Як побудувати проєкт, який проіснує десятиліття, запитав одного разу Forbes митрополита української греко-католицької церкви Бориса Гудзяка. Потрібно багато терпіння, відповів владика Борис. І — частіше посміхатися, додав він із м'якою усмішкою.
Гумор – ключ до успіху в багатьох сферах ділового життя. Психологи Карен О’Квін і Джоел Аронофф одного разу провели експеримент, учасники якого торгувалися про ціну предмета мистецтва. Половина арт‑дилерів говорила: «Моя остання ціна – Х». А інша половина додавала: «Але я дам ще й свою ручну жабу». Веселим дилерам клієнти були ладні заплатити на 18% більше, та й виходили вони з переговорів у чудовому настрої.
«Гумор – суперсила в бізнесі, – пишуть Дженніфер Аакер та Наомі Багдонас зі Стенфордської бізнес‑школи у книзі Humour, Seriously.– Зараз – більше, ніж будь‑коли». Жарти корисні не тільки на переговорах.
Гумор допомагає формувати відносини між співробітниками, створювати довірчу атмосферу і витончено виходити зі складних ситуацій. Як наділити свою компанію такою суперсилою? Гумор був основою культури львівського холдингу !FEST від заснування в 2007 році. «У нашій компанії власники жартують один з одним, а працівники розуміють жарти», – розповідає PR‑директор !FEST Тарас Маселко.
Засновники !FEST Андрій Худо, Дмитро Герасімов і Юрій Назарук часто жартують один над одним: наприклад, прикрашають двері в кабінети один одного кумедними плакатами та інсталяціями. Над входом у кабінет Назарука написано «Тут додають львівськості». Табличку замовив Герасімов, батько дівчинки‑підлітка і шанувальник стрільби. Його двері колеги прикрасили плакатом із написом «Зачепи мою доньку, і з місця, якого ти не побачиш, пролунає звук, якого ти вже не почуєш».
Команди цінують керівників, які вміють жартувати. Начальники із почуттям гумору на 27% більше мотивують, а їхні співробітники на 15% більше залучені в робочий процес, показав у 1987 році професор менеджменту Пітсбурзького університету Вейн Декер.
Гумор – двосічна зброя, із ним потрібно поводитися обережно. «Завдання лідера – не нав’язувати культуру, а показати, що гумор і веселощі на роботі вітаються», – пишуть Аакер і Багдонас.
В офісі IT‑компанії EVO висить велика дошка з мемами різних команд, гумор яких зрозумілий тільки інсайдерам. Зветься «мемасічна». Засновники компанії не розвивали культуру гумору спеціально, але в якийсь момент так зацікавилися жартами співробітників, що доручили робочій групі систематизувати корпоративний фольклор.
З часом інсайдерські меми трансформуються у стікери, футболки й артефакти, розповідає керівниця команди комунікацій EVO Юлія Новаченко. На робочих місцях співробітників EVO можна побачити величезну м’яку іграшку, сокиру або кадило. «Ми не знаємо, чому вони там, але це не має значення, – говорить Новаченко. – Важливо, що командам від цього добре і смішно». Її особистий артефакт – каска пожежника, яку Новаченко подарували після того, як їй довелося пояснювати журналістам, що офіс EVO не горить – просто на подвір’ї сусідньої будівлі загорівся пінопласт.
За що співробітники EVO цінують корпоративні жарти? Опитування, проведене в компанії, показало – за можливість переключитися з роботи і відчуття приналежності.
Топменеджери IT‑компанії Intellias часто використовують гумор у спілкуванні, розповідає віцепрезидент з управління талантами Роман Гапачило. «На якомусь мітингу мене може підколоти CEO компанії, а я відповім йому жартом на іншій зустрічі», – говорить він.
Гапачило добре розуміє цінність гумору: він – автор комедій. Свої наради він часто розпочинає з жарту. Це розслабляє команду і дає їй зрозуміти, що все гаразд. Після цього можна переходити до статусів. Така практика корисна і тому, що гумор провокує виділення дофаміну. Це робить людину більш залученою, допомагає краще запам’ятовувати інформацію, ефективніше розв’язувати проблеми і бути креативнішою.
Гумор незамінний під час встановлення першого контакту, щоб зняти скутість у спілкуванні, говорить Гапачило. На конференції він приїжджає трохи заздалегідь, вивчає аудиторію і вигадує дотепи, які спрацюють саме з цією публікою. «Кажу два‑три жарти і починаю презентацію, – розповідає бізнесмен.– Так люди включаються набагато швидше».
В Intellias не приймали спеціального рішення зробити гумор частиною корпоративних цінностей. У компанії будують культуру відкритої комунікації без осуду, де співробітники почувалися б у безпеці. «Я можу поставити незручне запитання, щиро висловити думку, невдало пожартувати, і це сприймається як норма», – пояснює Гапачило. Якщо культивувати відкритість спілкування, гумор піде як частина неформальної комунікації.
Люди, які не ображаються на жарти на свою адресу, нормально сприймають і критику, зауважив Маселко. Що сильніше у людини почуття гумору, то краще і швидше вона може адаптуватися до зовнішніх подразників, включно із конструктивною критикою.
Один з мемів арт‑відділу !FEST – колаж із космонавтом, який сидить на Місяці з пляшкою пива і чує крик «Де макет?!», що лунає з Землі. Новачків тут просять заспівати пісню або прочитати вірш. У ресторанах холдингу теж раніше існували обряди ініціації: скажімо, новачкам пропонували з’їсти жмих, що залишився після приготування кави в машині. «Це чорний гумор. Але робота на кухні – дуже непроста справа, – каже Маселко. – Мені здається, такі жорсткі жарти – свого роду перевірка на стресостійкість».
На початку пандемії в !FEST жартували рідше. «Всім було складно. Ми зрозуміли: час не для гумору, а для підтримки», – згадує Маселко. На деякі теми, на думку Гапачила, взагалі не варто жартувати в робочому просторі: наприклад, релігія, національність, культурні відмінності, стать, мова і вік.
Уміння жартувати варто розвивати всім, в чиї завдання входить комунікація. «У гуморі є прийоми і форми, – каже Гапачило. – Це алгоритми, цього можна навчитися».
«В останній рік я стала дуже багатою, знаменитою і скромною», – сказала якось комедіантка Емі Шумер. Це, на думку Аакер і Багдонас, вдалий жарт. У ньому використано простий алгоритм – усвідомлене перебільшення і серію з трьох однорідних елементів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
