Скандал із шахрайством масштабів Enron у південноафриканській компанії Steinhoff International зʼїв статки магната-ритейлера Крісто Візе. Але після чотирьох років боротьби він повернув собі місце серед найбагатших людей Африки.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
У грудні 2017-го на той час 76-річний Крістоффель Візе дізнався, що ритейлінгова група Steinhoff International, в якій він був головою та головним акціонером, звинувачується у серйозному шахрайстві з бухгалтерськими книгами.
Розслідування PwC виявило, що протягом 2009-2017 років компанія здійснила підроблених транзакцій на понад $7,4 млрд. Це африканський еквівалент скандалу з Enron у 2001-му.
У 2015-му Steinhoff International купив ритейлера дешевого одягу Pepkor, який належав Візе, за $5,7 млрд акціями та готівкою. Візе став головою Steinhoff у травні 2016-го, а вже у грудні 2017-го після оприлюднення розслідування про шахрайство у компанії він пішов із посади.
І хоч згодом було доведено, що Візе не мав відношення до шахрайства, 90-відсоткове падіння акцій компанії призвело до суттєвого зниження його власних статків, адже ці акції були головним активом бізнесмена.
З $5,6 млрд у березні 2017-го у Візе залишилося $1,1 млрд у 2018-му, коли Forbes складав список найбагатших людей Африки. А коли за кілька місяців Forbes випустив список мільярдерів світу, то Візе в ньому вже не було.
Тепер же після кількох років судової тяганини, яка закінчилася компенсацією Візе на $500 млн у вигляді готівки та акцій, Візе знову можна побачити у списку найбагатших людей Африки за версією Forbes: він опинився на 18-й сходинці зі своїми $1,1 млрд.
«Мене неабияк шокувало те, що в основі бізнесу Steinhoff була шахрайська діяльність, – пригадує Візе. – Але найбільше мене приголомшило те, як люди, задіяні у цих схемах, змогли задурити голову усім регуляторам. Це і внутрішні аудитори, зовнішній аудитор Deloitte, Південноафриканський резервний банк, міжнародні банки, які позичали Steinhoff мільярди рандів, Південноафриканська й Франкфуртська фондові біржі (де котирують акції компанії) та рейтингові агентства».
На запитання про те, що йому було відомо, він наполягає на повному невіданні. «Люди кажуть мені, що я ж був головою компанії, тож як міг не знати? Я пояснюю, що за весь час роботи там я провів чотири засідання ради директорів, – розповідає Візе. – І як же я міг знати усе те, що пропустили усі регулятори та контрольні органи?».
Дивилися, але не бачили
Попри його пояснення, Візе та спільноту інвесторів попереджали ще за десять років до скандалу про занепокоєння діяльністю меблевого ритейлера. У 2007-му аналітик JP Morgan у регіоні Шон Голмс опублікував критичний звіт, який ставив під сумнів заробітки Steinhoff і вказував на брак фінансової відкритості.
Про цей звіт написано в книжці про шахрайство компанії «Steinheist: Markus Jooste, Steinhoff & SA’s Biggest Corporate Fraud», яка вийшла у 2018-му. У ній же згадується й про зустріч Візе у 2009-му з аналітиком іншої фірми, який показав презентацію на 40 слайдів про сумніви щодо діяльності Steinhoff, такі як роздуті активи та «підозріло малі сплачені податки». (Це було за багато років до того, як Візе продав свою компанію міжнародній групі.)
А потім у 2015-му незадовго до перенесення більшої кількості акцій Steinhoff на Франкфуртську фондову біржу у німецької податкової виникли питання до бухобліку компанії. Візе сказав, що аудитор, якого найняла рада директорів невдовзі після цього, не знайшла ніяких проблем.
Насправді, Візе демонстрував надзвичайний рівень впевненості у бізнесі Steinhoff (або пішов на величезний ризик). У вересні 2016-го він позичив у банків $1,8 млрд, щоб купити ще акцій Steinhoff і збільшити свою частку в компанії з 20% до 25%. Кредити йому дали під заставу більшої частини його акцій Steinhoff.
Крісто Візе: «Мене неабияк шокувало те, що в основі бізнесу Steinhoff була шахрайська діяльність».. Фото Getty Images
Коли акції обвалилися наприкінці 2017-го, банки взяли під контроль заставні акції Візе. За умовами кредиту, в разі дефолту банки могли розраховувати виключно на акції Steinhoff і ні на які інші активи Візе.
