Закон про олігархів прийнято ще у вересні 2021-го, але створення реєстру олігархів відклали, допоки не буде висновків Венеційської комісії. Що це може означати та в якому стані виконання плану влади щодо боротьби з найвпливовішими та найбагатшими, пояснює Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії
Дмитро Горюнов.
Через рік після початку повномасштабного вторгнення Кабмін розпорядженням №177-р продовжив термін виконання плану боротьби з особами, які мають значну економічну та політичну вагу у суспільному житті. Формування реєстру українських олігархів переноситься до отримання висновків Венеційської комісії, пояснив міністр юстиції Денис Малюська, якщо його впровадження суперечитиме баченню Єврокомісії, це може заблокувати подальші перемовини щодо вступу України до ЄС.
Після доволі жорстких кроків, спрямованих проти окремих великих бізнесменів, – судових справ, націоналізації активів, санкцій та навіть позбавлення громадянства – рішення виглядає як крок назад. Але це не так.
Розпорядження Кабміну містить серед інших такі перенесення.
- Реєстр олігархів має бути підготовлений не до квітня 2022 року, а через три місяці після публікації висновку Венеційської комісії щодо закону про олігархів.
- Врегулювання питання безпеки постачання електричної енергії та природного газу в Україні перенесено з березня 2022-го на квітень 2023-го.
- Приведення тарифів «Укрзалізниці» на вантажні перевезення та МТП «Южний» до економічно обґрунтованого рівня перенесено на рік з дня завершення воєнного стану.
Історія антиолігархічного закону
У вересні 2021 року Верховна Рада ухвалила так званий закон про олігархів, який передбачає створення їх спеціального реєстру. Особам із цього списку, зокрема, заборонено фінансувати політичні партії, мати вплив на ЗМІ, брати участь у великій приватизації, а також подавати спеціальну декларацію.
В Україні під ознаки «олігархів» підпадають 86 осіб, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова. Спочатку в РНБО планували визначити перших олігархів до кінця травня 2022 року.
На початку червня 2022-го голова НАЗК Олександр Новіков в інтервʼю Forbes заявив, що через війну ідея створення реєстру олігархів втратила актуальність.
Проте 29 червня президент Володимир Зеленський ввів у дію положення про реєстр олігархів, яке визначає порядок формування та ведення реєстру олігархів. РНБО його затвердила. У січні 2023-го голова Офісу президента Андрій Єрмак в інтервʼю Forbes запевнив, що реєстр буде обов’язково, «але сьогодні є й інші пріоритети, у яких більш жорсткі часові рамки».
1 березня стало відомо, що Кабмін відтермінував формування реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті: тепер сформувати реєстр мають «через три місяці з дня опублікування висновку Венеційської комісії».
Відтермінування створення реєстру
Первинний план боротьби з олігархами влада ухвалила восени 2021 року, ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після того ситуація змінилась. Внесенням змін до плану Кабмін просто зафіксував нову реальність.
Насамперед це війна, яка одночасно змінила пріоритети уряду та прискорила занепад олігархів, який і без того відбувався природним шляхом. Через війну деякі активи олігархів були зруйновані, деякі націоналізовані, медійні обмеження посилені, а політичне життя фактично поставлене на паузу.
За розрахунками ЦЕС, з 2010-го по 2020-й частка 20 найбільших бізнес-груп в активах та виручці підприємств України скоротилась з 15% до 10–12%, у кількості зайнятих співробітників – з 8% до 5%. Частка падала, навіть якщо виключити ефект окупації сходу України та відповідних активів. Але частка в окремих, причому критичних, галузях значно вища – аж до повного домінування. Вона також була вищою в ЗМІ (загальний рейтинг найбільших п’яти телеканалів, всі з яких належать олігархам, до повномасштабного вторгнення, становив 60%) та в політиці. Тому не можна сказати, що проблеми немає.
Крім того, коли готували план та приймали закон про олігархів, це було виключно внутрішнім порядком денним. Але влітку 2022 року закон та в цілому боротьбу з олігархами підтримав Європейський Союз, який включив це до переліку умов кандидатства України.
Це наклало на Україну зобов’язання – дочекатися висновків Венеційської комісії. Формувати реєстр, якщо є вірогідність, що доведеться переробляти, немає сенсу.
Частину своєї роботи закон зробив і без реєстру. Одне із завдань – люди, які не хочуть потрапити до реєстру, не мають підпадати під частину критеріїв, якими визначається статус олігарха. Їх чотири: розмір активів, наявність серед них монополій, участь у політиці та вплив на ЗМІ.
Оскільки перших двох ніхто позбуватися не буде, залишаються критерії щодо інструментів впливу. Так і сталося – Рінат Ахметов та Петро Порошенко позбулися медіаактивів, а Вадим Новінський – мандата народного депутата.
Перенесення пунктів плану енергетичного блоку
Згідно з первинним планом, затвердженим 24 листопада 2021 року, до квітня 2023 року мали розробити та подати на розгляд Кабміну проєкт закону, який врегульовуватиме питання безпеки постачання електричної енергії та природного газу в Україні, як-от: графік ремонтів генеруючого обладнання, запаси пального, перелік споживачів, постачання природного газу, яке припинять (обмежать), якщо оголосять надзвичайну кризову ситуацію.
Але всі заходи, пов’язані з електрикою, не мають сенсу під час обстрілів Росією української генерації та передавальних потужностей, графіків відключень та блекаутів. Є інші способи забезпечити безпеку постачання.
З природним газом ще простіше – газові розподільчі компанії, що належали Дмитру Фірташу (а це більшість), були націоналізовані. Отже, ця сфера вже не цікава з точки зору боротьби з олігархами.
Тарифи «Укрзалізниці»
Певне занепокоєння викликає лише недопущення підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення. В контексті боротьби з олігархами йдеться про перевезення вугілля, залізної руди та металургійної продукції, чим займаються підприємства Ріната Ахметова.
Металургія протягом 2022 року втратила третину активів та дві третини виручки. Проте 2021 року підприємства «Метінвест Холдинг» отримали близько $6 млрд чистого прибутку.
Пункт плану з тарифів уже виконується: влітку 2020-го «Укрзалізниця» підвищила тарифи на вантажні перевезення на 70% для чорних металів та на 141% для руди та коксу.
Загалом план заходів боротьби з олігархами містить 20 пунктів, і перенесення термінів стосується половини з них. Ще по трьох терміни ще не сплили, а сім пунктів навіть було виконано протягом минулого року.
Не можна сказати, що зниження впливу олігархів на економіку та суспільство випало з порядку денного. Щоправда, за даними «Європейської правди», у Венеційської комісії чимало питань до «олігархічного закону» (формально оприлюднення висновків перенесли на літо). Тож над законом, ймовірно, ще доведеться попрацювати.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
