Під час війни Ігор Коломойський, 59, втратив найцінніші активи, $1 млрд статків та, вірогідно, український паспорт. З чого тепер складається його бізнес-імперія
Коломойський – єдиний із великих бізнесменів публічно та медійно підтримував президентську кампанію Володимира Зеленського в 2019-му, каже юрист близький до оточення бізнесмена. «Я симпатизую Зеленському, мене все влаштовує», – говорив Коломойський за два тижні до початку війни в інтервʼю УП.
«Він розраховував на підтримку влади в бізнес-питаннях – податки, квоти, – каже юрист з оточення Коломойського. – Нічого з цього не отримав. Зараз, коли його бізнес страждає від обстрілів, влада лише тисне і ніяк не допомагає».
У липні 2022-го президент Зеленський, ймовірно, позбавив Коломойського українського громадянства. У реєстрі Державної міграційної служби для перевірки паспортів його паспорт значиться як недійсний. У мережу потрапила нібито копія відповідного указу президента. Проте жодних офіційних документів на сайті ОП досі не опубліковано.
У 2021-му Forbes оцінив статки Коломойського у $1,8 млрд, тоді він посів четверте місце у списку найбагатших людей України. Напередодні російської навали Forbes переоцінив його статки у $1,9 млрд. Після втрати «Укрнафти» та «Укртатнафти» Forbes переоцінив його статки у $850 млн.
Без пального
На початку листопада 2022-го акції «Укрнафти» та «Укртатнафти» були відчужені на користь держави. Ці активи – вагома складова бізнес-імперії неформальної групи «Приват» Коломойського та Геннадія Боголюбова.
«Укрнафта» – найбільший видобувник нафти в Україні. Минулого року компанія видобула майже 1,5 млн т нафти та 1,1 млрд кубометрів газу. Компанії також належить мережа з понад 500 АЗС. Виторг у 2020-му – 35,5 млрд грн при прибутку в 4,3 млрд грн.
До націоналізації 50% +1 акція «Укрнафти» належали державній «Нафтогаз України», групі «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – близько 42% акцій. Решта – міноритарні акціонери. До війни Forbes оцінював «Укрнафту» майже у $1,5 млрд. Зараз вартість компанії – $748 млн. Частка групи «Приват» – $314 млн.
Від початку війни компанія має труднощі з реалізацією нафти. Нафтопереробні заводи обстрілює Росія, експорт нафти заборонено.
Кременчуцький НПЗ, який належить «Укртатнафті», – це найбільший в Україні нафтопереробний завод, який займав понад третину всього українського ринку пального. Росія випустила по заводу понад 30 ракет. З березня підприємство не працює. Втрати від обстрілів – $400 млн, за оцінкою Київської школи економіки. Виторг компанії у 2020-му 34,3 млрд грн, чистий прибуток – 42,2 млн грн.
Forbes оцінює частку Коломойського та Боголюбова в «Укртатнафті» у 28%, стільки ж – у Олександра Ярославського, решта – у НАК «Нафтогаз України». До війни Forbes оцінював весь актив у $830 млн, зараз – $178 млн.
«Укрнафта» – найбільший видобувник нафти в Україні. Фото Колаж Анна Наконечна
Чому влада націоналізувала активи Коломойського? В перші місяці російського вторгнення Коломойський ніяк не допомагав країні, не перерахував на потреби армії жодних коштів, кажуть два співрозмовники в Офісі президента (ОП) та партії «Слуга народу» на правах анонімності.
«Тому стосунки сильно зіпсувались, зараз вони критичні», – каже член команди президента на правах анонімності.
Влітку Коломойський почав виділяти гроші на обороноздатність країни, розповідав Forbes один із керманичів «Слуги народу». За його словами, бізнесмен пожертвував десятки мільйонів доларів.
Чому це не захистило енергетичні активи від «військової» націоналізації? «Кременчуг» і «Укрнафта» не платили податки в повному обсязі та створювали ризики перебоїв із постачанням пального, каже на правах анонімності один з урядовців. Цю саму ж причину називає депутат з керівництва «Слуги народу».
За даними БЕБ, ухилення від сплати податків може становити понад 700 млн грн. «Укрнафта» заперечує ці звинувачення. «У 2022-му компанія виконала у повному обсязі податкові зобовʼязання і перерахувала до бюджетів різних рівнів 18,2 млрд грн», – йдеться в повідомленні пресслужби «Укрнафти».
