Українська енергетика третій місяць потерпає від масованих ракетних ударів. Електростанції ДТЕК Ріната Ахметова зазнали 18 ракетних атак, унаслідок яких 24 енергетиків компанії поранено, троє загинули. На що сподівається найбільша приватна енергокомпанія країни у протистоянні з росіянами. Інтерв'ю гендиректора «ДТЕК Енерго» Ільдара Салєєва для Forbes
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Про ракетний удар 5 грудня і ППО
Після обстрілів 23 листопада були побоювання, що наступний удар занурить країну в темряву на більш тривалий період. Чому 5 грудня росіянам цього не вдалось?
Такі ризики дійсно були. Ми хвилювались не менше, ніж всі українці.
Чому їм не вдалось? Ми бачимо постійне підсилення нашої протиповітряної оборони. Не військовий експерт, але статистика говорить сама за себе. Цього разу влучань і пошкоджень було суттєво менше. Влучання були тільки в трьох областях, а не так, як минулого разу, коли зачепило більшість регіонів.
Можливо, цього разу росіянам не вдалося втілити те, що вони планували, через вибухи на їхніх аеродромах напередодні ракетного удару.
Ми також робимо висновки після кожного удару. Координуємо наші дії з іншими компаніями групи, іншими енергокомпаніями країни, а також з «Укренерго». Наприклад, 5 грудня, ми в координації з «Укренерго» зробили певні дії, що збільшило стійкість енергосистеми перед ракетною атакою.
5 грудня вперше в Україні були застосовані превентивні відключення, щоб знизити ризики розбалансування системи. Під обстріл потрапили декілька підстанцій, дві ТЕС та одна ТЕЦ. «Загалом характер ударів 5 грудня є малоефективним – багато влучань поряд», – каже співрозмовник Forbes у депутатському корпусі.
Росіянам добре відома наша енергосистема. Чи можемо ми використовувати підстанції або лінії, про які вони не знають? Наприклад, обʼєкти, які ми колись закрили, але можемо відновити і задіяти.
Наша енергосистема не сильно змінилась за період незалежності. Просто не було такої необхідності, оскільки система мала величезний резерв потужності під радянську промисловість.
Єдине, що ми змінювали, це застаріле обладнання на більш сучасне. Базові речі залишились на своїх місцях: підстанції, лінії, електростанції.
У росіян дійсно є вся ця інформація. Єдине, чого вони не знають, який стан цих обʼєктів зараз: які енергоблоки в роботі, які трансформатори більш важливі та на яких підстанціях. Вони мають тільки загальну картинку.
Росія продовжить ракетні удари по енергетиці протягом зими. Що можна зробити, щоб зменшити ефективність цих ударів? Що вже робить ваша компанія?
Першочергове – це покращувати нашу ППО. Якщо ракети будуть потрапляти в ціль, то енергетики з цим вже нічого зробити не зможуть.
Зрозуміло, що захистити всі обʼєкти силами ППО, мабуть, неможливо. Україна має величезну енергосистему з великим енергооб’єктами. Підстанція – це десятки гектарів, електростанція – під 100 гектарів. Тобто навіть для однієї станції треба декілька засобів ППО.
Інший фронт робіт – якнайшвидше відновлення зруйнованого. Тут ми впираємось у наявність запчастин та обладнання. Наші резерви практично вичерпані.
Намагаємось придбати і задіяти нове обладнання якомога швидше. Але постає питання грошей і часу.
Вартість автотрансформатора може сягати $5 млн. Строк виготовлення – від 6 місяців. Україні зараз потрібні десятки трансформаторів.
Грошей немає. За 10 місяців 2022-го збиток теплової генерації «ДТЕК Енерго» – 17,6 млрд грн. На кінець року прогнозуємо збиток під 20 млрд грн. Це буде рекордний збиток компанії.
Про резерви і падіння виробництва електрики
Що буде, коли ваші резерви вичерпаються?
Буде важче відновлюватись. Все те, чого ми не можемо якось приварити та зліпити, буде простоювати. Дефіцит потужності в енергосистемі буде збільшуватись. Якщо попит на електроенергію не зменшиться, то єдиний шлях збалансування енергосистеми – збільшення періодів відключень.
Який зараз дефіцит електроенергії?
За даними «Укренерго» на 4 грудня, дефіцит електроенергії близько 25%. Дефіцит мав поступово зменшуватись. Причина дефіциту – пошкодження генерації та мереж.
Наскільки електростанції ДТЕК знизили виробництво електроенергії цього року?
У січні-листопаді падіння відпуску на 28%. Серед причин не тільки обстріли, а й падіння споживання, яке становить близько 30%. Це також впливає на наше фінансове становище. Видатки зросли, а виробництво впало.
Ви не скорочували співробітників ТЕС?
Нікого, крім частини співробітників Луганської ТЕС, які не захотіли переводитись на наші інші активи. Співробітники нашої компанії в тимчасово окупованому Енергодарі перебувають у простої та продовжують отримувати зменшену заробітну плату.
Чому різний підхід?
З Енергодаром у нас є звʼязок. З Луганською ТЕС ми повністю втратили звʼязок. Про який звʼязок може йтися, коли люди співпрацюють з агресором. Нам невідомо, в якому стані станція, працює чи ні.
Чи всі електростанції ДТЕК зазнали ударів? Який рівень пошкоджень?
Так. Крім атомних електростанцій, в Україні не лишилось генерації, яка не була б обстріляна росіянами. Можливо, ще деякі невеликі ТЕЦ також уникли обстрілів.
Ступінь пошкодження наших електростанцій різний. Більш детально сказати не можу через питання безпеки.
Скільки треба часу, щоб відновити ваші обʼєкти до довоєнного рівня?
Щоб відновити все до довоєнного рівня, потрібні роки, проте наше завдання – бути максимально готовими до наступного опалювального сезону.
Про постачання трасформаторів і втрати
Ви уклали контракти з іноземними компаніями про постачання обладнання?
У нас є контракти здебільшого з європейськими компаніями. Це, наприклад, ABB, Siemens. Пріоритет – обладнання, яке може бути швидко доставлено.
Деяке обладнання ми вже поставили в Україну. Але це не покриває потреби. Деякі трансформатори ми не можемо замовити, оскільки не маємо грошей.
Також купуємо обладнання у внутрішніх виробників.
Чи отримуєте ви генератори, трансформатори у вигляді гуманітарної допомоги від західних партнерів?
Поки що ні. Але ми в діалозі з Європейським співтовариством, іншими партнерами та європейськими енергокомпаніями. Ми маємо перелік обладнання, яке нам можуть надати. Думаю, що найближчими тижнями це обладнання має бути доставлено в Україну. Це резервне обладнання або таке, що було в ужитку. Воно закриє наші потреби на 10-15%.
Великих автотрансформаторів, на жаль, у цьому переліку немає. Це обладнання треба купувати і виготовляти.
Премʼєр оцінює втрати «Укренерго» від обстрілів у 70 млрд грн. Яка ваша оцінка втрат «ДТЕК Енерго»?
Рахунок іде на мільярди гривень. Один трансформатор – це 200 млн грн. Наша енергосистема втратила їх десятки.
Яка вартість обладнання, якого ви нині потребуєте?
Мільярди гривень. Це те, що потрібно першочергово, щоб ми могли швидко відновлюватись.
Гендиректор «ДТЕК Енерго» Ільдар Салєєв Фото надано пресслужбою
Які ваші дії, коли електростанції ДТЕК зазнають ударів?
Керівник станції телефонує мені одразу після удару. Каже: є приліт, вибухнув такий-то обʼєкт. Перше запитання від мене: що з людьми? Далі ухвалюємо рішення щодо роботи станції. Якщо станція втратила живлення з енергосистемою, то у працівників є близько однієї години, щоб безпечно її зупинити і починати відновлювальні роботи.
Ця година найбільш важлива, оскільки неправильна зупинка знеживленої станції може призвести до ще більших ушкоджень та втрати унікального обладнання. Наприклад, може бути пошкоджена турбіна. В такому разі відновлення роботи станції триватиме не декілька днів, а місяці. За умови, що ми знайдемо потрібне обладнання на заміну.
На ТЕС є дизель-генератори для таких випадків?
Немає. Дизель-генератори є тільки на атомних електростанціях. ТЕС заживлюються від мережі.
Про блекаут і мотивацію співробітників
Як ви діяли 23 листопада? Ситуація, ймовірно, була більш критична, ніж у попередні рази.
Жоден працівник компанії ніколи не міг уявити, що мирний обʼєкт – теплова електростанція – може бути ціллю ракетних обстрілів. Перші обстріли для всіх були шоком. Далі ми трохи адаптувались, розробили протоколи дій.
Тому, коли 23 листопада стався масований обстріл, усі знали, що робити. Добре, сталось те, до чого ми готувались, працюємо за протоколом.
Єдине, що було нестандартне, – відсутність звʼязку. Підняли генератори, заживили старлінки, встановили звʼязок, і далі кожен виконував свою роботу.
Обстріли – це вже частина нашої щоденної роботи. Ми будуємо свою роботу, прогнози, виходячи з ризику ракетних ударів. Безпекові питання вийшли на перший план.
Зараз у нас завжди має бути декілька запасних планів. Тому ми стали більш гнучкими, рішення ухвалюються миттєво.
Раніше ДТЕК планував на 10 років наперед.
Ми й зараз плануємо на 10 років наперед. Але тепер у нас завжди є план B і С.
23 листопада відбувся сьомий масований ракетний обстріл української енергетики. Два десятки ракет влучили в обʼєкти інфраструктури в Києві, Львові, Вінниці, Кривому Розі та багатьох інших містах.
На Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС спрацював аварійний захист, внаслідок чого всі енергоблоки були автоматично відключені.
Країна понад 14 годин була у частковому блекауті. «Зʼєднати» енергосистему вдалося тільки о 4:00 ранку наступного дня.
23 листопада в Україні був блекаут?
Чітких його критеріїв не існує. Якщо певний регіон країни залишився без електроенергії і без генерації – це вже можна назвати системною аварією. Наприклад, у США минулими роками було декілька таких, але всі вони були локальні – в кордонах певних штатів.
Тому, якщо підходити до цього методологічно, то 23 листопада в Україні була системна аварія. Для цього не обовʼязково, щоб уся без винятку країна залишилась без світла.
Як ви мотивуєте співробітників працювати в умовах, коли їхнє місце роботи може бути в будь-який момент обстріляне ракетами?
Наші люди чудово розуміють, яка на їхніх плечах відповідальність. Мова не тільки про енергобезпеку країни. Наші електростанції забезпечують теплом міста присутності. Тобто від кожного співробітника станції залежить, чи буде його сімʼя, сусіди з теплом, водою та електроенергією.
Велику роль відіграють також керівники на місцях. Жодний керівник наших електростанцій нікуди не поїхав, не звільнився. Вони постійно на роботі, в комунікації зі своїми співробітниками.
Топменеджмент головного офісу також постійно відвідує наші станції, спілкується з працівниками. Наприклад, після інтервʼю я поїду на нашу електростанцію, яка вчора була під обстрілами. Будемо на місці вирішувати, що потрібно, щоб якомога швидше відновити роботу станції.
Ми стараємось пояснювати працівникам важливість їхньої роботи. Адже що швидше відновиться робота ТЕС, то швидше стабілізується енергосистема. ТЕС першими запускаються після системних аварій.
Мені здається, люди це розуміють. Вони роблять, як нам із вами здається, героїчні речі, але для них це вже стало частиною щоденної роботи. Також ми маємо деякі компенсації для тих, хто працює в умовах високого воєнного ризику.
Про бонди і позов до Росії
Ви оголосили про викуп своїх бондів на $50 млн. Яка мета і звідки гроші?
«ДТЕК Енерго» поки не викуповує борг. Ми оголосили конкурс. Чи будемо викуповувати, стане зрозуміло за підсумками конкурсу.
Ці кошти з резерву, вони були заморожені на ці потреби наприкінці минулого року. Щорічно ми витрачаємо на обслуговування боргу близько $100 млн. Частину ми вже витратили в першому півріччі. Ці кошти можуть бути витрачені тільки на обслуговування наших боргів або на його викуп.
Зараз ми бачимо можливість викупити частину боргу, що знизить наше боргове навантаження в майбутньому.
Це дасть змогу збільшити інвестиційні витрати, які зросли через необхідність постійних ремонтних робіт. Ми бачимо, що вже не вкладаємось у межі інвестиційного портфеля, які були узгоджені з кредиторами. Вимога кредиторів – зі збільшенням інвестицій має бути зменшене боргове навантаження.
Резерв коштів – це стандартна практика чи кредитори очікували повномасштабного вторгнення Росії?
Це не стандартна практика. Через ситуацію в країні «ДТЕК Енерго» був вимушений реструктуризувати свій борг. Також у 2014-2015 роках ми були вимушені зробити те саме. І за умовами реструктуризації з’явилися нові вимоги. Ми робимо одні плани, а потім відбувається якийсь колапс в енергосистемі.
Метінвест нещодавно подав позов проти Росії, Рінат Ахметов подав позов до ЄСПЛ. Коли ДТЕК подасть позов і в якому форматі?
За нашими підприємствами є позови в межах загальної справи в ЄСПЛ. Ми фіксуємо всі збитки і руйнації, будемо додавати цю інформацію в суд. Якщо буде потреба подати окремий позов, то подамо окремий. Це не питання, що Метінвест подав, а ДТЕК не хоче. Ми всі хочемо, щоб РФ відшкодувала всі завдані збитки. Це питання юридичної стратегії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
