Владислав Савченко, засновник Foodex24 /з особистого архіву
Категорія
Свій бізнес
Дата

Фабрика невдач. Чому закривається малий бізнес і які висновки можна зробити з провалів підприємців. Розбір Forbes

6 хв читання

Владислав Савченко, засновник Foodex24. Фото з особистого архіву

Чого вчить досвід трьох бізнесів, що пішли з ринку в 2022-му та які причини їхнього провалу?

Новий номер журналу Forbes Україна

Новий номер журналу Forbes Україна

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipo-M та загалом майже два десятки текстів.

Вероніка Кобзиста мріяла потрапити до Forbes в інший спосіб. У 2022 році вона відкрила і закрила компанію «Еней.Мілітарі». Невдача з виробництвом тактичного спорядження коштувала їй $15 000. Кобзиста, 29, досі виплачує борги родичам.

Крах бізнесу – звичайна річ, але говорити про це не заведено. «Навіть бізнес-консультантам підприємці говорять неправду і прикрашають», – констатує Юлія Плієва, генеральна директорка Apple Consulting. Після закриття фірми Кобзиста майже два місяці не вставала з ліжка. «Боялася, люди вважатимуть мене невдахою», – пояснює вона.

З 24 лютого по 31 липня 2022 року, за даними «Дія.Бізнес», в Україні закрилося 78 059 компаній, з них 76 825 ФОПів та 1234 юрособи. Чого вчить досвід трьох бізнесів, що пішли з ринку в 2022-му.

Бізнес-романтики

Співзасновники київських барів Like a Local’s: Сергій Клімов, Роман Паланюк та Євгенія Ніколайчук. /facebook.com/likealocals

Співзасновники київських барів Like a Local’s: Сергій Клімов, Роман Паланюк та Євгенія Ніколайчук. Фото facebook.com/likealocals

«Ми досі не знаємо, яка і в кого зона відповідальності», – жартує співзасновник трьох київських барів Like a Local’s Сергій Клімов, 34. Разом із Романом Балаником, 32, та Євгенією Ніколайчук, 36, він запустив цей бізнес через спільну ідею. Засновники люблять українське вино та хочуть просувати його в маси.

У 2022-му вони згорнули бізнес, розрахувалися з боргами, проте й досі сперечаються про причини провалу.

«Основне завдання власника ресторанного бізнесу – знайти і виростити керівників, а самим уже розвивати концептуально», – вважає Клімов. Баланик із ним погоджується. Ніколайчук, яка навчається ресторанної справи у США, вважає це ілюзією. «У США власники успішних ресторанів дуже занурені у всі процеси», – розповідає вона. Головною причиною провалу Ніколайчук вважає дилетантизм – свій і партнерів – у ресторанній справі.

До Like a Local’s засновники працювали на керівних посадах у великому бізнесі. «Ми круті в управлінні проєктами, але це не те саме, що управління власним бізнесом», – розповідає Клімов.

На старті засновник не може оминути занурення в усі процеси, коментує Плієва з Apple Consulting. «Спочатку обов’язково потрібно впрягтися! – каже вона. – Звучить так, що вони не були готові викладатися на повну, але в малому бізнесі інакше не можна».

Чого вчить досвід трьох бізнесів, що пішли з ринку в 2022-му та які причини їхнього провалу?

Чого вчить досвід трьох бізнесів, що пішли з ринку в 2022-му та які причини їхнього провалу?

Омріяних керівників найняти не вдалося. «Ми були надто відкриті й довірливі зі співробітниками, – розмірковує Клімов. – Нас зраджували, навіть прибиральниці регулярно нас обкрадали». Запобігти крадіжкам, на думку Ніколайчук, мала сучасна система обліку, але партнери її так і не впровадили. Партнери мають ще на старті чітко прописати зони відповідальності, радить Плієва. «Спочатку домовлялися про все на словах і домовленості були цілком конкретними, – згадує Клімов. – За пів року дехто з партнерів змінив бачення».

