Історичний шанс на радикальні економічні реформи чи ще один рік обережних змін та посилення владної вертикалі? Forbes поспілкувався з представниками ключових центрів ухвалення економічних рішень в Україні. Яку політику вони збираються проводити наступного року та хто найбільше впливатиме на цей процес?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
«Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал дасть бізнесу більше свободи для розвитку і знизить адміністративний тиск. Платити податки мають усі». Ця цитата з передвиборної програми Володимира Зеленського, з якою він переміг у 2019 році, досі може бути ілюстрацією підходу, з яким чинна українська влада займається економічною політикою.
Реакція економічного крила топкерівництва країни на воєнні виклики показала, що у владі поки остаточно не визначились, якою бачать українську економіку та роль держави у ній.
З одного боку, аргумент «уявіть, якби «Укрзалізниця» була приватною – чи проявила б вона себе так під час війни?» додає козирів прихильникам сильного та впливового уряду. З іншого – влада не може ігнорувати запит бізнесу на ліберальні реформи та масштабну дерегуляцію, що тільки загострився разом із війною.
«Наша філософія – державі не потрібно втручатися туди, де ситуацію може регулювати ринок», – казала у розмові з Forbes наприкінці грудня міністерка економіки Юлія Свириденко. Та чи поділяють цей підхід представники інших центрів ухвалення економічних рішень у державі? Та, власне, хто впливає на економічну політику українського уряду?
Щоб відповісти на ці питання, Forbes поспілкувався із топпосадовцями в Офісі президента, Кабміні та Верховній Раді. Які плани на українську економіку вони мають у 2023 році?
Від Єрмака до Шмигаля та Гетманцева. Хто впливає на економічну політику в країні
Економічна політика ніколи не була сильним боком президента Зеленського. Війна істотно не змінила ситуацію. «Зараз у фокусі президента – війна та міжнародна політика», – розповідає на правах анонімності один із членів команди президента.
Виняток – важливі рішення на кшталт зернової угоди, додає посадовець в Офісі президента (ОП), який також попросив не згадувати його імені у цій статті.
«Президент – найкращий у країні комунікатор, але він не є стратегом», – каже один з консультантів, що співпрацює з ОП та урядом в економічних питаннях.
У своїх публічних виступах Зеленський справді не так часто торкається питань економіки. Один з нечисленних меседжів – тіньова економіка шкодить державі, що воює.
Андрій Єрмак та ОП: (майже) головні з економіки
Менш глобальні питання, повʼязані з роботою економічного блоку уряду, як і багато інших процесів у країні, контролює керівник ОП Андрій Єрмак, констатують двоє співрозмовників в ОП та Верховній Раді. «Практично немає державного органа, на який не впливає Єрмак», – описує цю конструкцію член команди президента.
Очільник Офісу Зеленського входить до дуже вузького кола з кількох людей, які мають прямий доступ до президента. Решта – секретар Ради безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данілов, начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов та голова Верховної Ради (ВР) Руслан Стефанчук, перелічує член команди президента.
Андрій Єрмак Фото УНІАН
«Легко можна уявити ситуацію, коли Єрмак каже, що йому не подобається робота того чи того міністра і його потрібно міняти. До його думки прислухаються, – каже співрозмовник у команді президента. – Щоб усунути вплив Єрмака, потрібна ціла революція, як було під час звільнення Андрія Богдана з ОП».
Про значний вплив на Кабмін з боку ОП каже й голова фракції «Голос» Ярослав Железняк. «Кабмін перетворився на департамент ОП, – зазначає він. – За час війни цей вплив лише посилився».
Безпосередньо економічними рішеннями в ОП займається заступник Єрмака Ростислав Шурма, який прийшов до Офісу наприкінці 2021-го. Ключова для нього сфера – енергетика. Шурма, зокрема допомагав міністерці економіки Юлії Свириденко помʼякшувати паливну кризу навесні та готував енергетичну стратегію, каже на правах анонімності співрозмовник, близький до одного з топурядовців.
«Можна сказати, що Шурма та Свириденко, які свого часу разом працювали в ОП, перебувають на одній хвилі, – зазначає він. – Мінекономіки концептуально не проти податкової реформи Шурми «10-10-10», але поки що ця ідея сира».
