Категорія: Компанії
Дата: 01 грудня 2022 15:09

Частка Фрідмана та партнерів менша за 50%, що означає втрату контролю. Інтервʼю акціонера IDS Ukraine, якій належать «Моршинська» та «Миргородська»

Катерина Шаповал

Forbes

8 хв читання

Всеволод Білас, директор з корпоративних питань IDS Ukraine Фото Колаж Анна Наконечна

Як працює найбільший виробник бутильованої води в Україні в умовах арешту корпоративних прав. Кому тепер належить IDS Ukraine і яка частка Михайла Фрідмана та російських партнерів. Інтервʼю з одним із акціонерів IDS Ukraine Всеволодом Біласом

23 листопада стало відомо, що до АРМА передали корпоративні права семи підприємств з виробництва та продажу питної води. Йдеться про найбільшого виробника бутильованої води в Україні – IDS Ukraine, яка випускає відомі марки «Моршинська» та «Миргородська». Одні із акціонерів компанії – Михайло Фрідман та його партнери, які є також співвласниками «Альфа-груп». Корпоративні права суд заарештував ще на початку червня. Бюро економічної безпеки тоді звинуватило російських акціонерів у намаганнях вивести зі своєї власності активи, розташовані на території України. Це два заводи – в Моршині Львівської області та Миргороді Полтавської, дистрибуційна компанія IDS та оператор доставки води IDS Aqua Service.

Forbes поспілкувався з одним із акціонерів IDS Ukraine Всеволодом Біласом, 58. Він – один із засновників компанії, що існує з 1996 року, зараз є її міноритарним акціонером. Це перше інтервʼю Біласа. На питання він відповів письмово.

Інтервʼю відредаговано та скорочено для ясності.

Акціонером якої саме компанії ви є?

Корпоративна структура IDS Ukraine доволі складна. У класичному розумінні, я не є власником жодної компанії української групи, бо не значусь у реєстрах її акціонерів чи учасників. Проте я володію певною часткою компанії, яка через низку інших компаній володіє українською групою IDS Ukraine.

Така ситуація склалася історично, адже ще у 1996 році разом із партнерами ми організували виробництво мінеральної води й заснували торговельну марку «Моршинська». У 2004 році ми увійшли у групу компаній IDS Ukraine, де зараз я є опосередкованим акціонером, а також обіймаю посаду директора з корпоративних питань. Гадаю, сама назва посади говорить про мої повноваження.

Хто є ще наразі акціонерами компанії?

За 17 років акціонерний склад групи компаній (входять Моршинський і Миргородський заводи мінеральних вод, дистрибуційна компанія IDS та низка інших компаній) змінювався кілька разів. Зараз безпосереднім акціонером, що володіє 100% акцій IDS Ukraine, є кіпрська компанія «Інтернешнл Дістріб’юшн Сістемз Лімітед». Право контролю над групою компаній мають діючі разом члени сім’ї Бадрі Патаркацишвілі, які є громадянами Великої Британії (34% акцій), уряд Грузії (7,73 %) та низка міноритарних акціонерів (приблизно 10%), до яких належу і я.

Кому належить кіпрська юрособа «Інтернешнл Дістріб’юшн Сістемз Лімітед»?

Нею володіє група компаній, які прямо чи опосередковано належать згаданим вище громадянам Великої Британії грузинського походження, уряду Грузії та акціонерам з подвійним громадянством, одне з яких російське, зокрема Михайлу Фрідману, та іншим міноритарним акціонерам, у тому числі мені.

Як змінився склад акціонерів компанії з лютого по листопад 2022 року?

У середині року в материнській компанії групи як акціонер зʼявився уряд Грузії. Натомість частка в ній інших акціонерів, а саме осіб, одне з громадянств яких – російське, які могли діяти разом, стала менша 50%, що означає втрату контролю.

Про арешт і суди

Як впливає на компанію арешт корпоративних прав? Як це відобразилося на виробництві, дистрибуції та іншій діяльності компанії?

Ми без змін продовжуємо свою операційну діяльність. Звичайно, арешт негативно позначається на роботі. Оскільки тепер жодне з наших підприємств не може отримати кредитування, ми фактично позбавлені в умовах війни будь-якого зовнішнього фінансування.

Відбивається арешт і на роботі з партнерами: люди читають новини й не завжди готові заглиблюватися в деталі. Тож частина наших багаторічних партнерів, з якими ми раніше працювали за післяплатою, ініціювали вимоги щодо попередньої оплати, а деякі навіть призупинили співпрацю з нами.

Чи були якісь дії державних органів напередодні арешту корпоративних прав? Можливо, слідчі дії?

