Підприємець Ігор Лебедик перетворив радянський завод з виробництва алмазного інструменту на сучасне підприємство, яке продає продукцію у 57 країнах світу. Автоматизація виробництва та команда талановитих конструкторів дозволили продуктам «Полтавського алмазного інструменту» конкурувати на світовому ринку. Як підприємець із Полтави планує збільшити частку свого бізнесу на світовому ринку алмазного інструменту обсягом $16 млрд?
«Стартовим капіталом» Ігоря Лебедика, 47, була садиба дідуся у Кіровоградській області, яку він отримав у спадщину в 1996 році. Лебедик вигідно обміняв її на квартиру в Кіровограді (зараз Кропивницький), розмістивши оголошення у місцевій газеті, де підробляв між парами в інституті. «Я здійснив свою головну угоду, яка допомогла мені вибрати напрямок бізнесу», – жартує підприємець.
Квартиру він продав, здійснив ще декілька обмінів і заснував «Міське агентство «Полтавська нерухомість». Від обміну квартир бізнес доріс до продажу комерційної нерухомості з готовими проєктами корпоративним клієнтам. Декілька майданчиків із документами вздовж трас у Полтавській області у Лебедика купила мережа АЗК WOG.
Бізнес нерухомості звів його з представниками наглядової ради «Полтавський алмазний інструмент», що ще з радянських часів виробляв фрези, диски для шліфування, різки для обробки матеріалів. Власником заводу на той момент була компанія NCH Capital (США), частку також мав бізнесмен Василь Хмельницький. Якось вони запропонували купити Лебедику цех на 10 000 кв.м, бо для них це був непрофільний актив.
Спочатку підприємець думав побудувати на цьому місці житловий мікрорайон. Однак, екскурсія по заводу нагадала Лебедику його першу роботу – підлітком він працював на заводі з виготовлення друкарських машинок «Друк Маш». «Для мене виробництво було як недосяжна мрія», – згадує підприємець.
Після вивчення ринку Лебедик вирішив, що мрія цілком досяжна, і у 2017 році викупив завод повністю. Суму угоди він не називає, але наголошує, що за його керування завод почав випускати нові інноваційні продукти й заробляти втричі більше.
Коли Лебедик став власником, завод випускав застарілий асортимент інструментів для радянських верстатів. «Я розумів, що це може тривати максимум пʼять років, а далі що?», – розповідає підприємець. Щоб відповісти на це питання, Лебедик вивчив літературу про виготовлення інструменту та запросив на консультацію технологів із Ізраїлю, Німеччини, Австрії й США. Висновок очевидний: потрібні інновації.
За його словами в осучаснення обладнання він вклав $4 млн. Радянські станки змінив на новітні з числовим програмним управлінням (ЧПУ). У команду підібрав конструкторів і технологів з усієї країни, які здатні вивчати вимоги клієнтів і розробляти нові технологічні продукти.
Лебедику вдалося навіть повернути технолога родом із Полтави, який працював на німецькому заводі по контракту. «Раніше для того, щоб зробити деталь, троє людей витрачали дві години. Зараз цю деталь робить одна людина за 15 хвилин», – розповідає про ефективність інновацій Лебедик.
За його словами «Полтавський алмазний інструмент» щорічно виготовляє близько 500 000 одиниць продукції: шліфувальні круги, алмазний інструмент для будівництва та обробки каменю, інструменти для авіа та автобудівництва, деревообробної промисловості, виробництва металорізних інструментів.
Як побудувати експансію
З 1967 року на базі нинішнього заводу Лебедика у Полтаві виробляли не лише інструмент, а й синтезували алмази для нього. Однак з розвитком технологій ціна алмазу на світових ринках впала і синтез каміння в Україні за старими технологіями став безперспективним. Лебедик каже, що купує сировину для свого виробництва по всьому світу.
