Рейтинг оцінює привабливість для бізнесу українських міст з чисельністю населення понад 90 000 людей. Його мета – визначити найперспективніші напрями внутрішньої експансії для українських підприємців та найкращі точки входу для іноземних інвесторів.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Рейтинг розраховано за спеціально розробленою 1000-бальною шкалою за 10 критеріями, агрегованими на основі 79 базових показників. Цими критеріями є прозорість міської влади, ділова активність, регіональні показники Doing Business, купівельна спроможність, транспортне сполучення, безпека, освіта, сприйняття міст мешканцями, міграційна привабливість та екологічна ситуація.
Рейтинг «Найкращі міста для бізнесу» адресовано підприємцям, які розглядають варіанти розширення діяльності в Україні та шукають оптимальні локації для інвестування. У знаменитому Індексі легкості ведення бізнесу Світового банку (Doing Business) індикатори для кожної країни розраховуються виходячи з припущення, що бізнес розташовано у найбільшому місті країни. Але у багатьох державах міжрегіональні відмінності деколи можуть бути глибшими, ніж відмінності між країнами.
Які ж найголовніші регіональні відмінності в Україні? Розмір має значення, але не вирішальне. Усі міста‑мільйонники потрапили до першої десятки, але жодне з них не увійшло до чільної трійки. Навіть Київ, попри максимальні показники ділової активності, поступається багатьом містам за притоком робочої сили, передусім – своїм передмістям, які пропонують майже столичний комфорт за значно менших витрат. Західні регіони частіше пропонують бізнесу прийнятні умови для заснування і сталого розвитку.
Перші шість міст рейтингу розташовані західніше від географічного центру України. Міста сходу впевнено посіли останні місця. Розташування поруч із лінією фронту негативно впливає не тільки на безпеку, а й на багато інших факторів– відтік населення, низьку купівельну спроможність, проблеми з транспортним сполученням. Низькі оцінки за деякими критеріями не завжди можуть бути компенсовані високими балами за іншими.
Прозорість міської влади, висока ділова активність та провідні позиції за регіональним індексом Doing Business – обов’язкові складові ділової успішності міста. Водночас Івано‑Франківськ отримав високу підсумкову позицію попри не найзручніше транспортне сполучення, Вінниця – попри низьку купівельну спроможність, а Києву не завадила несприятлива екологічна ситуація. У більшості міст громада може вплинути на значну кількість факторів ділового клімату і створити найкращі умови для розвитку в межах країни. Приклад Івано‑Франківська доводить це якнайкраще.
Наприкінці 2014 року в Івано-Франківську стартував унікальний краудфандинговий проєкт – громадський ресторан Urban Space 100. Його прибуток спрямовується на реалізацію громадських ініціатив за вибором співзасновників. Ініціатива виявилася настільки вдалою, що незабаром естафету підхопив Київ, де 500 соціальних інвесторів вклали в аналогічний стартап по $1000, а заявки на наступну франшизу надходять уже й з-за меж України. Івано-Франківськ не може похвалитися ані високими зарплатами, ані зручним географічним положенням. Але перемоги створюють доброчесне коло, і тепер засновник Urban Space 100 Юрій Филюк разом із містом реалізує ще амбітніший проєкт – реновацію заводу «Промприлад» за $25 млн. Серед партнерів – уряди Канади та Швеції, BMW Foundation та British Council. Наразі виконано лише шосту частину запланованих робіт, але десятки організацій уже стали резидентами модної локації. Серед них – галереї, бістро, броварня та міське управління інвестиційної політики.
За оцінкою аналітичного центру BRDO, Вінниця посідає перше місце в країні за легкістю ведення бізнесу загалом і за одним із його компонентів – простотою оформлення та отримання права оренди на земельну ділянку. Згідно з опитуванням Соціологічної групи «Рейтинг» та International Republican Institute, задоволеність життям у Вінниці за 22 параметрами значно більша, ніж в усіх інших обласних центрах. Для першого місця в рейтингу місту не вистачає оборотів: середні зарплати у Вінниці– не вищі, ніж у сусідніх Козятині та Жмеринці. Це стримує споживчі витрати, а відтак і розвиток торгівлі. З іншого боку, низька зарплата – стимул відкривати власну справу: понад 6% вінничан зареєстровані як фізичні особи – підприємці (в середньому по Україні – 4,5%).
Приваблює доступна робоча сила і великі компанії. На 70 гектарах на сході міста створено цілий кластер індустріальних парків. Половину цієї площі займають два інвестори. UBC Group Ігоря Гуменного вже запустила свій завод із виготовлення холодильного обладнання Green Cool, а австрійська Head придбала ділянку для будівництва у Вінниці найбільшої у світі фабрики з виробництва лиж.
На конкурсі Emerging Europe Awards влітку 2020 року Львів посів друге місце після Тбілісі в номінації «Економічний потенціал». За цим показником він випередив усі великі українські міста. У загальному рейтингу Львів шостий, попереду – лише східноєвропейські столиці. Двома роками раніше британська аналітична компанія Euromonitor внесла Львів до списку 100 найпопулярніших туристичних міст світу. Історичний центр міста занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, тут розташовано понад 2000 пам’яток архітектури та містобудування.
Львів поступово перетворюється на транспортний хаб. Пасажиропотік місцевого аеропорту в 2019 році склав 2,2 млн – це вдесятеро більше, ніж сумарний показник усіх інших аеропортів десяти західних областей України. Львівські школи й університети незмінно потрапляють до переліку найкращих у країні. Це дало змогу місту не лише досягти максимального результату за агрегованим критерієм якості освіти, а й виробити кадрову базу для нової економіки. У місті створено потужний IT‑кластер: у більш ніж 200 софтверних компаніях Львова працює понад 20 000 співробітників.
Київ часто є першим містом, з якого глобальні компанії починають експансію в Україну. Столиця не просто є центром найбільшої агломерації країни, а й має зручне транспортне сполучення із закордонними діловими центрами, найвищу ділову активність та найбільші торговельні обороти. За будівництвом нового житла – чи то в натуральному, чи в грошовому вимірі – Києву також немає рівних у країні. Проте за введенням в експлуатацію житла на душу населення у 2019 році столиця поступилася не тільки великим обласним центрам та своїм передмістям, а й, наприклад, скромному Кам’янцю‑Подільському.
Кияни не надто задоволені якістю міських послуг: лише наявності води, світла і своєчасного вивезення сміття столичним мешканцям недостатньо. Не найкраща в місті й екологічна ситуація. Рівень радіаційного забруднення й через 34 роки після Чорнобильської катастрофи залишається найбільшим серед великих українських міст. Київ може розраховувати на освічену молодь: у 2019 році 11 з 20 найкращих шкіл за середнім балом ЗНО були розташовані в столиці, а їхніх випускників готові приймати університети з першого десятка за національними рейтингами. У місті, хоч і з запізненням, як порівняти з іншими європейськими столицями, формується інноваційний кластер.
Тернопіль розташований навколо великого озера, оточеного парками, і цим нагадує деякі європейські міста. Також на європейському рівні– прозорість міської влади. За оцінкою Transparency International, Тернопіль за цим показником третій в Україні і перший серед учасників нашого рейтингу. Інші показники у міста не такі високі, але відсутність провалів дала змогу файному місту увійти до першої п’ятірки.
Головні вади міста – низька купівельна спроможність мешканців та нерозвинене транспортне сполучення. Відновлення регулярних авіарейсів до міст України та інших країн Європи не тільки спростить повернення на батьківщину сотням тисяч громадян, а й дасть стрімкий поштовх розвитку туристичної інфраструктури. Це може перетворити місто на альтернативу Львову для відпочинку на вихідні. Невеликий аеропорт технічно готовий зустріти відвідувачів: 35 співробітників забезпечують його робочий стан та готовність приймати до 170 пасажирів на годину.
Ужгород – не тільки найменший обласний центр України, а й найвіддаленіший від Києва, до якого звідси далі, ніж до десятка європейських столиць. Центр унікальної Закарпатської області, яка межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, є динамічним торговим містом з одним із найвищих у країні показників роздрібного товарообороту. На тисячу жителів міста припадає 17 підприємств – за цим показником місто третє у країні після Києва та Дніпра.
