеш щось змінити, бери та роби правильні речі. І назви політичних партій, особливо у нашій країні, не мають жодного значення.
Я людина результату, а не процесу. Є системні зміни та великі проєкти, які хоче реалізувати президент у нашій країні. А мій досвід та навички допоможуть швидше досягти цього результату.
Які ваші функції в Офісі президента?
Я відповідаю за запуск економіки та структурні зміни у всіх економічних питаннях. Ми готуємо великий проєкт із стимулювання тих секторів економіки, де є високий рівень локалізації та великий мультиплікатор в економічному ланцюжку.
Ми робитимемо це через стимулювання попиту, а не шляхом прямих дотацій. Наприклад, стимулювати будівництво нового житла через інструмент доступної іпотеки; локалізацію виробництва електрокарів через доступні кредити, які дозволять більшості сімей придбати електрокар локального виробництва; вагонобудування через стимули для бізнесу для покупки вагонів.
За які проєкти ви відповідаєте?
Є пілотна програма «єПідтримка», яку називають «тисячою президента». І правильно називають, бо це ідея та ініціатива особисто Зеленського.
«єПідтримка» – змінена програма підтримки бізнесу, в якій ми уникнули прямої роздачі грошей підприємствам і робимо це через споживача. Це націлена підтримка конкретних секторів економіки. Від другої хвилі коронавірусу страждають заклади культури, театри, музеї та спортзали – всі, хто повʼязані із масовими заходами. Вони й отримують допомогу.
На фінальній стадії проєкти «Економічний паспорт українця» та «Українська мрія», програма доступних кредитів на купівлю житла, електромобілів, оплати навчання.
Ми також розробляємо програму «Великої термомодернізації». Все це проєкти, ініційовані особисто президентом. Ми працюємо над впровадженням та готуємо запуск у найближчі три-чотири місяці.
Хто створює економічний порядок денний в Офісі президента?
Це десятки людей, у тому числі я. Тут треба розбирати кожен проєкт окремо. Наприклад, «єПідтримка» виникала з двох компонентів – чіткого завдання від президента з одного боку та детального опрацювання проблеми з бізнесом та міністерствами з іншого.
Основне завдання – не знайти одну людину, яка визначає економічний порядок, а поєднати десятки субʼєктів, здатних генерувати ідеї. З них відібрати системні та якісні ініціативи, трансформувати їх у план дій та найголовніше – реалізувати.
Особисто я спілкуюся з аналітичними центрами, державними управлінцями, представниками різних бізнесів – всі вони генерують якісь ідеї. Частина з них – це чистий лобізм, який треба відсікати, а частина – відмінні пропозиції, які потрібно доопрацьовувати і потім реалізовувати.
Протистояння Зеленського та Ахметова
Ви 13 років працювали на підприємствах Ахметова, з них сім років очолювали «Запоріжсталь», завод, який належить «Метінвесту». Сьогодні між ОП та Ахметовим конфлікт. Як ви почуваєтеся у цій ситуації?
Справді, за 13 років на підприємствах групи «Метінвест» я набув досвіду та знань і багато зробив для розвитку групи та підприємств, якими керував. Цей етап життя у мене закінчився два роки тому.
Сьогодні я у команді президента. Зроблю все, що в моїх силах, щоб допомогти президентові реалізувати економічну частину програми. І тут не може бути жодних двозначних трактувань.
Як ставитеся до протистояння Зеленського та Ахметова?
Будь-який конфлікт – це завжди погано для всіх. Для будування та розвитку краще компроміс та обʼєднання зусиль.
Враховуючи принципову позицію президента, в даному випадку компроміс не можна досягти довкола якихось «комерційних договірняків» – а так було багато разів за останні 30 років. Компроміс буде лише навколо базового принципу: бізнес фокусується на інвестиціях, ефективності, розвитку своїх обʼєктів та припиняє фінансувати політиків та чиновників. А держава забезпечує зрозумілі та стабільні правила гри, чесне регулювання.
Чим швидше буде досягнуто такого компромісу, тим швидше ми станемо на шлях сталого розвитку.
Навіщо пішли у політику?
У мене не було в планах йти до державного сектору чи політики. Я ніколи не намагався потрапити до влади. З 2003 до 2019 року я працював на керівних посадах як в іноземних компаніях, так і у великих українських корпораціях. Вирішив закінчити для себе етап і сфокусуватися на інших сферах.
Я як топменеджер заробив досить хороші гроші і сплатив великі податки. Якийсь час ці гроші лежали на депозиті, на частину з них купив облігації. Потім я вирішив інвестувати в бізнес. Останні два роки інвестував у зелену енергетику, нерухомість та логістику та ще сім сфер. Власником цих бізнесів був мій брат, який на три роки раніше пішов з корпоративного бізнесу. Я ніколи не мав до них юридичного відношення та займався операційною діяльністю та інвестиціями. Зараз я вийшов із цих бізнесів.
Енергетичний порядок
Ви займатиметеся енергетичним блоком. Що робити Україні під час світової енергокризи?
Це питання варто розбити на дві частини. Перша – це глобальна енергетична криза та наша оперативна реакція на неї. Друга – це наші довгострокові плани щодо зміни енергетичного ландшафту України.
У світі ситуація непроста. Усі бачать рівень цін на природний газ у Європі. Навіть найрозвинутіші країни зіткнулися з перебоями в електропостачанні, колосальним зростанням тарифів на енергетичні ресурси для промисловості та населення. Зупиняються цілі промисловості.
Ми змогли стабілізувати ситуацію, незважаючи на те, що певні політичні сили говорили, що скоро настане колапс і не буде ні світла, ні тепла.
