Зліва направо: Микола Такзей, Микола Максименко, Емануеле Вольпе і Роман Смішко. Ілюстрація Анна Наконечна /з особистого архіву
Категорія
Інновації
Дата

Головні мізки компанії. Як мислять, скільки заробляють і чим займаються ті, хто очолює відділи з інновацій та розробок

Зліва направо: Микола Такзей, Микола Максименко, Емануеле Вольпе і Роман Смішко. Ілюстрація Анна Наконечна Фото з особистого архіву

Український бізнес приростає R&D-департаментами. Хто їх очолює та чим вони займаються

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

«У науці результатів дослідження можна чекати роками, а в бізнесі продукт виходить на ринок через кілька місяців», – говорить Микола Максименко, 34. Він керує R&D‑департаментом найбільшої української IT‑компанії SoftServe.

Максименко більше нагадує вченого, ніж топ‑менеджера. Високий, із сивою шевелюрою і добре поставленою мовою, він ледве не став тим, кого зазвичай називають «талановитими вихідцями з України».

Відучившись на факультеті теоретичної фізики Львівського університету, Максименко захистив кандидатську в Інституті фізики конденсованих систем НАНУ. Паралельно працював тележурналістом та грав на гітарі у своєму гурті. «Починали з року, але прийшли до техно»,– скромно посміхається він. 

2012 року Максименко виїхав із країни. Навчався та працював в Інституті фізики складних систем Макса Планка (Дрезден) та Науково‑дослідному інституті Вайцмана (Тель‑Авів). Спеціалізувався на прикладній роботі з квантовими системами – Святим Граалем комп’ютерних наук.

Квантові комп’ютери використовують для обчислень кубіти, тобто окремі атоми або фотони, що знаходяться в суперпозиції, можуть бути і нулем, і одиницею одночасно. Це радикально прискорює обчислення. Поки звичайний комп’ютер виконає тисячу операцій, квантовий – зробить дві в тисячному ступені. Звичайний суперкомп’ютер 10 000 років обчислюватиме те, що квантова ЕОМ на 53 кубіти порахує за два з половиною дні. Проблема в тому, що досягти їхньої стабільної роботи неймовірно складно.

Після практики та навчання Максименко знову згадав про техно – тільки цього разу йшлося про BigTech. Влаштуватися хотів у Google або Samsung. Але львівський SoftServe шукав учених до дослідницької групи, і Максименко повернувся до рідного міста. За два роки компанія запропонувала йому очолити R&D‑відділ.

SoftServe переживає трансформацію з класичного аутсорсера на постачальника інноваційних рішень і замість вчорашніх студентів взявся за рекрутинг науковців. «Доктори наук рідко слухають не докторів наук», – знизує плечима Максименко. За три роки його відділ зріс із 18 до 70 осіб.

Український IT‑сектор – головний роботодавець для R&D‑директорів, тобто голів із розробки та досліджень. Загалом таких фахівців у країні близько 1600 осіб, прикидає голова з розвитку бізнесу Alcor Сергій Овчаренко. Ця фірма «під ключ» відкриває для іноземних стартапів та корпорацій офіси розробки в Україні.

«Все починається з директора, довкола нього і будується відділ», – розповідає Овчаренко. Офіси з розробки в Україні відкрили Samsung, Siemens, Huawei – загалом близько 100 компаній зі списку Fortune 500. Термін R&D‑директор не має вводити в оману: в українському контексті це найчастіше висококласний проєктний менеджер, який не входить до кола перших осіб глобальної компанії. За оцінкою CNA International, такі фахівці заробляють від $100 000 до $200 000 на рік без урахування опціонів та бонусів.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

Для бізнесу з українським корінням, особливо з традиційних індустрій, запуск свого R&D – питання виживання, а не просто доступу до офшорних програмістів. Розробки потрібні, щоб конкурувати на глобальному ринку в умовах, коли гроші доступні, а перевага у дешевизні робочої сили не є актуальною.

«R&D‑директор має бути універсальним солдатом: виробником, маркетологом, рекрутером, підприємцем, експертом», – перераховує голова київського офісу консалтингової компанії Korn Ferry Роман Бондар. Його фірма підбирає менеджерів вищої ланки та дає поради щодо організаційної трансформації. R&D‑директор – одна з найдорожчих позицій у меню Korn Ferry. Річна компенсація такого фахівця у традиційній компанії коливається, за даними Бондаря, в діапазоні від 1,5 млн до 2,8 млн грн. Виростити свого – іноді питання десятиліть та навіть поколінь.

Роман Смішко, 43, очолює департамент розробки та розвитку нових продуктів компанії «Фармак» три роки. На виробництво він прийшов на початку 2000‑х, щойно закінчивши Харківський фармацевтичний університет. «Сімейна традиція – починаючи з 1930‑х усі були фармацевтами», – каже він. Науковим ступенем Смішко не обзавівся, хоча заохочує до цього підлеглих, «щоб ширше дивилися на речі».