Вдалою ідеєю буде відкрити тут ресторан, крамницю чи кав’ярню, адже, за словами місцевого підприємця Дмитра Хатька, засновника мережі дитячих таборів Point, традиційний бізнес у місті приживеться краще, ніж щось модне на кшталт коворкінгу. «Усе повільно, – додає Хатько. – Хочеш швидкість – їдь у Київ чи Будапешт. Хочеш шарм, уранці вийти почитати газету з кавою – це до нас». Ужгород має чим здивувати туристів– місто за останні 150 років встигло побувати частиною Австро‑Угорщини, Чехословаччини, Угорщини та Радянського Союзу. Один із найкращих сезонів для подорожі до міста – середина весни, коли розцвітають сакури.
Співзасновниця мережі ресторанів Varfamily Анастасія Варава хвалить Дніпро за збалансований ритм життя і відсутність заторів. «Повільність» не заважає підприємницькому менталітету міста. У Дніпрі розташовано центральний офіс АТБ – найбільшої за виторгом української компанії з‑поміж зареєстрованих поза межами Києва, а також штаб‑квартира найбільшого фармдистриб’ютора країни БаДМ.
Одним зі сприятливих факторів розвитку бізнесу в Дніпрі є єврейська громада, яка, за словами місцевого підприємця, «дає змогу вести бізнес не в пустелі». Двадцятидвоповерховий культурно‑діловий центр «Менора» є не лише величезним єврейським центром, а й діловим та інноваційним хабом.
Вистачає й структурних проблем. Відсутність регіональної бізнес‑школи та посередній рівень більшості вищих навчальних закладів призводять до браку професіоналів на ринку праці, який підсилюється міграцією найкращих із них до столиці. Велика концентрація промислового виробництва в регіоні негативно впливає на екологію: за цим показником місто у п’ятірці найгірших у нашому рейтингу
Місто є торговельним хабом Західної та Центральної України. Саме тут на 18 гектарах розташований один із найбільших у Європі Хмельницький речовий ринок. Хмельницький багатий парками, велодоріжками та зеленими насадженнями. За рівнем екологічної безпеки він посів друге місце в нашому рейтингу, за рівнем міграційної привабливості – четверте.
Незважаючи на низький рівень купівельної спроможності, освіти та зручності транспортного сполучення, 77% жителів вважають, що Хмельницький рухається в правильному напрямі – це найвищий показник серед великих міст України. Місто традиційно посідає високі місця за зручністю для мешканців та відчуттям безпеки, а у 2019 році стало єдиним в Україні, яке отримало «почесну табличку» від Парламентської асамблеї Ради Європи. Ця організація нагороджує міста, які найкраще «просувають європейський ідеал». Одна з головних проблем– сполучення з іншими регіонами.
Єдина автодорога міжнародного значення, що проходить через місто та область, – траса Стрий – Тернопіль – Кропивницький. Аеропорт не працює майже 20 років.
У сучасній економіці вихід до моря – це майже завжди значна перевага. Проте серед українських міст, найкращих для ведення бізнесу, лише Одеса розташована на морському узбережжі. Крім портової інфраструктури тут є сучасний аеропорт, зручне автомобільне та залізничне сполучення, що разом виводить місто в лідери за транспортною доступністю. Останніми роками місто має істотний міграційний приріст. Тільки 2019-го сюди переїхало 19 448 осіб, що майже вдвічі перевищило кількість вибулих та збільшило загальне населення міста на 1%.
Серед несприятливих чинників – високий рівень злочинності, яка часто залишається безкарною. У місті розкривають лише 22% шахрайств, це вдвічі менше, ніж у середньому по країні. Танкер Delfi, який цьогоріч відпочиває на пляжі «Дельфін» разом із туристами, добре ілюструє ситуацію в Одесі. Проблеми, що не вирішуються, щодня «роблять нерви» та отруюють як довкілля, так і інвестиційний клімат міста.
Тransparency International помістила Харків на 51-ше місце в Україні за показником прозорості міської влади. Але це не заважає містянам любити його дедалі більше: за чотири роки кількість тих, хто вважає, що справи у місті рухаються у правильному напрямі, зросла з 39% до 59%.
Перелік відреставрованих або збудованих з нуля об’єктів Харкова не обмежується парком Горького, який, імовірно, об’єднається з парком «Саржин Яр» в один мегапарк площею 160 га. Атмосферу великого міста доповнюють арт-завод «Механіка», Урбан-парк, Фельдман Екопарк, фонтан «Каскад». Триває реконструкція набережної. Гуляючи містом, важко не помітити іноземних студентів – їх тут найбільше в Україні, близько 20 000. Харківська політехніка та Університет Каразіна входять до десятки найкращих університетів країни.