Співрозмовники Forbes, близькі до уряду, ОП та парламенту, не схильні переоцінювати вплив Шурми та його статус в очах президента. Інша впливова, хоч і контраверсійна фігура із Офісу – Олег Татаров. Заступник Єрмака, який курує правоохоронні органи, є дотичним до справ митниці та Бюро економічної безпеки, зазначає на правах анонімності один з економічних консультантів ОП. Він не уточнив, як саме Татаров повʼязаний із вказаними органами.
Ростислав Шурма, заступник Єрмака
Уряд: Шмигаль у рутині та міністри, які подобаються Зеленському
Єрмак не втратить впливу на Кабмін навіть у разі заміни премʼєр-міністра, прогнозує член команди президента, який просив не згадувати його імені у цій статті. Наприкінці літа у команді Зеленського обговорювали можливу відставку чинного голови уряду Дениса Шмигаля (очолив Кабмін на початку 2020 року), однак вирішили щонайменш пройти з ним опалювальний сезон.
Шмигаль дуже залучений в оперативні проблеми, констатує співрозмовник, близький до Кабміну. Він хоч і не втратив позицій, однак, як і раніше, не має значного впливу в очах Зеленського та Єрмака і радше тримається їхньої сторони, ніж відстоює ідеї колег по уряду. Приклад – саме Шмигаль заблокував проєкт «єВідрядження» для бізнес-поїздок підприємців, який просувала Свириденко, але не підтримували Генштаб та ОП.
Впливовими міністрами залишаються Олександр Кубраков, який нещодавно очолив обʼєднане Міністерство розвитку інфраструктури та територій і отримав статус віцепремʼєра з відбудови, та очільник Мінцифри Михайло Федоров. Один з останніх епізодів, що показує їхню роль з точки зору ОП, – міністри переконали президента не ветувати контраверсійний закон про будівельну реформу.
Олександр Кубраков
«Кубраков подобається Зеленському; Шмигаль, Свириденко чи Шурма не мають такого впливу, – каже на правах анонімності один з членів команди президента. – Втім, навряд чи зараз він готовий тягнути ковдру на себе».
У новоспеченого віцепремʼєра з відбудови дійсно буде багато поточних завдань. Його функція зараз – забезпечити те, що в уряді та ОП називають rapid recovery, швидку відбудову постраждалої інфраструктури та соціальних обʼєктів, каже співрозмовник, близький до уряду. За його словами, Кубраков навряд чи істотно впливатиме саме на економічну політику держави.
Роль Федорова, залученого до багатьох радикальних реформ (окрім будівельної – реформа уряду, цифровізація податкової, реєстр отримувачів держвиплат, податковий режим «Дія.City» та інші), – поєднувати напрацювання численних заступників з цифрової трансформації, які є у кожному міністерстві, каже співрозмовник, близький до уряду.
«Вийшло так, що «Дія.City» стала проєктом Федорова, оскільки колишній міністр економіки Ігор Петрашко не надто активно співпрацював із ним, – каже посадовець. – Свириденко більш активно залучена у ці процеси».
Очільник Мінцифри Михайло Федоров Фото з особистого архіву
Інша важлива людина в уряді Шмигаля – міністр фінансів Сергій Марченко. Цього року йому доводилося щомісяця закривати діру у держбюджеті майже у $5 млрд. У 2023-му Мінфін працюватиме з викликами співставного масштабу. Марченко не підтримує радикальних податкових реформ, особливо під час війни.
Верховна Рада: вотчина Стефанчука та роль Гетманцева
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук – чи не єдиний топпосадовець, який обговорює зону своєї відповідальності з президентом безпосередньо. «Єрмак не має впливу, якщо, наприклад, Рада провалює важливе голосування чи у парламенті потрібні якійсь кадрові зміни, – розповідає один з дотичних до ОП співрозмовників. – Це справа та відповідальність Стефанчука».
Саме він ще у 2019 році привів у команду Зеленського Данила Гетманцева. Очолюваний останнім комітет з фінансів, податкової та митної політики є однією з ключових точок у формуванні економічної політики. Гетманцев має імідж «жорсткого збирача податків». Він виступає різко проти реформи «10-10-10», яку просуває Шурма із ОП, та критикує різні спроби уряду послабити податковий тиск на бізнес, як-от нещодавне скасування ПДВ для імпортованих генераторів та Starlink.
«Генератори мали б для людей подешевшати на 20%. Але ці відсотки губляться на дні кишень тих, хто продає генератори втричі дорожче, ніж вони реально коштують. Особисто я в шоці від націнок», – казав Гетманцев у нещодавньому інтервʼю Forbes.
Данило Гетманцев Фото надано пресслужбою
Ще у травні низка бізнес-обʼєднань виступила із закликом до Зеленського позбавити Гетманцева посади. Втім, сильним ударом по позиціях нардепа стало не це, а радше не надто вдала організація Нацради відновлення.
Навесні ця структура, до якої так чи інакше мали стосунок кілька тисяч різноманітних експертів, напрацьовувала ідеї до українського аналогу Плану Маршалла. Проєкт було презентовано у липні на конференції у Лугано. Однак сама Нацрада відновлення, яку співочолюють Шмигаль та Стефанчук, а Гетманцев виступає секретарем, так і не зібралася жодного разу.
Чи чекати економічних реформ у 2023 році
Якої економічної політики чекати від цих людей наступного року?
«Якщо згадати уряд Олексія Гончарука, у нього були більш радикальні ліберальні ідеї, наприклад проти будь-яких пільг та преференцій, підтримуючи рівні правила гри для всіх, – каже директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап. – Те, що ми бачимо зараз, більше схоже на модель ЄС: усі за лібералізацію та дерегуляцію, але з точковим впливом держави у приорітетних галузях».
Ймовірно, саме така модель домінуватиме у діях уряду і в 2023-му. Незважаючи на плани авторів податкової реформи дуже предметно обговорити її з МВФ під час консультацій про програму розширеного фінансування для України, шанси на такі радикальні зміни співрозмовники Forbes в уряді та парламенті описують як не надто високі.
Більш реалістична історія – реформа трудових податків. Модель, яку незадовго до війни пропонував Гетманцев, – обʼєднання ЄСВ, ПДФО та військового збору у єдиний податок та зменшення ставки з 41,5% до 30%. Втім, провести навіть такі зміни буде складно.
«До зменшення податків потрібно підходити обережно. Зміни можливі, якщо ми знайдемо альтернативний механізм наповнення цих фондів соціального страхування (пенсії, страхові виплати та виплати з безробіття), які наповнюються з ЄСВ, – казала Forbes Свириденко. – Проте наразі я не бачу таких стимулів».
Юлія Свириденко Фото Олег Терещенко
Улітку вона заявляла, що Мінекономіки ставить за мету скоротити роль держави в економіці до 2032 року з поточних 45% до 20% фіскального ВВП. Як це зробити без зниження податків? «Мінекономіки під час війни передало сотні підприємств Фондові держмайна і продовжить це робити. Це теж частина цієї стратегії», – пояснювала вона в інтервʼю.
Чи влаштовує такий підхід бізнес? Цьогорічні рішення економічного крила влади не надто допомагали, а іноді (облікова ставка 25% чи ситуація з блокуванням податкових накладних) заважали бізнесу відновлюватися від шоку війни, вважає засновник Advanter Group Андрій Длігач. Він входить до «економічного штабу», який улітку зібрала Свириденко для напрацювання корисних для бізнесу рішень влади. Однак після низки засідань, які мали бути щотижневими, «штаб» більше не збирається, розповідає Длігач.
«Прапор економічних реформ має взяти президент», – вважає Длігач. Він виступає за максимальну лібералізацію, незважаючи на хороші кейси держкомпаній під час війни. «Так, є приклад УЗ, але також себе добре проявила і приватна ДТЕК», – каже він.
У сенсі реформ наступного року дійсно багато залежатиме від Зеленського та його команди. «Є явна тенденція на централізацію влади, й вона буде зміцнюватися», – очікує нардеп Железняк.
Як на економічну політику може дивитися президент? Поки що, розмірковуючи про це, він, як і в інших питаннях, фокусується на головному – спроможності ЗСУ чинити опір РФ.
«Ми вже маємо звикати до того, що в суспільстві можуть бути тільки дві частини: ті, хто захищає нашу незалежність, і ті, хто працює так, щоби забезпечити цей захист, – сказав президент в одному зі своїх щоденних звернень у червні. – Отже, це офіційна зайнятість, сплата податків, максимальне розширення економічних можливостей на легальному ґрунті».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