Частку компанії на українському ринку алмазного інструменту Лебедик оцінює в понад 60%. Підприємство виготовляє інструменти для роздрібних і корпоративних клієнтів. «Епіцентр», «Леруа Мерлен Україна», «Нова лінія», будівельні офлайн та онлайн магазини – головні канали реалізації інструментів масмаркету для будівництва й каменеобробки, де середній чек становить $80-100. Професійний інструмент продають через дистриб’юторів в Україні й світі, а замовників шукають на світових виставках. Середній чек підприємства в B2B сегменті $3000-5000.
За словами Лебедика, 85% продажів компанії припадає на експорт у Німеччину, Францію, Корею та Польщу. У світі полтавські інструменти продають під брендом Poltava Diamond TOOLS (PDTOOLS superabrasive). Особливою гордістю підприємця є експорт до Китаю. З 2018 року PDTools має там представництво, яке продає здебільшого складний у виробництві осьовий інструмент для машинобудівництва. «Тільки тоді, коли ви почнете робити складні речі, на вас звертатимуть увагу», – говорить він.
PDtools на виставці у Китаї
Що дозволяє конкурувати на світовому ринку? Продукція «Полтавського алмазного заводу» коштує на 40% дешевше аналогічної, виробленої в ЄС.
«Наш інструмент коштує дешевше, а працює довше. Ми входимо на світовий ринок, не лише ламаючи ціну», – каже Ігор Лебедик. Правильний підбір інструмента дозволяє покупцю обробити більше деталей, більше заробити й, відповідно, повернутися за покупкою до нас, додає він.
Щоб забезпечити конкурентний рівень цін, вдосконалення виробництва не зупиняється ніколи. Головна задача керівника виробництва – зменшити собівартість завдяки новим технологіям, модернізації виробництва та оптимізації техпроцесів, пояснює Лебедик.
Експортоорієнтована стратегія дозволила наростити дохід навіть у надскладний воєнний рік. За даними YouControl, дохід «Полтавського алмазного інструменту» у 2022 році виріс на 28%, до 176 млн грн. Для порівняння: дохід конкурента – компанії «Ді-Стар», що також розташована у Полтаві, знизився майже вдвічі – з 571 до 303 млн грн.
Великий потенціал
З початком повномасштабного вторгнення ринок алмазного інструменту України, який оцінювався приблизно у 500 млн грн у гуртових цінах, скоротився на 50-60%, розповідає комерційний директор «Ді-Стар» Геннадій Дебре. З 2000 активних клієнтів через війну «Полтавський алмазний інструмент» втратив близько 30%. За словами Лебедика, більшість корпоративних замовників – промислових виробництв було сконцентровано на сході країни.
У 2023 році динаміка покращилася. За перше півріччя 2023-го продажі цієї категорії виросли на 40%, каже Олена Бойок, керівниця Департаменту витратних матеріалів мережі «Епіцентр». Втім, український ринок не так цікавий Лебедику, як світовий. Своїми конкурентами він називає англійський Norton, ізраїльський Toolgal, австрійський Tyrolit Group, що входить до Swarowski Group.
Ігор Лебедик
Лебедик планує стати на полиці американського та європейського ритейлу. Але окрім того, що потрібно знайти $5-10 млн обігових коштів, необхідно розвіяти страхи потенційних покупців, які не хочуть купувати через війну в Україні. Однак, він переконаний, що ці труднощі реально подолати.
Окрім головного бізнесу, з 2020 року разом з партнером Віктором Томіліним Лебедик виробляє гелікоптери Tornado-Helicopter-1, 9 з яких уже літають у Франції, Німеччині, Польщі, Південній Кореї.
У 2021 році Лебедик вирішив реалізувати ще одну свою мрію – виробляти машини. Бізнесмен брав участь у спортивних перегонах і має ліцензію пілота. На його основному заводі ще є місце й обладнання, тому він налагодив виробництво всюдиходів «Торнадо». Нове підприємство бізнесмен називає «немовлям», бо жодного всюдихода ще не вдалося продати.
Головна мета для «Полтавського алмазного інструменту» – збільшити долю продажів на світовому ринку мінімум у 2-3 рази, об’єм якого за словами підприємця протягом найближчих 10 років виросте з $16 млрд до $26 млрд.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
