Володимир Зеленський і Анджей Дуда під час офіційної церемонії зустрічі перед Президентським палацом у Варшаві, Польща, 5 квітня /Getty Images
Категорія
Світ
Дата

Нова зброя та меморандум відновлення України. Що, крім Ордену Білого Орла, привіз Зеленський із Польщі, розповідає Геннадій Радченко

Володимир Зеленський і Анджей Дуда під час офіційної церемонії зустрічі перед Президентським палацом у Варшаві, Польща, 5 квітня Фото Getty Images

Варшава стає новим центром впливу. Україні важливо зберегти стосунки, які з війною перейшли на новий рівень. Проте між країнами залишаються невирішені питання, які порушувалися під час візиту Володимира Зеленського до Польщі. Що привіз президент із Варшави, розповідає ексголова Комітету з розвитку промисловості та інфраструктури СУП Геннадій Радченко, який наразі живе у Польщі

⚡️Ми дуже хочемо, щоб наші читачі знали більше, створювали більше і заробляли більше. Тому даруємо 44% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом SMART до 19.05 Оформлюйте зараз за цим посиланням

5 квітня президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська побували з першим офіційним візитом у Варшаві. До цього Зеленський та лідери Польщі вже неодноразово зустрічалися, але у робочому режимі. Цього разу візит мав статус офіційного: з усіма атрибутами державного церемоніалу, почесною вартою та покладанням вінків до могили Невідомого солдата, зустрічами не лише з президентом та премʼєр-міністром країни, а й з бізнесом і промовою перед Королівським замком. 

Найвища державна нагорода Польщі та шалена увага

З такими почестями, як Зеленського, Варшава зазвичай приймала хіба що американських президентів. Перекритий центр столиці, посилені заходи безпеки, усі інформаційні телеканали транслювали не лише офіційні зустрічі, а й пересування президентського кортежу.

Візит розпочався винятковою подією – президента України нагородили Орденом Білого Орла – найвищою державною нагородою Польщі. Цим орденом нагороджено короля Швеції Карла XVI Густава та Папу Римського Івана Павла II.

Перша леді Польщі Агата Корнгаузер-Дуда скрізь супроводжувала Олену Зеленську. Вони обговорили спільні гуманітарні проєкти, відвідали місця, де українцям надають допомогу, зустрілися з українськими лікарями, які підвищують кваліфікацію у Польщі.

Друг пізнається в біді

Те, що відбулося у Польщі після 24 лютого 2022 року, повністю змінило відносини країн – мільйони українців перетнули польський кордон, рятуючись від російських варварів, і поляки відкрили їм не лише двері своїх будинків, а й серця. 

Близько 3 млн громадян України залишаються в Польщі та користуються рівними з поляками правами у доступі до медичного обслуговування, освіти та ринку праці, підбиваючи підсумки візиту Зеленського, сказав президент Польщі Анджей Дуда в інтервʼю польському радіо. Польща не тільки надає військову допомогу Україні, а й стала основним транспортним хабом постачання озброєння та гуманітарної допомоги з усього світу. 

Польща виходить з того, що є прифронтовою державою, а українці борються не лише за власну свободу та незалежність, а й за безпеку Європи, зокрема й Польщі, яка повною мірою пізнала жах російського варварства у царські часи та період соціалістичного керівництва «старшого брата». 

Недарма тут кажуть, що до кожного загиблого під Бахмутом українського солдата поляки ставляться як до героя, який загинув за Польщу.

Співробітництво військове та військово-технічне

Поляки пишаються, що вони – серед лідерів з постачання зброї та амуніції в Україну, Польща стала основним військово-логістичним хабом, а українські військові вдосконалюють свої знання та вчаться керувати натівською зброєю на польських полігонах. Не випадково пресбрифінг Зеленського та Моравецького пройшов на тлі польських бронетранспортерів Rosomak.

Пізніше стало відомо, що Україна придбає 150 таких машин (на 50 більше, ніж декларувалося раніше), три ротні вогневі модулі RAK, 100 ракет для комплексів PIORUN.

Вартість виробленого на польських заводах озброєння – близько 10 млрд злотих. Зброя, яку цього разу як передають, так і продають – фінансуватиметься із фондів США та ЄС, це вигідно польським виробникам. 

Додамо до цього домовленість про спільне виробництво амуніції та заяву президента Дуди про передачу Україні ще шести МІГ-29 (на додачу до восьми, які раніше вже вирушили в Україну). Все це озброєння з’явиться в Україні вже найближчим часом.

Повідомляється ще про два документи, які були підписані у канцелярії премʼєра під час переговорів з українським президентом: угоду про співпрацю у спільному виробництві 125-мм танкових боєприпасів та меморандум про співпрацю у відновленні України.

Участь у відбудові України

Польський бізнес вже активно обговорює потенційні можливості при відновленні української інфраструктури та економіки, розраховуючи на певні преференції та прихильне ставлення до польських фірм з боку українського уряду. Тому Меморандум про співпрацю між Польщею та Україною щодо відновлення зруйнованої війною України польський бізнес сприйняв із надією. 

Україна має регулярно надавати інформацію про плани та проєкти, зокрема тендери, в межах Національної програми реконструкції України. А Польща, зі свого боку, готова інформувати партнерів про польські можливості та підприємства, які зацікавлені в участі у відновленні України.

Цю новину з нетерпінням чекали як понад 2000 польських компаній, які вже подали заявки на участь у повоєнному відновленні України, так і учасники Польсько-українського економічного форуму, на якому також виступили президенти. 

Але відверті братські відносини наших країн не повинні оминати й проблемні питання, які потрібно вирішувати.