Ні, жодних дій не було. Про арешт ми взагалі дізналися зі ЗМІ.

Що відбувалося після оголошення про арешт?

Ми отримали запити щодо надання інформації і, звичайно, надали все, про що нас просили. Також підтвердили цілковиту готовність до співпраці з правоохоронними органами для якнайкращого виконання їх завдань.

Ми вдячні виваженій позиції ГПУ та Бюро економічної безпеки: вони не здійснювали кроків, які могли спричинити зупинення операційної діяльності бізнесу. На мій погляд, важливо, аби дії держави щодо націоналізації чи конфіскації активів громадян РФ не призводили до зупинення бізнесу. Ми забезпечуємо роботою й гідною зарплатою тисячі українців, сплачуємо сотні мільйонів податків країні, на постійній основі допомагаємо армії.

Що відбувалося з того часу дотепер?

«Інтернешнл Дістріб’юшн Сістемз Лімітед» та інші компанії, які є опосередкованими акціонерами, а також учасниками української групи компаній, оскаржують арешти в судах першої інстанції. Адже було арештовано 100% корпоративних прав, а не частки тих опосередкованих акціонерів, до яких у держави є питання.

Безумовно, в умовах війни з Росією держава має захищати свої інтереси і, якщо треба, впроваджувати санкції. Ми, акціонери IDS Ukraine, це розуміємо, але прагнемо донести в судах і свою позицію: є ще інші акціонери, права та законні інтереси яких порушуються через арешт усіх корпоративних прав компаній групи IDS Ukraine.

Суди, слідчі дії тощо?

Слідчих дій допоки не було. Корпоративні права арештовано, отже, держава убезпечила себе від зміни власника, а будь-які подальші слідчі дії, як правило, призводять до дестабілізації операційної діяльності, в якій ні ми, ні держава не зацікавлені.

У травні ходили чутки, що в IDS були заарештовані рахунки. Чи це дійсно відбувалося?

Ні. Рахунки не арештовували ані в травні, ані в іншому місяці. І це добре, бо наш бізнес займає близько 40% ринку бутильованої води. Працевлаштовані майже 3000 людей, які забезпечені офіційною роботою й отримують регулярну заробітну плату. І це без урахування впливу на суміжні галузі. Тому навіть часткове припинення роботи нашої компанії – це програш для всіх.

Чи є якийсь рух з боку представників держави (можливо, неофіційно) щодо націоналізації компанії? Може, у вас були пропозиції щодо продажу компанії?

Такий рух є тільки в інформаційному просторі, тобто у ЗМІ. Разом з іншими акціонерами (британськими, державою Грузія) ми віримо, що будь-які дії з боку держави не призведуть до позбавлення власності інших акціонерів, тобто тих, до кого не застосовані санкції і хто не має жодного стосунку до Росії.

Що з компанією зараз

Як нині працює компанія?

Наразі підприємства працюють у звичайному режимі «поза сезоном». З огляду на сезонне зниження попиту, Моршинський завод завантажено на 40% максимальної потужності, а Миргородський – на 30%. Зменшення використання виробничих потужностей загалом є типовим для цієї пори року.

Як змінилися фінансові показники за 10 місяців цього року порівняно з аналогічним періодом минулого року?

Війна суттєво впливає на фінансові показники українських компаній, проте наш бізнес є стійким і має резерви для продовження діяльності.

Передусім у нас суттєво зменшились обсяги реалізації: за дев’ять місяців – на 28% проти аналогічного періоду торік. При цьому в березні падіння зазнало пікового рівня – 46%, якщо порівняти з обсягами минулого року.

Через паливну кризу та тимчасові збої в ланцюгах постачання сировини й матеріалів була значна інфляція логістичних витрат та собівартості виробництва. Це призвело до того, що за девʼять місяців підприємства мали консолідований чистий збиток у 146,7 млн грн проти чистого прибутку у 523,1 млн грн, який отримали у 2021 році.

Скоригований показник EBITDA склав 226,8 млн грн, що утричі менше, ніж у 2021 році.

Керівництво вжило заходів для підтримання позитивного операційного прибутку, щоб забезпечити стабільну діяльність підприємств, виплати зарплат, своєчасні розрахунки з постачальниками. А для цього, на жаль, довелося підвищити ціни, ми переглянули й зменшили витрати до можливого мінімального рівня, зупинили нові інвестиційні проєкти, реструктуризували борги з частиною кредиторів, вдалися до вимушеної оптимізації організаційної структури.

Водночас компанія не зупинила проєкт запуску нової виробничої лінії в Моршині для розливу нових продуктів.

