Мери Берліна, Відня, Мадрида, Будапешта та Варшави на минулом тижні провели дзвінки з, як вони думали, Віталієм Кличком. Двоє розмовляли з ним понад 20 хвилин і запідозрили щось дивне лише через питання, які ставив мер, а не через те, як він виглядав чи звучав. Як вдалось їх обманути та чи дорого підробити Кличка.
Минулої п’ятниці, 24 червня, о 18:00 годині мер Берліна Франциска Ґіффай почала розмову зі своїм київським колегою Віталієм Кличком. Розмову погодили заздалегідь електронно поштою. Ґіффай здивувало, що Кличко попросив дозволу розмовляти російською із послідовним перекладом на німецьку. Колишній чемпіон світу з боксу багато років прожив у Гамбурзі, тож вільно розмовляє німецькою.
В іншому перші 15 хвилин були цілком звичайними, каже прессекретарка Ґіффай. «Ми бачили Віталія Кличка на екрані. Він говорив, сміявся і рухався, як Кличко. Нічого не вказувало на те, що перед нами не Віталій Кличко», – цитує Bild пресслужбу мерії Берліна.
Розмова тривала близько пів години. Ґіффай відключилася завчасно, коли з боку «мера Києва» почали лунати геть дивні прохання: з допомогою поліції відправити чоловіків-переселенців, що зареєструвалися в Берліні, воювати в Україну. Згодом через українського посла Андрія Мельника в берлінській ратуші дізнались, що розмовляли з несправжнім Кличком.
Мер Берліна Франциска Ґіффай розмовляє з фейковим Кличком. Джерело: канцелярія мерії Берліна
На тому тижні з фейковим мером мали дзвінки керівники Відня, Мадрида і Будапешта. Ще раніше розмову провів і мер Варшави. Бургомістр австрійської столиці Міхаель Людвіг нічого не запідозрив і після успішної розмови повідомив про неї у соцмережах. Керівники Мадрида та Будапешта – Хосе Мартінес-Алмейда та Гергель Корачонь відповідно – були більш пильними і обірвали дзвінки завчасно. Гергель назвав цей випадок «шахрайським використанням професійної технології deepfake». Чи дійсно це deepfake та наскільки складно і дорого видати себе за київського мера?
Завдання 1: домовитись про дзвінок
Перш ніж дійти до підробки Кличка, зловмисники мали домовитись про дзвінки із керівниками міст. У канцелярії мадридської мерії надали BILD скріншот листа, який надіслали з нібито київської мерії.
Із пошти [email protected] написала людина, яка представилася Дмитром Загуменним, чинним керівником апарату КМДА. Погоджували дзвінок менше ніж за добу до нього, після 21:00, що давало менше можливостей для перевірки.
Меру Будапешта запит надійшов із домена київської мерії, з якою в столиці Угорщини вже був налагоджений зв’язок. «Тож у нас не було причин для підозр», – пише Гергель.
«Оскільки наші друзі реагують оперативно і підтримують нас, мери Берліна та Мадрида погодилися на розмову», – вважає спражній Віталій Кличко.
Завдання 2: підробити вигляд Кличка
Є три способи, як зловмисники могли підробити мера Києва на відеоконференції, вважає Олесь Петрів, технічний директор стартапу Reface.
- Справжній діпфейк з використанням нейронної мережі, яка сгенерувала обличчя Кличка поверх обличчя пранкера.
- Re-enactment, коли нейромережа анімує кадри із вже відзнятого матеріалу Кличка, орієнтуючись на міміку пранкера.
- Проста нарізка фрагментів публічно доступного інтерв’ю, де фрагменти переставили в потрібній послідовності. Це не є діпфейком, але нейромережу могли застосувати, щоб зробити плавні переходи між фрагментами, де Кличко говорить, і умовним станом спокою, коли він слухає.
Для всіх варіантів не потрібні передові технології чи рідкісні навички. «Якщо людина мала досвід подібних пранків, то це максимум два дні роботи за компʼютером з хорошою відеокартою», – каже Петрів. Існують готові додатки з відкритим кодом на зразок DeepFaceLive, де створювати фейкових знаменитостей може кожен.
Яким саме способом могли скористатися зловмисники? Відео із дзвінків не викладали в публічний доступ. Мерії Берліна та Відня лише опіблікували фото з конференцій. На них Віталій Кличко сидить на тлі герба та прапора України у кофтині кольору хакі.
Точно так він виглядав під час півгодинного інтерв’ю Дмитру Гордону 2 квітня. Німецький журналіст-розслідувач Даніель Лауфер визначив, що п’ять публічних кадрів із дзвінка мають майже точні відповідники в інтерв’ю Гордону. Якщо кадри дійсно збігаються, вважає Петрів, то зловмисники певно скористалися третім способом, зробивши нарізку з квітневого інтерв’ю.
Ліворуч – кадр з розмови з мером Берліна, праворуч – кадр з інтерв'ю Дмитру Гордону. Джерело: Даніель Лауфер
Завдання 3: підробити голос
Окрім візуальної схожості, європейські мери казали, що чули і голос Кличка. Професійно його синтезувати – надто складне завдання, каже Олександр Сердюк, СЕО стартапу Respeecher. Його компанія «омолодила» голос 68-річного Марка Хемілла, щоб у серіалі «Мандалорець» він звучав, як молодий Люк Скайуокер. Якщо припустити, що півгодинний дзвінок Кличка з берлінською колегою «озвучували» на голівудському рівні, то це десятки тисяч доларів і тижні роботи, вважає Сердюк.
Не маючи відео, зробити висновки складно. Проте навряд чи зловмисники вдавались до таких капіталовкладень. Професійні пранкери вміють пародіювати вимову людей, а загальнодоступні додатки допоможуть підтягнути схожість, каже Петрів з Reface.
Полегшувало завдання те, що фейковий Кличко розмовляв через перекладача. Частину артефкатів у відеоконференції можна списати на погану якість дзвінка. Це може бути частиною пояснення, чому співрозмовники запідозрили, що Кличко фейковий, тільки по тому, що він говорив, а не як виглядав.
Навіщо підроблювати Кличка?
Мери – жертви обману стверджують, що не розкрили співрозмовнику якихось секретів. «Кличко» ж у бесіді з Берліном просував наратив, що українські біженці незаконно отримують допомогу, а чоловіків за допомогою поліції варто відправити назад в Україну.
«Це частина реальності, де на війні всі засоби хороші», – заявила мер Берліна Ґіффай. Вона вважає, що так зловмисники хотіли підірвати довіру та дискредитувати партнерів України. Такої самої думки і справжній Віталій Кличко.
Радше за все ці дзвінки – демонстрація можливостей, вважає Влад Стиран, засновник консалтингової компанії з кібербезпеки BSG. Інших тенденцій, які б підсилювала «операція» з фейковим Кличком, він не бачить. Поки її розслідуванням займатимуться правоохоронці, людям варто звернути увагу на те, як працюють технології синтезування медіа та на що вони здатні, вважає CEO Respeecher.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