Маркус Йосте, південноафриканець і колишній гендиректор Steinhoff International часів процвітання шахрайства, постане перед судом у Німеччині у квітні. Навесні 2021-го німецькі прокурори висунули Йосте та трьом його колегам звинувачення у махінаціях із балансовими книгами. Раніше Йосте заперечував звинувачення.
Суд та інші активи
Візе стверджує, що його ошукали на $5 млрд (59 млрд рандів), тому він подав до суду на Steinhoff у 2018-му, щоб йому цю суму компенсували. У січні 2022-го у південноафриканському й голландському (штаб-квартира Steinhoff знаходиться в Амстердамі) судах Steinhoff підписав мирову угоду з акціонерами (Візе та тисячі інших) і кредиторами.
Компенсація Візе у розмірі $500 млн була у формі готівки та 5% публічної компанії Pepkor Holdings (51% компанії належить Steinhoff International). За словами Візе, він погодився на меншу компенсацію, ніж вимагав від початку, частково через дуже затягнуті перемовини. Steinhoff фінансував компенсації позивачам акціями Pepkor і готівкою з розпродажу активів.
Візе ніколи не загрожувала втрата усіх його статків. Окрім частки в Steinhoff, йому належать понад 10% публічної мережі супермаркетів Shoprite Holdings, найбільшого африканського ритейлера.
Компанія показала $10,7 млрд доходів за останній фіскальний рік, у ній працює 145 000 співробітників, а на півдні Африки відкрито майже 3000 магазинів. Після жахіття з Steinhoff Візе розпродав сотні мільйонів акцій мережі, зменшив свою 18-відсоткову частку в Shoprite у 2017-му.
Інші активи Візе включають фірму індустріальних інвестицій Invicta Holdings, акції якої торгуються на Йоганнесбурзькій фондовій біржі та яка інвестує у Китай, Сингапур, Велику Британію й малий бізнес в США.
Через Tradehold Ltd. він володіє промисловими компаніями у Південній Африці та комерційною нерухомістю у Великій Британії.
А за допомогою люксембурзької фірми Brait PLC Візе тримає частки у клубах здоровʼя Virgin Active і двох південноафриканських фірмах – модний лейбл і бізнес споживчих товарів.
«Крісто все життя ризикує, – розповів аналітик нерухомості у Йоганнесбурзі. – Африка – не місце для слабкодухих». Візе, який називає себе невиправним оптимістом, погоджується: «Я у бізнесі 55 років. Я просто змирився з тим фактом, що у світі завжди все непросто».
Не для найманої праці
Він починав із роботи на дискаунтер PEP, який належав чоловіку його двоюрідної сестри у 1970-му, але за чотири роки усвідомив, що працювати на когось – це не для нього. Далі була покупка, управління, а згодом і продаж діамантової шахти.
Після цього Візе повернувся до чоловіка двоюрідної сестри та запропонував викупити його частку у PEP, який вже розрісся й додав мережу магазинів Shoprite. Той погодився.
Візе зосередився на низьких цінах і обслуговуванні покупців усіх рас – і це в часи апартеїду. У 1986-му Візе розділив Shoprite і PEP (тепер Pepkor) на дві публічні компанії, зберіг контроль над обома. За його словами, у 2014-му він керував двома найбільшими компаніями у ПАР, тож всередині країни йому далі не було куди рости через антимонопольний контроль.
У цей час він звернувся до компанії Steinhoff, яка вела справи у Європі та Південній Африці. «Я прийшов до висновку, що у цієї компанії хороші балансові книги, міцний потік готівки, досвідчене керівництво й міжнародні операції», – пригадує він. Та щось пішло не так.
Зараз йому 81 і він не планує йти на пенсію. «Я мало не помер від ковіду у 2021-му, тому я зрозумів, що не буду жити вічно. Але проблема в тому, що я не граю у гольф чи ще щось подібне. Для мене бізнес – це задоволення».
Але він точно не хоче, щоб Steinhoff була останнім розділом у його книжці життя.
«Я не мав наміру дати цій приголомшливій катастрофі зіпсувати мені життя, – розповідає Візе. – Мені є за що бути вдячним. Я люблю свою країну, у мене чудова родина, прекрасні друзі. Я просто вирішив йти далі».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