Не все так райдужно. Питання Волинської трагедії

До лютого 2022 року політичні відносини Польщі та України були не безхмарними. Війна з РФ згуртувала наші народи, українська національна символіка, тризуб, вітання «Слава Україні – Героям слава» почали сприйматися у Польщі як абсолютно позитивні. 

Окрім усього, війна дала шанс розвʼязати проблему Волинської трагедії, яка сталася в 1943–1944 роках на Волині, Холмщині, Східній Галичині. 

Близько 10 років тому президенти Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський виступили зі спільною заявою: «В памʼяті українців і поляків раною, що кровоточить, залишається Волинська трагедія. Вона поглинула життя десятків тисяч людей, перетворила на попелища села та хутори, принесла багато страждань обом народам… Наші предки заплатили дорогу ціну за усвідомлення того, що український і польський народи мають жити у мирі та дружбі».

2013 року у Варшаві вищі ієрархи греко-католицької церкви та римо-католицького костелу підписали заяву про примирення у звʼязку з подіями на Волині 1943 року. Верховний Архієпископ Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук у присутності президента Броніслава Коморовського перепросив поляків за злочини на Волині. Заява обох церков написана за формулою «вибачаємо та просимо вибачення». 

Наближається 80-річчя Волинської трагедії, і тема знову виникає у польських ЗМІ. Памʼять про жертви минулих конфліктів не має бути приводом для погіршення відносин між українцями та поляками. Настав момент, аби остаточно позбутися негативного стереотипу щодо українців.

Кілька років тому українська влада заборонила полякам шукати вбитих земляків і не погодилася на офіційне відкриття нечисленних цвинтарів. У листопаді 2022 року у цій справі стався прорив – польська сторона отримала згоду української влади провести пошук і розкопки могил поляків, убитих у лютому 1945 року на Тернопільщині.

Відповідальне майбутнє можна збудувати лише на правді, і це стосується й наших народів. Часом у нас була дуже важка історія, сьогодні є шанс переписати цю історію та ґрунтувати її на правді, сказав польський премʼєр Матеуш Моравецький на спільному брифінгу із Зеленським.

Експорт українського зерна

Ще одна проблема, з якою зіткнувся Зеленський у Варшаві – збільшення експорту українського зерна територією Польщі до польських портів через війну та блокування росіянами «зернового коридору».

З червня 2022 року Євросоюз погодився на щорічну лібералізацію тарифів у торговельних контактах з Україною. Ринок ЄС відкрився для української сільськогосподарської продукції, але відсутність квот та мит, насамперед на зернові, різко збільшила їх імпорт у ЄС та, власне, до Польщі. 

За польськими офіційними даними, до країни імпортовано понад 2 млн т зерна з України – у 54 рази більше, ніж у попередньому році. На польських біржах ціна на зерно, особливо пшеницю, впала нижче 1000 злотих за 1 т. Це вдвічі нижче, ніж пів року тому, коли вона сягала 2000 злотих, а ексміністр сільського господарства Генрік Ковальчик передбачав подальше збільшення цін і закликав фермерів притримати продукцію. 

Тепер, коли ціни впали (а рік тому ціна на зернові в Польщі була ще нижчою, ніж зараз), фермери вважають, що зерновий ринок вразив потік імпорту з охопленої війною України та звинувачують уряд. Протести виникають по всій країні, зокрема, біля кордону з Україною, а спроба уряду залагодити ситуацію через Брюссель за допомогою квот чи додаткових мит на українську продукцію не мала успіху – Єврокомісія відмовила.

З іншого боку, падіння цін на зерно вигідне як тим, хто його купує (це насамперед виробники кормів не лише у Польщі, а й у всій Європі), так і кінцевим споживачам. Але постраждали фермери, яким радили зберігати збіжжя, практично гарантуючи зростання цін (а цього не сталося). 

Польща живе в очікуванні парламентських виборів, які відбудуться вже через пів року, та ставкою у нинішньому конфлікті з фермерами можуть стати голоси сільських виборців, на які так розраховує правляча партія «Право і справедливість». 

Поки що разом із фермерами постраждав Генрік Ковальчик, який 5 квітня втратив портфель міністра. Але для України проблема залишається відкритою. «Ми знайшли вихід», – заявив український президент на переговорах із польським премʼєром, але не уточнив, про який саме вихід йдеться, лише додав, що «найближчими днями-тижнями ми остаточно розвʼяжемо всі питання».

Питання стосуються не лише Польщі й не тільки зерна. Імпортом з України не задоволені також Румунія, Болгарія, Словаччина та Угорщина. А серед українських товарів, які перебувають у «зоні ризику» – наприклад, мʼясо птиці та курячі яйця (імпорт яких до Польщі зріс на 1300%). 

Українським аграріям потрібно готуватися до того, що шлях на європейський ринок не буде таким простим – з високою ймовірністю можна припустити, що перевірки європейських прикордонних, наприклад фітосанітарної, служб, найближчим часом стануть набагато суворішими та ретельнішими. Але розвʼязувати проблему треба негайно – від цього залежить не лише репутація, а й майбутнє України на європейському ринку. 

Варшава стає новим центром впливу. До її думки дедалі уважніше прислухаються у Євросоюзі та НАТО, Польща успішно прагне лідирувати в організації Триморʼя, Бухарестській девʼятці, повернути конструктив Вишеградській четвірці, виступає з численними та важливими міжнародними ініціативами.

Попри подяки польському народу, Зеленському вдалося зробити свій перший офіційний візит історичним – він дивним чином обʼєднав і наповнив позитивом три періоди українсько-польських відносин: драматичне та суперечливе минуле, наповнене щирою підтримкою та дружбою сучасне, надії та спільні плани майбутнього. 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні