Президенти Росії та США на зустрічі в Алясці можуть визначити новий формат війни та миру в Україні. Українську сторону не запросили, але саміт відбудеться на тлі погіршення економіки РФ, тиску на фронті та пропозицій про обмін територіями. Чому для зустрічі обрали Аляску та про що будуть там домовлятися? Головне з матеріалів FT та Politco
Бізнес-конференція Forbes Agro: відкрийте для себе нові агроінновації та інвестиційні можливості — купуйте квиток прямо зараз!
До 25.08 діє спеціальна ціна.
У п’ятницю, 15 серпня, на Алясці відбудеться зустріч президента США Дональда Трампа та президента РФ Володимира Путіна, яка стала результатом різкої зміни дипломатичної динаміки між Вашингтоном і Кремлем.
Ще на початку серпня Трамп погрожував Путіну новими санкціями та 100% митами на країни, що купують російську нафту, якщо Росія не погодиться на перемир’я. Роздратування президента США посилилося через атаки Росії на Україну. Але напруга спала після візиту до Москви спецпосланця США Стіва Віткоффа, який привіз Трампу сигнал готовності Путіна до прямого діалогу. Президент РФ вперше з 2007 року запросив американського президента на зустріч у США, і Трамп погодився, відклавши ультиматум.
- Категорія
- Рейтинги
- Дата
Старі вимоги Росії
Зустріч Трампа та Путіна відбудеться без участі президента України Володимира Зеленського та європейських лідерів, що є давньою метою Кремля, пише FT. Путін не відмовився від своїх ключових воєнних цілей: офіційної відмови України від членства в НАТО та ядерного статусу, «демілітаризації» і «денацифікації», повного виведення українських військ із Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
Російський лідер допускає формальне збереження українського суверенітету над Херсонською та Запорізькою областями в обмін на право транзиту до Криму через ці області, але політолог Володимир Фесенко вважає це переговорною пасткою, додає FT. Трамп публічно заявив про можливий «певний обмін територіями» між Росією та Україною, пише Politico. Обговорюється і варіант замороження війни вздовж лінії зіткнення в Херсонській та Запорізькій областях із фактичним збереженням Донбасу під контролем Росії.
Покровськ у Донецькій області залишається однією з головних військових цілей Росії.
Реакції Зеленського та європейських лідерів
Зеленський відкинув ідею будь-яких рішень без участі України. У своєму вечірньому зверненні 10 серпня він наголосив, що подібні домовленості не працюватимуть. Європейські лідери у спільній заяві додали, що шлях до миру не може визначатися без України та що міжнародні кордони не можна змінювати силою, пише Politico.
Перед зустріччю Трампа та Путіна сторони намагалися зміцнити свої позиції. Путін проводив переговори з лідерами Китаю, ОАЕ та Індії, а Зеленський – із західними союзниками, домагаючись, щоб будь-які перемовини починалися після припинення вогню або істотного зменшення бойових дій.
9 серпня у Лондоні відбулася термінова зустріч європейських та українських посадовців під головуванням міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі. У ній взяв участь і віцепрезидент США Джей Ді Венс. Обговорювали перспективи угоди про перемир’я та умови, за яких Україна могла би приєднатися до переговорів. Зустріч була організована для координації позицій напередодні двосторонніх переговорів між США і Росією, але про її результати пресі нічого не повідомлялося.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс на зустрічі в Лондоні з міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Леммі та послом США у Великій Британії Ворреном Стівенсом. Фото Getty Images
Чому Аляска
Аляску обрали місцем зустрічі не лише з практичних чи протокольних причин. Для Кремля вона має глибокий символізм, який добре вписується в його нинішню риторику, пише FT.
У 1867 році Російська імперія за правління імператора Олександра II продала Аляску Сполученим Штатам за $7,2 млн. Це була мирна угода, укладена без війни та територіальних претензій, і в російській історичній пам’яті вона іноді подається як приклад спокійного перегляду кордонів. На відміну від нинішнього захоплення Росією близько п’ятої частини України військовим шляхом, продаж Аляски – це прецедент, коли земля стала інструментом дипломатії, а не війни.
FT підкреслює, що для Кремля цей символ важливий, бо він натякає, що кордони не є непорушними, а території можуть бути предметом торгу між великими державами. Таке нагадування у момент, коли Путін просуває ідею обміну територіями в Україні, додає зустрічі політичної ваги.
Дональд Трамп все частіше висловлює роздратування і розчарування в переговорному процесі між Росією та Україною. Фото Getty Images
Слабка економіка і просування на фронті
Російська економіка ослаблена. За перші сім місяців 2025 року енергетичні доходи РФ впали на 20% у річному вимірі через зниження цін на нафту, пише FT. Нові тарифи адміністрації Трампа проти Індії, одного з найбільших покупців російської сировини, лише посилили тиск.
«Сьогодні економіка Росії слабша, ніж будь-коли за останні три роки», – каже експерт з російської економіки Яніс Клуге з Німецького інституту міжнародних та безпекових справ. Ситуація ще не настільки критична, щоб змусити Кремль змінити позицію щодо України, додає він, але для Путіна погрози санкціями – це радше симптом роздратування Трампа. Його більше хвилює зростання цього роздратування, ніж вплив нових санкцій, каже Клуге.
Мотивація Путіна вийти на переговори з американським президентом, за оцінками українських і західних аналітиків, має кілька компонентів. Кремль намагається вийти з міжнародної ізоляції, уникнути нових санкцій і використати прагнення Трампа швидко завершити війну, щоб дипломатичним шляхом закріпити те, чого не вдалося досягти військовим, вважає голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук.
Сама зустріч без українців та європейців – це вже дипломатична перемога для Путіна, яка дістається йому всередині країни та на міжнародній арені без жодних витрат, додає професор російської політики Сем Грін з King’s College London.
На фронті Росія продовжує тиснути на українську оборону. У липні 2025-го російські війська захопили 502 кв. км української території, що відповідає темпам травня та червня і є одними з найвищих за останній рік, за даними OSINT-агенції Black Bird Group. Моніторингова група DeepState повідомила про просування майже на 7 км у районі Покровська, який російська армія намагається оточити вже рік. Наступальні дії супроводжуються спробами захопити кілька ключових міст на сході, що залишаються стратегічними опорними пунктами української оборони.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