Інша версія більш прагматична – нібито Коломойському вигідно передати державі на час війни активи, які зараз генерують збитки. «Вперше за всю історію бачу подібну реакцію Коломойського – тобто жодної реакції. Він просто мовчить», – каже Олександр Сіренко, головний редактор «Нафторинку».
«Після війни «приватівці» поборються за свої активи, а зараз їм вигідно, щоб держава зберегла та за можливості розвивала ці компанії, – каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. – Тому вони не створюють якихось перешкод у процесі переходу активів у держвласність».
Активи були відчужені за законом, який прийняв парламент у вересні цього року. В Раді його називають «законом Єфімова».
За законом власник відчуженого майна може отримати компенсацію з бюджету протягом пʼяти років дії надзвичайного стану або протягом одного року після скасування надзвичайного або воєнного стану. Також власник може претендувати на повернення вилученого пакета акцій підприємства після завершення війни.
Після втрати «Укрнафти» та «Укртатнафти» Forbes переоцінив статки Коломойського у $850 млн.
Мережа АЗС «Привату»
Оцінка частки Коломойського – $150 млн
«Укрнафта» видобувала нафту, Кременчуцький НПЗ її переробляв на пальне, яке продавалось на АЗС групи «Приват». Крім 500 заправок «Укрнафти», які були відчужені, «Приват» зберіг близько 1000 АЗС. Це найбільша мережа в Україні, заправки якої працюють під різними брендами: ANP, «Авіас», Sentosa, «Мавекс», за даними «Нафторинок».
Тепер АЗС «Привату» змушені працювати, як і решта ринку, на імпортному пальному, каже Куюн із Консалтингової групи «А-95». «Також «Приват» проспав тренд на розвиток непального сегменту продаж, – каже Сіренко з «Нафторинку». – Вони оновили лише деякі заправки в Києві та Дніпрі».
Мережа «Привату» неефективна – продає до 60 000 т пального на місяць, що співставно з продажами ОККО та WOG, які мають втричі менше станцій. Куюн і Сіренко не очікують радикального скорочення кількості заправок «Привату» для оптимізації витрат. «Вони ще довго можуть працювати в такому форматі, чекаючи кращих часів, – каже Куюн. – Купляти їхні станції теж ніхто не буде, ринок упав на 30%».
Інвестиції в оновлення мережі до сучасних стандартів також малоймовірні. «Оновлення однієї станції – це від $200 000 інвестицій, – каже Куюн. – Тобто на всю мережу треба від $200 млн без жодних гарантій, що ці інвестиції окупляться».
Мережа «Укрнафти» також важко переносить розлучення з «Приватом». Деякі АЗС «Укрнафти» зачинились через відсутність пального, інші – продають обмежену кількість, каже Сіренко. «Укрнафта» не має власних бензовозів, а поставки пального до відчуження були централізовані «Приватом». «Потрібен час, щоб «Укрнафта» налагодила постачання», – каже Куюн.
Мережа «Укрнафти» також важко переносить розлучення з «Приватом» Фото Getty Images
Хімія та металургія
Оцінка частки Коломойського в металургійних активах – $120 млн, хімічних – $30 млн
Ще один стовп бізнес=імперії «Привату» – металургійні активи, що подешевшали вдвічі. Це Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи, які є одними з найбільших виробників феросплавів у світі. Також «Привату» належать Марганецький та Покровський гірничо-збагачувальні комбінати, які забезпечують феросплавні заводи сировиною.
Нікопольський завод, який у співвласності «Привату» та EastOne Віктора Пінчука, в першому півріччі 2022-го зменшив прибуток в 7,4 раза, до 223 млн грн, за виручки 9 млрд грн. У 2021-му НЗФ виробив 647 000 т феросплавів, Запорізький феросплавний завод – 212 000 т, за даними профільного сайту GMK.
Феросплави використовуються для виробництва нержавіючої сталі. Обидва підприємства орієнтовані на експорт, каже виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев. «До 24 лютого лише 30% феросплавної продукції йшло на внутрішній ринок. Зараз внутрішнього ринку практично немає», – каже він. «Метінвест» бізнесмена Ріната Ахметова, найбільший виробник сталі в країні, віддає перевагу імпортним феросплавам, каже на умовах анонімності аналітик металургійного ринку.
