Законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів буде підготовлено до жовтня 2025 року із залученням технічної допомоги міжнародних партнерів, він базуватиметься на європейській директиві MiCA, заявила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
Подарунок для справжніх лідерок та лідерів
Сертифікат Forbes — 365 днів доступу до якісної аналітики, інсайтів та історій успіху, що змінюють мислення. Купуйте зараз
Ключові факти
- «Відповідно до Меморандуму з МВФ, оновлені законодавчі пропозиції буде підготовлено із залученням технічної допомоги наших партнерів до жовтня 2025 року. Новий закон визначить розподіл повноважень регуляторів», — сказала вона.
- Рожкова повідомила, що європейська директива MіCA, на якій базуватиметься законопроєкт, передбачає, що навіть забезпечені зрозумілими базовими активами токени прийнятні лише в тому випадку, якщо це забезпечення перебуває в Європі. За її словами, регулювання цього ринку в країнах ЄС зазвичай здійснюється спільно: центральні банки концентруються на токенах, які забезпечені валютами чи грошима, регулятори ринку цінних паперів або міністерства фінансів – на всіх інших.
- Перша заступниця голови НБУ додала, що Україна разом з міжнародними партнерами чітко визначить, хто з регуляторів за що відповідатиме, але запевнила, що регулятором точно не буде Мінцифри через позицію Міжнародного валютного фонду.
- «МВФ проти цієї ідеї (Мінцифри як регулятор), і потрібно враховувати практику регулювання в ЄС. Але треба визнати, що технології змінюють патерн (…) Тож якщо Мінцифри в авангарді передових технологій, їхній досвід та бачення варто використати при розробці законопроєкту», — зазначила Рожкова.
- Перша заступниця голови Нацбанку розповіла, що після ухвалення закону про віртуальні активи НБУ розроблятиме свої внутрішні нормативно-правові акти, адже ринок потребуватиме упорядкування.
- «Важливо зберегти макрофінансову стабільність, тож не можна, щоб віртуальні активи замінили собою гроші. Ми маємо забезпечити прозорість операторів з огляду на вимоги фінансового моніторингу, захистити фінансову систему від витоку капіталу, захистити населення», — сказала вона.
- Рожкова наголосила, що через розосередженість криптогаманців регулювати та обмежувати їх буде складно, а також є ризик легалізації та ухиляння від оподаткування.
Контекст
У Верховній Раді вже зареєстровані два законопроєкти, які мають врегулювати обіг віртуальних активів. Перший просуває Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР), другий – Міністерство цифрової трансформації.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України розробила модель розподілу повноважень регуляторів на ринку віртуальних активів та нещодавно презентувала її місії МВФ та Раді з фінансової стабільності. Комісія пропонує виступати регулятором всіх віртуальних активів, пов’язаних з матеріальним активом, або asset-referenced token (ART), тоді як НБУ регулюватиме money token, для яких базовим активом є гроші. На думку голови НКЦПФР Руслана Магомедова, в першому читанні цей законопроєкт приймуть найближчим часом, «а ось коли в другому – питання».
У лютому НБУ повідомив про нелегальну схему кредитування, яку реалізовував онлайн-сервіс BitCapital. Компанія маскувала гривневі позики під кредити у криптовалюті Tether (USDT). Постраждали щонайменше 700 людей.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