Ми розуміємо, як пройти цю зиму, незважаючи на те, що у нас поки що дуже низький запас вугілля на складах і є агресивні дії з боку країни-агресора щодо блокування доставки вугілля залізничним транспортом.
Завдання держави – не самостійно закуповувати це вугілля, а створити умови та стимули для приватних та державних компаній закуповувати це вугілля на ринкових засадах. І втручатися лише у тому випадку, якщо виникає ризик енергетичної безпеки країни.
Що робити у довгостроковій перспективі?
У світі відбувається велика зелена трансформація. 70% усіх інвестицій у енергетику у світі – це інвестиції у зелену енергію. Ми не можемо бути винятком. Необхідно замістити брудну вугільну генерацію відновлюваними джерелами енергії.
Другий компонент генерації – розвиток атомної енергетики. Наші цілі на найближчі сім років – збільшити атомні потужності на три енергоблоки.
Найважливіший момент: споживання енергії. Енергоємність нашої економіки втричі вища, ніж будь-яка розвинена країна. Тому ми і запускаємо «Велику термомодернізацію» і розпочинатимемо планове заміщення споживання дефіцитного газу на електроенергію, яку ми можемо виробляти без імпортного ресурсу.
Завдання держави – створити зрозумілі правила гри для того, щоб сотні інвесторів зайшли та будували нові потужності в Україні. Як у генерації, так і в споживанні. Жодні податкові преференції для цієї галузі не потрібні.
Розкажіть про деталі реформи термомодернізації.
Наша ціль – термомодернізувати кожен будинок. На підконтрольній території України понад 180 тисяч багатоповерхових будинків. Перші 20 тисяч неефективних будинків забезпечать найбільший ефект. З них ми й почнемо.
Завдання: вийти на темп до 20 000 багатоповерхівок на рік. За 2022 рік ми хочемо модернізувати 5000 будинків та поступово збільшувати цифру. Це програма на 7-10 років.
Крім вирішення основного завдання: скорочення споживання природного газу, здобуття енергетичної незалежності та покращення торговельного балансу, ми хочемо створити додаткові робочі місця, збільшити місцеве виробництво матеріалів на кшталт утеплювачів, електрокотлів, індивідуальних теплових пунктів, оздоблювальних матеріалів, вікон та іншого.
Жоден виробник, який може інвестувати у будівництво фабрики чи заводу, не буде робити це заради програми на один рік. Вони повинні бачити, що це довгострокова та прогнозована програма. І ми це зробимо, давши зрозуміти, що потрібно збільшити та навчити штат монтажників, наприклад, з 200 до 3000; що потрібно збудувати ще, наприклад, сім заводів.
Як стимулювати інший бізнес?
У будь-якій розвиненій країні людина може отримати кредит на автомобіль або взяти його в лізинг зі ставкою до 3-5% річних. У європейських країнах – 1-2%. Якщо споживач не має доступних кредитів, йому потрібно 5-10 років відкладати гроші. Кредитний ресурс під 15-17% річних, який є зараз у країні, не допоможе – сума процентних платежів є неадекватно великою.
Щоб вирішити це, ми запускаємо програму субсидування процентної ставки для тих, хто купує електромобіль. Ставка за кредитом становитиме 5% річних у гривні. Відповідно, кількість сімей, які зможуть придбати електромобіль, зросте в десятки разів.
Наступним кроком ми запровадимо умову локалізації виробництва протягом двох років. Цей період потрібний для планової організації виробництва в Україні. Схожа модель буде й у індустріальному машинобудуванні. Неважливо, про що ми говоримо – про корабель, вагон чи комбайн.
У 90% випадків бізнес залучає кредит на інвестиції здійснюються із залученням кредиту. Наше завдання – усім українським виробникам допомогти із фінансуванням – наповнити ліквідністю та компенсувати кредитну ставку до рівня країн-конкурентів. Цей проєкт ми оголосимо у найближчі два-три місяці.
Схожі історії будуть і в інших секторах. Ключове – ми не надаватимемо пряму державну допомогу, ми створюватимемо інструменти стимулювання попиту. Так ми запустимо по ланцюжку всю економіку.
Економічні погляди
Бізнесу треба виходити з тіні – так каже міністр фінансів Сергій Марченко. Ексміністр економіки Тимофій Милованов вважав, що бізнес може бути в тіні. Головне – щоб він розвивався. Яка ваша позиція?
На жаль, у нашій країні немає культури сплати податків, у нас норма – це працювати у тіні чи працювати повністю у чорну. Така психологія складалася десятиліттями. Ми маємо піти назустріч бізнесу, знизити податкові ставки. Платити податки має бути не боляче.
У той самий час необхідно посилити відповідальність за будь-які податкові порушення. Водночас усі платники податків мають чітко бачити, куди йдуть їхні податки. Тільки в такий спосіб ми зможемо виховати культуру сплати податків у суспільстві.
Що б ви обрали: жорстку фіскальну політику, коли всі мають сплачувати податки, чи не чіпати бізнес та дати йому розвиватися своїм шляхом?
Це не взаємовиключні фактори. Наприклад, рух навколо ФОП – це придуманий та штучно створений рух для розгойдування ситуації в суспільстві окремими політиками.
Багато чесних ФОП, які беруть участь у цих рухах, навіть не помітили, як політики маніпулюють їхньою думкою. Якщо ФОП працює чесно – для нього немає проблеми, що держава знає, що він продає і скільки. Податки через введення онлайн-обліку не збільшуються. Складнощі будуть лише у тих, хто використовує юридичний інструмент ФОП для ухилення від сплати податків та легалізації контрабанди.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