Харків значно випереджає всі великі міста України за питомою кількістю ФОПів. Тут їх 90 на 1000 жителів – удвічі більше, ніж у середньому по країні. Харків має ще багато чого вдосконалити. Відреставровані частини міста мозаїкою розкидані між недоглянутих вулиць. На сайті управління інноваційного розвитку та іміджевих проєктів міської ради новини англійською перестали публікуватися з травня 2017 року. А повз наближений до міської влади істеблішмент, за словами керівника Харківського антикорупційного центру Дмитра Булаха, без дозволу не пролетить навіть муха.
Попередній слайд
Наступний слайд
Інфографіка Леонід Лукашенко
Як ми рахували:
1. Рейтинг міст для ведення бізнесу складено на основі 10 критеріїв, які мають рівну вагу. За кожним з критеріїв максимальна оцінка становить 100 балів.
2. До рейтингу включені міста з населенням понад 90 000 осіб, крім міст, що станом на 1 серпня 2020 року знаходилися на територіях, не підконтрольних Україні (Алчевськ, Горлівка, Донецьк, Євпаторія, Керч, Луганськ, Макіївка, Севастополь, Сімферополь, Ялта).
3. Критерій «Прозорість міської влади» складено на основі Рейтингу прозорості 100 найбільших міст України «Transparency International Україна», що враховує показники прозорості міської влади у 14 сферах.
4. Критерій «Ділова активність» розраховано на основі питомої кількості підприємств та фізичних осіб – підприємців.
5. Критерій «Регіональний Doing Business» розраховано на основі рейтингу BRDO, що оцінює легкість створення підприємства, одержання дозволів на будівництво, оформлення земельної ділянки, приєднання до електромереж, ставки місцевих податків та доступність електронних сервісів у регіонах України. Оцінки міст за цим критерієм розраховані на основі оцінок відповідних регіонів.
6. Критерій «Купівельна спроможність» розраховано на основі питомого виторгу підприємств роздрібної торгівлі за січень–вересень 2019 року.
7. Критерій «Транспортне сполучення» розраховано на основі розвитку в містах та їхніх найближчих околицях транспортної інфраструктури: якості доріг, доступності та пасажирообігу аеропортів, наявності та інтенсивності залізничного сполучення, наявності та вантажообігу системи водного транспорту, роботи в місті популярних мережевих служб таксі.
8. Критерій «Безпека» розраховано на основі рівня злочинності, а саме кількості пограбувань та розбоїв, шахрайств, рівня їх розкриття, загальної кількості злочинів, відкритості інформації районних відділень поліції та оцінки рівня політичної безпеки в місті.
9. Критерій «Освіта» розраховано на основі кількості вищих навчальних закладів на одиницю населення, їхнього консолідованого рейтингу, розрахованого сайтом osvita.ua на основі рейтингів ТОП-200, Scopus та середнього балу ЗНО для контрактників; питомої кількості шкіл, що належать до 100 найкращих шкіл України за результатами складання ЗНО у 2019 році. За 100 балів прийнято найкращий показник серед міст України.
10. Критерій «Сприйняття міст мешканцями» розраховано на основі Шостого всеукраїнського муніципального опитування Соціологічної групи «Рейтинг» та Міжнародного республіканського інституту. Шляхом опитування мешканців оцінені рівень задоволення напрямом розвитку міста, якість 22 міських сфер та послуг, а також можливостей міст за дев’ятьма показниками. Для міст, відсутніх у дослідженні, критерій розраховано на основі результатів інших опитувань та експертних оцінок, що базуються на економічних, електоральних та соціально-демографічних показниках.
11. Критерій «Міграційна привабливість» розраховано на основі показників міграційного приросту/скорочення населення та введення нового житла в експлуатацію у 2019 році.
12. Критерій «Екологічна ситуація» розраховано на основі показників забрудненості атмосферного повітря, річного обсягу викидів у повітря шкідливих речовин, утворення відходів І–ІІІ класів небезпеки, радіаційного забруднення, забруднення поверхневих вод та витрат на природоохоронні заходи.