Розбіжності між партнерами – типова причина закриття ресторанів, і не тільки, констатує ресторанна консультантка Ольга Насонова. «У нашій культурі не заведено прописувати меморандуми, хто за що відповідальний», – зазначає вона. За 20 років у ресторанній сфері вона зустріла лише три компанії, які прописали все на старті.

Багато турбот, малий дохід – не те життя, про яке мріяв Баланик. «Гадав, що розвивати з друзями свій бар буде весело, але було складно, – відверто розповідає підприємець. – Тепер ходжу до закладів лише як гість і радію, бо відпочиваю».

Жонглювання ножами

Навесні 2022 року в офісі ІТ-компанії Jooble на київському Подолі облаштували волонтерський штаб. Одна із волонтерок – спеціалістка зі сфери державних комунікацій Вероніка Кобзиста. Бажання щось робити для армії підштовхнуло її запустити бренд військового одягу «Еней.Мілітарі». Вона зібрала команду з 10 осіб та вклала 200 000 грн стартового капіталу.

Імпульсивне рішення виявилося невдалим. Кобзиста ніколи не мала справи із виробництвом, тому нюанси доводилося освоювати вже в процесі. «Цей бізнес нагадував жонглювання ножами», – згадує вона.

На ринку одягу існує дві моделі: власне виробництво або відшив на аутсорсі. «Еней. Мілітарі» працювала за другою схемою, підрядників було сім і лише з України через патріотичну позицію засновниці. Це принесло більше розчарувань, аніж переваг. «Підрядники зривали домовленості й хотіли працювати лише «втемну» – за кеш і без контрактів», – скаржиться Кобзиста, яка хотіла працювати лише «вбілу» та сплачувати всі податки.

Бажання щось робити для армії підштовхнуло Вероніку Кобзисту запустити бренд військового одягу «Еней.Мілітарі». Вона зібрала команду з 10 осіб та вклала 200 000 грн стартового капіталу. /facebook.com/enei.military

Бажання щось робити для армії підштовхнуло Вероніку Кобзисту запустити бренд військового одягу «Еней.Мілітарі». Вона зібрала команду з 10 осіб та вклала 200 000 грн стартового капіталу. Фото facebook.com/enei.military

Одного разу відшиту на замовлення «Еней. Мілітарі» партію берців виробник віддав покупцеві, що платив готівкою. Іншого разу Кобзиста не перевірила відповідність розмірів відшитої партії форми. Довелося просити вибачення перед військовими і оплатити зворотну доставку бракованих комплектів.

Це неправда, що всі працюють тільки за кеш, просто «білі» фабрики, ймовірно, вже були завантажені великими замовленнями, вважає засновник групи компаній «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський.

2022 року попит на військовий одяг зріс, за даними Pro-Consulting, удесятеро. «Замовлень у нас завжди було більше, ніж нам могли відшити», – згадує Кобзиста. За пів року вона продала близько 1000 пар берців із середньою собівартістю 1400 грн за пару.

«Щоб такий тип бізнесу добре працював, потрібні зв’язки в галузі, команда експертів та бажано власне виробництво», – розповідає Соколовський. Чи був у «Еней. Мілітарі» технолог? Ні, відповідає Кобзиста. Інші люди з експертизою зі сфери? Теж ні, але було 60 порадників – експертів із різних тем, уточнює вона. Своєї експертизи та зв’язків на ринку в «Еней.Мілітарі» не з’явилося.

Бажання розвивати свій бізнес остаточно відпало, коли до Кобзистої прийшов «інвестор», який наполегливо радив узяти його в партнери, бо інакше в неї знайдуть наркотики і замість бізнесу доведеться сидіти за ґратами. Підприємниця вирішила покінчити з цим експериментом навіть попри борги. «Я морально втомилася і вже нікому не довіряла на цьому ринку», – підсумовує вона.