У січні–жовтні 2022-го Україна експортувала 290 000 т феросплавів, що на 49% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Експортна виручка українських феросплавних заводів за 10 місяців 2022-го скоротилася на 41,4%, до $498,2 млн, пише GMK.
Після блекауту, який стався 23 листопада, обидва заводи аварійно зупинись і перебувають у простої, каже Кудрявцев. «Чекаємо дозволу від енергетиків, щоб відновити роботу», – відповів співробітник Запорізького феросплавного заводу на питання Forbes, коли прогнозується запуск підприємства.
Феросплавні заводи – енергоємні підприємства, частка електроенергії в собівартості продукції до 40%, за даними Кудрявцева з УкрФА. «Запуск заводів потребуватиме суттєво більшої енергії, ніж під час роботи, – каже він. – Коли в енергосистемі буде достатньо потужності для запуску, невідомо».
Ще один великий завод Коломойського, який простоює, – «ДніпроАзот». Завод виробляє добрива для аграріїв та є єдиним підприємством в Україні з виробництва рідкого хлору, який використовують водоканали для очищення води.
«Завод має запаси газу та може відновити роботу в будь-який час, але менеджмент, мабуть, вважає це недоцільним, – каже менеджер конкуруючого хімічного підприємства. Серед причин: рекордні ціни на природний газ та падіння попиту на добрива в Україні серед аграріїв на 40%, За його даними, «ДніпроАзот» зараз продає добрива зі складів.
У 2021-му «ДніпроАзот» отримав 678 млн грн чистого прибутку за виручки 11,4 млрд грн.
1+1 media
Оцінка – $70 млн
З 25 лютого 2022 року головний телеканал медіагрупи 1+1 media «1+1» бере участь у виробництві телемарафону «Єдині новини». У марафоні відсутня реклама, яка є головним джерелом прибутку для телеканалу. Держава цього року не виділила грошей із бюджету на фінансування марафону, каже СЕО 1+1 media Ярослав Пахольчук. «Усе відбувалося коштом учасників марафону», – каже він.
Один місяць телемарафону телеканалу «1+1» коштує 25–35 млн грн, оцінював Пахольчук у квітні 2022-го.
Цього року 165 млн грн із держбюджету отримав лише російськомовний марафон FreeДом, який був створений у березні на базі мультимедійної платформи іномовлення UATV. Над «FreeДом» працюють команди «1+1», StarLight Media та «Інтера».
У бюджеті на 2023 рік є 1,94 млрд грн на телемарафон «Єдині новини». «1+1» – один із найбільших виробників контенту для марафону. З такою допомогою з бюджету телеканал може дати собі раду», – каже СЕО медіахолдингу «Люкс» Роман Андрейко.
З 1 жовтня 1+1 media відновила всім працівникам довоєнний рівень зарплат, група обходиться без залучення зовнішнього фінансування і вже другий місяць поспіль демонструє хоч невеликий, але позитивний фінансовий результат, каже Пахольчук. Причина – інші шість каналів групи та диджитал-платформи відновили продаж реклами.
Проте медіаексперт Андрій Соломаха не виключає, що наприкінці року 1+1 media потрібно буде значне дофінансування від акціонерів, оскільки більшу частину року група не заробляла.
Чи піде на це Коломойський? «Зараз традиційні канали – нерентабельні ні з комерційної точки зору, ні з політичної. Президентські вибори відбудуться не раніше березня 2024 року, а отже, понад рік канал буде простоювати», – каже Соломаха. Коломойському офіційно належать 24,8% акцій «1+1». Решта записана на офшорні компанії, які профільне видання «Детектор Медіа» теж повʼязує з Коломойським.
Блокування доступу до банківського рахунку може бути наслідком корпоративного конфлікту акціонерів МАУ – Арона Майберга та Ігоря Коломойського. Фото колаж Олександра Карасьова/Анна Наконечна
МАУ
Від початку повномасштабного вторгнення компанія «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) втратила фактично весь свій флот. Лізингові компанії, побоюючись ескалації в Україні, відкликали 10 літаків, якими оперували МАУ. Ще близько 10 законсервовані в аеропортах після закриття українського неба на початку року.
У МАУ залишилися чотири літаки, для яких компанія намагалася знайти роботу в Європі, – перевізник виконував чартерні рейси для польського туроператора Itaka до Іспанії, Туреччини, Албанії, Єгипта, Тунісу. Також МАУ виконали серію рейсів для національної збірної України з футболу.
Проте з 20 вересня авіакомпанія МАУ зупинила польоти трьох із чотирьох літаків. Причина – компанія не сплатила рахунки за технічне обслуговування, пальне, аеронавігацію.
На рахунках МАУ заморожено приблизно 100 млн грн. Але призначений 19 вересня новий президент МАУ Кирило Звонарьов не може скористатися цими коштами. Блокування доступу до банківського рахунку може бути наслідком корпоративного конфлікту акціонерів МАУ – Арона Майберга та Ігоря Коломойського, який розпочався в грудні 2021 року.
Внутрішні конфлікти в компанії та закриття польотів над територією України через війну спричинили й фінансові складнощі у компанії. У першому півріччі 2022 року виторг компанії скоротився втричі – до 1,2 млрд грн. Замість прибутку у 22 млн грн у січні – червні 2021-го авіакомпанія отримала майже 1,3 млрд грн збитку.
Коломойський також володіє лізинговими компаніями, які надають свої літаки МАУ, розповідав Forbes Майберг. Він не сказав, скільки саме флоту МАУ належать компаніям, афілійованим із Коломойським. Гравці ринку повязують із дніпровським бізнесменом також компанію Windrose. За даними джерела на авіаринку, яке обізнане зі справами МАУ, компаніям, пов’язаним із Коломойським, належать близько 10 літаків МАУ. Підтвердити володіння Коломойським цими лізінговими компаніями та їхніми літаками на основі публічної інформації непросто – вони оформлені на офшорні компанії та номінальних власників.
На кінець 2021-го МАУ мала 11,3 млрд грн нерозподіленого збитку при виторгу 6,3 млрд грн. Кредиторська заборгованість компанії напередодні війни складала 9,7 млрд грн. Із врахуванням цього Forbes не вбачає доцільності в придбанні МАУ за будь-яку ціну ринковим інвестором.
Яхти, літаки й активи в США
Оцінка яхт і літаків – $170 млн, активів у США – $100 млн
Коломойському належать 90-метрова супер’яхта Lauren L, вартістю $97 млн; 65-метрова яхта Trident, вартістю $50 млн (обидві здавались під чартер влітку); 50-метрові Mustique і Malibu, вартістю $10 млн кожна. Також бізнесмен має два літаки: Hawker 850XP і Hawker 800XP, загальною вартістю $5 млн.
Бізнесмен володіє частками в чотирьох обленерго: «Полтаваобленерго», «Чернігівобленерго», «Сумиобленерго», «Дніпрообленерго» загальною вартістю $20 млн та має $140 млн дивідендів від «Укрнафти» та інших компаній.
Коломойському належить низка закордоних активів на $100 млн. Це частка від 500 000 квадратних метрів комерційної нерухомості в Огайо, сталеливарні заводи в Кентуккі, Західній Вірджинії та Мічигані, завод із виробництва мобільних телефонів в Іллінойсі та комерційна нерухомість у Техасі.
У серпні 2020-го Мінюст США опублікував позов до Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та двох їхніх бізнес-партнерів, пов’язаний із ймовірним виведенням коштів із ПриватБанку та купівлею за них активів у Сполучених Штатах. Коломойський заперечує звинувачення влади США. Усі американські активи, за його словами, він купив за гроші, отримані в 2007–2008 роках від продажу метзаводів групі Evraz Романа Абрамовича. В березні 2021-го Коломойський потрапив під санкції США.
Коломойський складно пережив президентство Петра Порошенка: втратив ПриватБанк, ослабив позиції в енергетиці та декілька років не зʼявлявся в Україні, остерігаючись арешту. Його вважали чи не головною жертвою вибіркової деолігархізації часів пʼятого президента. Зараз ситуація виглядає так, що президентство Зеленського може коштувати Коломойському навіть більше. Але в найвідомішого підприємця Дніпра є хист переломлювати найбезвихідніші ситуації на свою користь. Питання, чи вдасться це зробити 59-річному бізнесмену цього разу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
