Широко анонсований «великий наступ» російської армії, ймовірно, вичерпується. Москва повертається до оборони.
Росії не вдалося організувати нову атаку на Київ, заморозити Україну, знищивши енергоструктуру, та нав’язати світові свої умови завершення війни, але певних тактичних успіхів вона досягла.
Одразу дві авторитетних західних інституції заявили, що російська наступальна кампанія досягла кульмінації.
Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомило, що Росія повертається до «оборонного оперативного плану» після непереконливих спроб провести загальний наступ. Інститут вивчення війни ISW також доходить висновку, що російський наступ вичерпується.
Торік, після масштабних поразок на Харківщині й Херсонщині, російське керівництво намагалося запевнити, що криза на фронті – тимчасове явище.
У той момент РФ завершила мобілізацію 300 000 новобранців і 50 000 в’язнів. Логічно було б відкласти наступальні дії, допоки нові війська наберуться досвіду. Але Росія вирішила не чекати весни і повести в бій велику недосвідчену армію.
Як і минулого року, командування РФ зробило ставку на зимову кампанію. Відсутність листя на деревах і холод робить статичну оборону складним завданням.
Ймовірно, російська стратегія покладалася на те, що Україну вдасться «дотиснути». Швидке перехоплення військової ініціативи та масштабний удар по енергетичній інфраструктурі мали змусити українське керівництво відмовитися від ідеї перемоги на полі бою.
У Кремлі все ще сподіваються на мирний пакт, який заморозить лінію фронту і дасть можливість презентувати внутрішній аудиторії нові «територіальні надбання» як остаточну перемогу.
Росії не вдалося досягти жодної із поставлених цілей. Просування російських військ на фронті мало обмежений тактичний успіх, не співставний із втратами. Відключення світла хоч і мали вплив на економіку України, проте настрої населення істотно не змінилися.
Вимкнути підтримку населення
Неможливо змусити капітулювати країну, в якій 80% підтримують продовження боротьби.
Ракетний терор Росії мав конкретні політичні цілі – створення гуманітарної кризи настільки великих масштабів, щоб зломити суспільні настрої. Окрім цього, гуманітарна криза мала забрати на себе значні ресурси держави, не даючи змоги фінансувати військових.
23 листопада Україна була змушена в аварійному порядку відключити всі атомні електростанції. Прогнози на зиму були невтішними: на Україну міг чекати блекаут або навіть серія блекаутів, які б ударили по системах опалення і водопостачання.
Офіційно обговорювався план евакуації Києва. Це могло обернутися катастрофою: евакуація сотень тисяч людей потребує величезних ресурсів і, ймовірно, спричинила б хаос.
Тоді здавалося, що Росія підійшла дуже близько до своєї мети. Але навіть в умовах постійних відключень світла українці істотно не змінили своєї позиції – майже 87% з них не допускали жодних територіальних поступок.
Новий рік українці зустрічали під ракетні обстріли і звуки сирен повітряної тривоги. Але вже в січні інтенсивність обстрілів почала зменшуватися.
За даними міністра оборони України Олексія Резнікова, уже в січні Росія вичерпала практично весь запас «Калібрів» і була змушена дедалі частіше покладатися на ракети Х-555/Х-101 та навіть застосовувати гіперзвукові ракети «Кинжал» вартістю більш як $10 млн за ракету.
Наступ на фронті
На початку зими найбільшу тривогу викликала можливість повторного наступу на Київ – чисельність нової армії Путіна тоді становила близько пів мільйона солдатів. У лютому 2022 року російська армія біля кордонів України налічувала 200 000 військових. Проте Росія втратила основу свого війська – військову техніку.
На луганському напрямку фронту завдовжки приблизно 150 км армія РФ мала лише незначне просування з тяжкими боями в районі Кремінної. Плани відсунути лінію фронту з Луганської області до Оскільського водосховища на Харківщині виявилися нездійсненними.
На півдні основний удар російських сил був спрямований в бік Вугледара. Прорив на цьому фронті міг створити загрозу для оборони Донеччини. Але атака росіян завершилася однією з найбільших поразок з травня минулого року.
Нині багато говорять про загрозливе становище Авдіївки, проте воно було таким і на початку зими. Розглядаючи карти з різницею в чотири місяці, бачимо, що просування росіян тут становить лише кілька кілометрів на окремих ділянках. Але цього справді вистачило, аби загострити ситуацію.
Під Авдіївкою російські війська теж зазнали значних втрат, але все ще активно намагаються просуватися далі.
Найбільш успішний наступ цієї зими провела не регулярна армія РФ, а найманці групи «Вагнер».
Битва за Бахмут пережила кілька критичних моментів і, можливо, все ще переживає один із них зараз. Кілька разів росіянам вдавалося прорвати оборону ЗСУ і зайти небезпечно із флангів міста.
Бої тривають, і прогнозувати завершення битви за Бахмут зарано. Навіть попри те, що, за словами військового командування, ситуацію вдалося стабілізувати.
Незважаючи на тактичні успіхи, Росії не вдалося повернутися до повноцінного наступу. Якщо поглянути на загальну карту боїв, то за останні чотири місяці РФ вдалося збільшити площу окупованих з 24 лютого 2022 року територій лише на 1%. За цей самий час російські війська, за даними Генштабу ЗСУ, втратили понад 80 000 солдатів. Це майже стільки ж, скільки за девʼять місяців до цього.
Згасання наступу
Росія зробила ставку на тяжкі зимові місяці, аби повернути ініціативу. Проте українські військові зуміли відстояти більшість позицій і нав’язати ворогові важку багатомісячну боротьбу.
Активна фаза російського наступу, схоже, поступово згасає. Кількість щоденних атак росіян починає зменшуватися зі 170 на початку березня цього року до 50 наприкінці, за даними Генштабу.
Координатор Ради безпеки США Джон Кірбі вважає, що Росія здатна здійснити ще одну спробу атаки на кількох напрямках цієї весни. Але, ймовірно, березень стане кульмінацією російського «великого наступу».
Після цього Росія може зосередити свої наступальні зусилля виключно на тих напрямках, де зберігається перспектива, зокрема в районі Бахмута та Авдіївки. Але на більшості напрямків перейде до оборони, як це було в серпні минулого року.
Загалом зимова кампанія і ставка на велику мобілізовану армію не допомогли РФ повернути ініціативу. Росія зав’язла на тактичному рівні і навряд чи найближчим часом зможе кардинально змінити ситуацію. Зовсім скоро своє слово мають сказати ЗСУ.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