Хочу зазначити, що IDS Ukraine і надалі вчасно сплачує усі належні податки та збори до бюджету України. Від початку 2022 року до державного та місцевих бюджетів надійшло 504,7 млн грн (включно із ЄСВ – єдиним соціальним внеском – у 108,6 млн грн).

А на 30 вересня група компаній має позитивний власний капітал та позитивний робочий капітал.

Як змінилася кількість людей, які працюють на підприємствах?

На початку війни на нас працювало майже 3500 людей: частина з них – у групі компаній, інші – у дистриб’юторів, через аутстафінговий сервіс. На кінець жовтня чисельність скоротилася до 2900: близько 150 працівників були мобілізовані до лав ЗСУ й ТрО, а приблизно 10% команди, переважно керівний склад, довелося звільнити. Це пов’язано зі згортанням багатьох проєктів через війну.

Як ви перебудували бізнес-процеси? Що змінили?

У перші дні війни головним завданням топменеджменту стало врятувати людей і поставити на системні рейки економіку компанії. А для цього треба було терміново визначитись із напрямом, способом виживання і стратегією у нових реаліях. Ми вивезли частину офісу на Захід країни – до Моршина, перевели всі управлінські процеси в онлайн-режим і приблизно за два тижні відновили попередній рівень роботи.

Ми розуміли, що передусім маємо втримати команду, тому не зупиняли виробництво, щоб і надалі забезпечувати людей роботою й регулярно виплачувати їм зарплату. Не урізати її, а тримати гідний рівень. Крім цього, ми продовжуємо виплачувати зарплату нашим працівникам, які були мобілізовані, попри скасування цієї вимоги з боку держави, адже вважаємо це додатковим внеском у перемогу.

Змінилося оперативне планування, воно тепер охоплює лише пів року, до того ж, ми постійно вносимо корективи з огляду на зміну ситуації в країні. Через віялові вимкнення світла плануємо роботу підприємств, враховуючи наявність електроенергії. Щоб зберегти обсяги виробництва, люди на заводах працюють у кілька змін, зокрема в нічні та на вихідних.

Ми намагаємося зробити більший запас води, бо вона є продуктом першої необхідності. Повернули у виробництво «Миргородську лагідну» негазовану, бо бачимо потребу населення саме в такому форматі.

Постачаємо воду ЗСУ та надаємо волонтерським організаціям. На гуманітарні потреби ми вже передали води на суму більше 50 млн грн. Окремо фінансово допомагаємо армії, закуповуємо необхідне спорядження, повністю екіпірували своїх співробітників, які пішли служити, на суму майже 2,5 млн грн. І, звісно, сплачуємо всі податки, щоб належним чином підтримувати економіку держави.

Зараз стратегією IDS Ukraine є виживання: збереження цілісного комплексу виробництва та дистрибуції, колективу, підтримка співробітників і сплата податків.

Які управлінські й операційні новації впровадили?

Для швидкого реагування й оперативності ухвалення рішень ми створили комітет оперативного реагування, до якого увійшов топменеджмент IDS Ukraine. В нас вже був досвід організації такого штабу у кризові часи ще у 2014 році. Це дало змогу виробити модель поведінки компанії.

Проводили регулярні зустрічі онлайн, щоб інформувати команду й бути в курсі поточних справ, а також мати якісний зворотний зв’язок. Директор компанії отримував запити й відповідав на нагальні запитання команд. Топменеджери проводили свої онлайн-збори, щоб знати, як і чим живуть їхні підлеглі.

Для ефективності роботи й скорочення часу на узгодження якихось моментів делегували повноваження відповідальним працівникам. Розробили різні сценарії дій щодо логістики, партнерів, організації виробництва тощо.

Які були найбільші виклики для компанії за ці місяці?

IDS Ukraine, як й інші українські бізнеси, зазнала значних втрат. У місті Гола Пристань, наприклад, російські загарбники практично вкрали в нас підприємство, а в Харкові – розбомбили склад. Наші партнери в Київській області та інших регіонах постраждали через руйнування інфраструктури, що, звісно, вплинуло й на нас. Так, через знищення в Гостомелі заводу з виготовлення скляних пляшок компанії довелося шукати тару в Європі, а це підвищує собівартість продукції.

Проте найбільших збитків завдав відтік українців за кордон, тобто наших споживачів – жінок з дітьми. Ось це найголовніші втрати. Практично через це ми зменшили обсяг виробництва на 30%, і колишній рівень попиту найближчим часом не повернути.

Змінився і запит споживача, тому ми коригуємо формати випуску продукції.

Та й санкції проти IDS Ukraine стали додатковим чинником, що зашкодив компанії. Ми втратили деяких постачальників, мали проблеми з перевізниками, не маємо змоги залучити кредити.

Матеріали по темі