Більшість українських військовослужбовців не приділяють увагу інвестуванню навіть на базовому рівні. Старший офіцер ЗСУ, кандидат економічних наук та у минулому банкір Андрій Оністрат описує профіль потенційного інвестора-військового та радить, куди він міг би вкласти свої гроші.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Воїни, які безпосередньо беруть участь у бойових діях, останні кілька років отримують гідне грошове забезпечення. Цього, на жаль, не скажеш, про тилові посади, але це абсолютно інша тема.
Нині максимальна сума бойових доплат за виняткової інтенсивності служби обмежена 460 000 грн. Це доволі великі гроші, і розумні військовослужбовці не витрачають повністю свою зарплату, натомість шукають опції, як збільшити свій капітал. Тим більше що Національний банк України прогнозує рівень інфляції у 2026 році на рівні 10% (у 2025-му – 7,5%).
Які є можливості для інвестицій у військових?
«Наш клієнт»
Спочатку визначимо «профіль» інвестора – українського військовослужбовця.
Фінансова поведінка українських оборонців диктується особливостями і обмеженнями самої військової служби. Ті, хто служить на лінії бойового зіткнення, повністю сконцентровані на роботі і не розпоряджаються собою та своїм особистим часом, якого, власне, і не мають.
Стратегічно воїни, що отримують відносно високі зарплати, дотримуються однієї з двох філософій.
Перша для мене неприйнятна: вона не передбачає жодної стратегії витрати коштів. Дехто у гонитві за швидким ендорфіном «спускає» всі кошти на казино та інші легкодоступні джерела емоцій. За моїми оцінками, таких, на жаль, близько 90%.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Інші 10% ситуативно відкладають кошти, що залишаються після поточних витрат, зокрема на покриття критичних потреб підрозділу. У підсумку найспритніші формують «резерв» у вигляді квартальної зарплати.
Тож можна сказати, що військовий – це малодосвідчений інвестор з близько 400 000 грн на руках і без достатнього часу, щоби ґрунтовно оцінювати різні моделі інвестування.
Це не означає, що їм не вдається збирати кошти на власні цілі. Здебільшого оборонці мислять приземленими матеріальними категоріями й інвестують своє грошове забезпечення у придбання машин або квартир для своєї сім’ї або родичів.
Про створення фонду для відкриття бізнесу, на жаль, не йдеться.
У що я вірю
Є кілька достойних варіантів інвестування для воїнів з доведеною ефективністю.
Варіант перший: Вкладення коштів в облігації виробників дронів. На щастя для потенційних інвесторів, поріг входу доволі невисокий: у випадку з цінними паперами виробника FPV-дронів Vyriy Industries/Inzhur, це 1000 грн. Дохідність цих корпоративних облігацій перевищуватиме прибуток за ОВДП і сягатиме 25-29% річних;
Друга опція: державні боргові цінні папери, насамперед ОВДП. Основні їх переваги – невеликий поріг входу (умовні декілька десятків тисяч гривень), доволі висока дохідність (від 15,13% до 16,2%) та відсутність оподатковування. Акумульовану суму військовослужбовець може повністю зняти та інвестувати у вигляді першого внеску в об’єкт нерухомості, який після ремонту можна здати в оренду і отримувати стабільний пасивний дохід.
Ще один варіант: так званий стейкінг. Якщо коротко, то це спосіб отримувати пасивний дохід від криптовалют, «заморожуючи» їх для підтримки роботи блокчейна. Сьогодні найбільші криптомережі пропонують у середньому 4–8% річних, а ризикованіші проєкти – понад 10–12%.
Водночас ці відсотки нараховуються в самій криптовалюті, тому реальний фінансовий результат залежить насамперед від зміни її ринкової вартості. Для України стейкінг має потенціал як інструмент диверсифікації інвестицій для тих, хто вже працює з цифровими активами. Однак розглядати його як повноцінну альтернативу банківським депозитам чи ОВДП поки що зарано через вищу крихкість і ринкові ризики.