Операційний армагеддон

«У мене 10 бізнесів, і я IT-підприємець», – із гордістю заявляє Владислав Савченко, 31. На початку пандемії він на хайпі запустив продуктовий інтернет-супермаркет Foodex24, в який, за його словами, інвестував $4 млн власних коштів.

2021 року річний оборот компанії сягнув $8 млн, але на точку беззбитковості вона не вийшла. Через місяць після повномасштабного вторгнення Савченко згорнув проєкт.

Задум був створити IT-єдинорога, але бізнесменові довелося займатися банальним ритейлом: організовувати свій склад, налагоджувати логістику та відносини із постачальниками.

Розробкою для Foodex24 займалися 60 айтішників, які постійно доробляли продукт. Савченко забрендував київські трамваї, купив рекламу в метро та соціальних мережах, витрачав кошти на інфлюенсерів. IT-платформа разом з інвестиціями в маркетинг спрацювала. Кияни робили замовлення, але компанія не встигала їх обробляти. «Не думав, що буде так складно, – каже Савченко. – Мені здавалося, що потрібно тільки зробити простеньку платформу, але це перетворилося на операційний армагеддон».

Владислав Савченко, засновник Foodex24 /з особистого архіву

Владислав Савченко, засновник Foodex24. Фото з особистого архіву

Стартап підвело надто швидке зростання, вважає Савченко. За два тижні після запуску він найняв 70 співробітників, а ще за три місяці їх було вже 200. «Ніхто нікого не впізнавав в обличчя, ніхто не розумів, хто і чим займається, – згадує підприємець. – Це була дупа». 

Збірники товарів не встигали комплектувати замовлення. Водії сиділи на складі по чотири години на день, доки клієнти чекали на свої покупки. У пік сезону, 29 грудня 2021 року, Foodex24 просто перестав приймати нові замовлення, і до 31 грудня розвозив покупки, зроблені заздалегідь, розповів на умовах анонімності підприємець, який забезпечував доставку для Foodex24.

Постачальники ставилися до стартапу з недовірою, розповідає Савченко. «У них свої закони, схеми, відкати. Майже всі продають овочі лише за кеш, – каже він. – Було складно робити аналітику та керувати цим операційно».

«Якщо у тебе дуже хороший софт, але не побудований фізичний компонент, бізнесу не буде», – коментує керівник інвестиційної фірми BeeVentures Аркадій Вершебенюк.

Фудтех – відносно молодий ринок, на якому мало хто може похвалитися прибутками. «Через низьку маржинальність для того, щоб заробляти, потрібен масштаб», – констатує Вершебенюк. Сервіс Zakaz.ua за 12 років так і не вийшов на прибуток. Glovo, що розвиває доставку із супермаркетів і власні даркстори, за чотири роки влив в український ринок $80 млн і тільки нещодавно вийшов в операційний нуль.

Савченко розповідає, що після запуску Foodex24 отримав 64 заявки від інвесторів із мінімальним чеком $100 000, але вирішив не брати кошти непрофільних або сумнівних інвесторів, щоб не ускладнювати подальші раунди інвестицій. Бізнесмен планував залучити від $20–50 млн, вів переговори з МХП та «Новою поштою», але стратегічних інвесторів такого масштабу не знайшов. Окрім Foodex24 у 2022 році в Україні закрилися фудтех-сервіси Rocket та Cooker.

Тільки вперед

Підприємця невдачі не зупиняють. З 24 лютого 2022-го по 12 лютого 2023-го, за даними YouControl, в Україні зареєстровано 17 100 нових компаній та 178 500 фізичних осіб – підприємців.

Євгенія Ніколайчук навчається ресторанної справи та обдумує, яким буде її наступний заклад. Клімов написав книгу, проводить фестивалі українського вина та шукає приміщення під новий ресторан. Савченко сфокусувався на IT-бізнесі, запустив криптоплатформу та зняв кіно про айтішників «Перший код». Довіра до людей та впевненість у власних силах повернулися до Кобзистої. Вона запустила новий бізнес, але у знайомій сфері – розвиває комунікаційне агентство.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні