Категорія: Компанії
Дата: 20 грудня 2021 19:04

Гіпермаркети – це минуле. Ашан, Fozzy, Varus шукають нове життя в магазинах біля дому. Чому ритейл йде в мінімаркети

Ната Штука

Forbes

«Ашан» Фото Shutterstock

Наприкінці 2020 року біля київської станції метро «Почайна» відкрився мінімаркет «Ашан». Це був перший у країні магазин такого формату французького роздрібного гіганта. У малі формати пішли й інші гравці. VARUS, «Таврія В», Fozzy Group відкривають мінімаркети або магазини біля дому.

Мережі опановують нові формати, аби не залишитися на узбіччі прогресу. За даними дослідницької компанії GT Partners Ukraine, у 2020‑му кількість невеликих торгових точок зросла в Україні майже на 19%, до 3206. Кількість гіпермаркетів за той самий час скоротилася на 1%, супермаркетів– зросла на 4%.

Магазини біля дому й мінімаркети виявилися особливо затребуваними під час локдаунів. Покупці намагаються витрачати на покупки менше часу, тож обирають торгові точки, де це можна зробити швидше, каже виконавча директорка VARUS Наталія Азюковська. За її словами, українці перестали сприймати похід до супермаркету як розвагу. Це рутина, котрої намагаються позбутися якнайшвидше. «Раніше ми розраховували кількість кас та візків з огляду на те, що людина проводила в супермаркеті як мінімум годину, – пояснює Азюковська. – Нині клієнт прагне проводити в супермаркеті не більше 15 хвилин».

На ринок ритейлу вийшли й зовсім нові гравці. У середині 2021 року служби доставки Glovo та Bazar запустили у Києві свої даркстори. Вони розраховують на те, що українці звикають купувати онлайн і робитимуть це дедалі частіше. За даними PwC, у 2020‑му 14% споживачів збільшили закупівлі через інтернет.

Ідеальний шторм для великоформатного ритейлу. Де гравці шукають тиху гавань?

Наталія Азюковська, виконавча директорка VARUS

111 магазинів площею 300–2000 кв. м, виторг за 2020 рік – 12,9 млрд грн

Про формати

Гіпермаркети – це минуле. Подивіться на світ: Small is beautiful французький «Ашан» і британська Tesco їх більше не розвивають. Супермаркети теж стають компактнішими. Якщо раніше торговий зал супермаркету був у середньому 3000 кв. м, то зараз – 1700 кв. м. Ми не плануємо відкривати великі торгові точки, як раніше.

Об’єкти площею від 2000 кв. м приносять три чеки на квадратний метр на добу. Магазин на 300 кв. м – 10 чеків на квадратний метр. Малі магазини можуть мати вищу маржу, тому що клієнт готовий платити більше за товар, який знаходиться поруч з домівкою.

Продуктових магазинів в Україні менше, ніж у Польщі, але достатньо для того, щоб покрити попит. Минув час, коли ніша офлайн була настільки порожньою, що ефективність не мала значення.

До пандемії ми почали розвивати новий формат – магазини на 300–500 кв. м. А у 2020‑му – майданчики to go, невеликі магазини площею 50 кв. м у місцях із великою прохідністю. У 2022‑му запустимо маленькі магазини біля дому, площею до 150 метрів, куди можна спуститися в капцях і купити набір продуктів, потрібних просто зараз. До середини наступного літа розраховуємо відкрити близько 100 магазинів невеликих форматів.

Класичний великий роздріб може витіснити конкурентів, відкриваючи невеликі формати. Вони мають велику закупівельну силу, маркетингові важелі та бонуси від постачальників. Ще п’ять років тому на ринку дрогері-мереж були дрібні магазини побутової хімії. Тепер там лише троє гравців та регіональні мережі.
Олесь Піщак керівний партнер консалтингової фірми Audit of Sales

Про ефективність

Ми весь час думаємо, як прискорити процес купівлі. Важливими елементами програми є встановлення кас самообслуговування, максимально упакований товар, ваги з екраном тачскрін.

Удосконалюємо клієнтський шлях у торгових залах. Покупець хоче інтуїтивно розуміти, де і що стоїть. В інтернет‑магазині прагнемо, щоб людина знаходила потрібний товар із мінімальною кількістю ітерацій.

Продаємо на платформі, яку під час пандемії написали за два тижні. Її було зроблено «на колінці», розробляємо нову. І хоча поки що частка онлайн‑замовлень невелика, сьогоднішні зусилля спростять роботу на наступному етапі, коли люди забажають купувати, не виходячи з дому.

Тестуємо власну доставку. У нових супермаркетах частину залів переобладнали під точки збирання та фасування, поставили окремі каси. Плануємо додати доставку готової їжі з кафе VARUS. Наразі це важко зробити, все готується з‑під ножа. Дописуємо програми, які допоможуть краще планувати.

На черзі – додаток для мобільної каси та збирачів онлайн‑замовлень. Він показуватиме збирачеві місце, де лежить товар, або сигналізуватиме про завершення роботи над замовленням. Це скоротить кількість несвоєчасно зібраних пакетів (зараз– 35% від усіх замовлень).

Наступний крок – відкрити даркстор у Києві чи Дніпрі. Завдяки цьому кількість затримок має впасти до 1–2%.

Про нових гравців

Glovo – найбільший з онлайн-конкурентів для VARUS. Він відкрив даркстор в Україні. Наша перевага – це фізичні магазини. Ми можемо експериментувати з асортиментом і тестувати його затребуваність на діючих точках.

Їхня ж перевага – у доставці. Але в асортименті їм доступна лише аналітика з роздробу, з яким вони працювали. Це лише частина інформації. Вчитимемося у них швидкої доставки, а вони у нас – формування асортименту.

Олена Вдовиченко, СЕО METRO Ukraine

26 центрів та магазинів оптової торгівлі площею 7000– 10 000 кв. м, виторг за 2020 рік – 21,4 млрд грн

Про формати

Магазини METRO Cash & Carry є в усіх основних містах‑мільйонниках. І ми поки не збираємося відкривати торгові точки великих форматів.

Щоб конкурувати із магазинами біля дому, активно розвиваємо e-commerce. Омніканальність дозволить наростити частку ринку, не відкриваючи торгових центрів. Українці добре реагують на цю модель. За останні два роки частка e‑commerce зросла у нас із 3% до 10%. Для порівняння: загалом на ринку частка онлайн‑продажів – 1,5%. І ми бачимо позитивний тренд. Упродовж кількох років вона може зрости до 5%. Цього замало, аби повністю переходити в інтернет. Тому гібридна модель, офлайн + онлайн, залишиться на найближчі 10 років.

Розвиваємо власні торгові марки. Їхня частка сягає 17%. До 2026‑го плануємо довести її до 24–25%. Це товари із сусідніх країн і Західної Європи. Для будь‑якого ритейлера такі товари – велика прибутковість. Маржа не ділиться на постачальників, немає витрат на рекламу. В Україні цей ринок порівняно із Західною Європою та США все ще активно розвивається. Він зростатиме двозначними цифрами.

У дарксторів обмежена кількість товару. Ми не гратимемо в останню милю, де важливий час замовлення. Будемо відштовхуватися від асортименту з фокусом на власні марки й потреби покупця.

Відкриваючи малі формати у місцях, де бракує великих торгових приміщень, мережі збільшують свою впізнаваність та лояльність аудиторії. Таким чином великі гравці стаютьбільш гнучкими і до того ж розв’язують проблему із дефіцитними приміщеннями стандартного для них формату
Євгенія Локтіонова директорка UTG

Про ефективність

Щоб бути конкурентними за ціною, постійно мінімізуємо витрати, підвищуємо ефективність процесів і транзакцій. Наприклад, скорочуємо неефективні позиції в асортименті та збільшуємо продаж на одному найменуванні товару. У торгових центрах, окрім кас самообслуговування, впроваджуємо fast checkout, аби покупець, самостійно відсканувавши товар, швидше оплачував його на виході. Так ми скорочуємо обсяг роботи персоналу, приділяючи більше часу аналізу споживача та пропозицій.

Збільшуємо кількість аналітиків, роботизуємо повторювані процеси й розширюємо кругозір відділу закупівель. Мета – ефективніше знаходити нові джерела товарів.

Вартість персоналу зростатиме. Всі хочуть мати професійних співробітників, які займатимуться аналітикою, розробкою і стратегією. Пропозицій на ринку не так багато. Та й IT‑компанії задають тренд із високих заробітних плат.

Матеріали по темі