Ризиковано, але реально
Варіант роботи з інвестиційною нерухомістю левовій частці військових не по кишені через очевидну дороговизну. Діапазон сум, що вимагаються від інвестора з передачею права власності на об’єкт, коливається від $45 000 до $150 000. Здебільшого це нерухомість у Львові чи Карпатах, прогнозована дохідність від експлуатації якої починає від 10,2% і не перебільшує 13,6% річних.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
При такій формі інвестицій потрібно враховувати два важливих фактори:
- Теоретично взимку через інтерес українців до внутрішнього туризму заробіток 10,2%-13,6% цілком можливий. А що там робиться влітку? Як показує практика, у червні-серпні ці об’єкти не дуже заповнені, а планів, як привабити туди людей, в адміністраторів немає;
- Військовослужбовцю, який вирішив інвестувати у такий тип нерухомості, потрібно глибоко зануритись у бізнес-історію людей, що пропонують вкладати кошти. Якщо на радарі з’являються білі біографічні плями чи репутаційні скандали, не варто заходити в такі проєкти. Ігноруйте все, що виглядає занадто «солодко».
Туризм у Карпатах Фото Getty Images
Інвестиційною нерухомістю також можна назвати об’єкт в Києві, Київській області та інших, умовно «мирних» областях на ранній стадії реалізації. Звісно, не варто обирати дім на стадії котловану, але є сенс приглядатись до проєктів, термін здачі якого запланований на кінець умовного наступного року.
Після офіційного введення в експлуатацію цього об’єкта (це 1-2 роки) наступає розвилка: можна або продати його дорожче (але тоді питання – що далі робити з отриманими грошима?), або після ремонту здати його в оренду, отримуючи стабільний дохід.
Який би варіант ви не обрали, залишається питання – за рахунок яких коштів можна зробити перший внесок в об’єкт нерухомості?
Сумнівні та складні варіанти
З особистого фінансового досвіду можу сказати: обмін надлишку гривні на долари чи євро з подальшим їх зберіганням є хибним шляхом.
Обидві валюти теж страждають від інфляції, тому цей шлях не є стратегією отримання доходу, а радше варіантом короткої цементації грошей. Але ці кошти невідворотно знецінюються.
Якщо ви все ж таки лояльні до іноземних купюр, то повинні мати такий варіант їх розміщення, що гарантує щонайменше 8% річних. Тут я бачу лише згадану опцію стейкінгу.
Заходити у криптовалюти та акції можуть лише ті, хто має власну стратегію інвестування у ці активи. Наприклад, ритмічне інвестування умовних 3% власних доходів у них, попри їх актуальний курс і новини.
Кожному, хто хоче використовувати ці фінансові інструменти, варто поставити собі кілька питань: чи розумію я принципи існування цих ринків? Який мій підхід? Чи готовий я до нового джерела емоційного шоку і втрат? Якщо ви задовільно відповіли на всі ці питання, частину (!) коштів можна вкладати у ці інструменти.
Отже, підсумуємо: в інвестуванні потрібно знайти варіант, який дає вищий за інфляцію дохід і який водночас не обіцяє «золоті гори» тут і зараз. Бо це капкан.
Найкращий варіант – після систематичного відкладання потрібної суми коштів спрямовувати їх левову частку в ОВДП, в яких можна накопичувати гроші для подальших інвестицій, а решту доступних – у стейкінг.
Крім того, якщо дозволяє ситуація, завжди майте фінансову «подушку», що має бути під рукою. Її рекомендований розмір – достатній для трьох місяців життя.
І останнє: кожен військовий має подбати про укладання заповіту, в якому детально перерахувати майно і механіку його розподілу у випадку загибелі. Згорьована сім’я має право на гідне розпорядження майном Героя.
P.S. Автор не несе юридичну відповідальність за наслідки невдалих інвестицій, що здійснені на основі цього матеріалу.