У департаменті R&D «Фармака» працює 190 науковців, у тому числі 46 кандидатів наук та п’ять – докторів. Завдання спускають із відділу розвитку бізнесу, де вивчають, які ліки потрібні. Робота над новим препаратом триває щонайменше півтора року. Завдання Смішка – ефективно спілкуватися, а не сидіти в оточенні пробірок. Він постійно на зв’язку з відділами логістики, контролю, якості, маркетингу: потрібно отримати компоненти, все протестувати, зробити з експериментальної розробки технологічний процес і запланувати продаж.

«На виконавчі посади люди не проходять саме за soft skills», – каже керівник рекрутингової агенції CNA International Таїсія Млюзан. Мало знати предметну галузь, треба ще грамотно ставити питання, керувати стресом та розв’язувати конфлікти, думати про стратегію. Потрібна людина, яка однаково добре пише імейли та поводиться з кривою Роджерса – моделлю дифузії інновацій, яка описує життєвий цикл будь‑якого продукту.

Голова з інновацій холдингу МХП Микола Такзей, 40, – виходець із маркетингу. До переходу в бізнес Юрія Косюка він майже 15 років працював у тютюновій корпорації Phillip Morris International. Відповідав за маркетинг в Україні, Молдові та на Кавказі, запускав інноваційний центр компанії в Ізраїлі, відповідаючи за операційну систему, зв’язки зі стартапами, фондами та корпораціями. «Я цікавився незвичайними для великої корпорації речами: методологією Agile, дизайн‑мисленням», – говорить Такзей.

У МХП він керує департаментом інновацій. R&D‑відділ закріплений за дружиною основного власника Оленою Косюк. Завдання Такзея – розробляти та тестувати нове, не боячись помилок. Компанія спробувала продавати набори для приготування вишуканих страв, але продукт виявився дорогуватим. Маркетингове минуле допомагає вчасно ловити себе за руку. «На першому місці жива людина, чиї проблеми ти розв’язуєш», – говорить Такзей.

Думати як споживач корисно, але R&D‑директору потрібно дивитись і в іншому напрямку. «Якщо хочете просувати інновації в компанії, спочатку мусите переконати свого керівника, – каже Емануеле Вольпе, 50. – Це психологія». Енергетична корпорація ДТЕК переманила його у 2019 році з італійської Enel, де він працював директором з інновацій. Таку саму посаду дали в Україні. У його команді 15 людей.

Із Forbes Вольпе розмовляє з офісу ДТЕК у кампусі Unit.City. На столах співробітників стоять їхні дитячі фото. Що за чудасія? «Діти не знають слова «неможливо» і постійно питають «чому», – каже Вольпе, який намагається прищепити «дитяче» мислення неповороткому гіганту. Процес іде, каже Вольпе та розповідає про співпрацю зі стартапами. Sensorama допомогла організувати віртуальні навчальні програми для співробітників, EverScan – запустив вимірювання залишків вугілля дронами, a‑Gnostics допомагає прогнозувати попит на електроенергію. Загалом в інноваційному портфелі 43 проєкти, їхній запуск Вольпе обговорює безпосередньо із CEO компанії Максимом Тимченком.

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

«Спрощувати складні концепти, доступно описувати технології стейкхолдерам – половина успіху», – каже Максименко із SoftServe. Йому є де повправлятися: команда створює проєкти у сфері біотехнологій, віртуальної реальності та квантової фізики. Кожну розробку необхідно вміти захистити перед керівництвом. Методику він підгледів у IBM: перед запуском проєкту в роботу протягом місяця аналізувати склад та обсяг ринку, а також портрет клієнта і потенційних конкурентів.

Після повернення до Львова Максименко закінчив магістерську програму з менеджменту технологій у місцевій бізнес‑школі. Щоб написати дипломну роботу, прочитав купу книжок, провів дюжину інтерв’ю. Одним дипломом справа не закінчилася. Forbes застав Максименка в процесі роботи над книгою про організацію R&D‑процесу, яку він пише разом з ексдиректором IBM Стівеном Руссо та головою з досліджень компанії Ultraleap Орестісом Георгіу. Її планують надрукувати в одному із провідних британських видавництв.

Український бізнес, як з’ясував Forbes у процесі складання списку R&D‑директорів, до підручників ще не доріс і робить у цій сфері перші кроки. R&D‑компетенції може виконувати глава з продукту, інновацій, IT‑інфраструктури, а то й зовсім CEO у вільний від інших справ час.

З 2010 по 2020 рік частка витрат на дослідження та розробки в українському ВВП скоротилася з 0,75% до 0,41%, свідчать дані Держстату та розрахунки GMR Center. Наприклад, у США цей показник сягає 2,84%. Тільки Apple витратила у 2020 році на R&D близько $18,75 млрд – у 30 разів більше за всі українські компанії разом узяті.

Як обернути назад спадний тренд? Не замикатися. «Компанії на низькоконкурентному ринку не поспішають вкладатись у професійні розробки, – каже Бондар із Korn Ferry. – Це високий ризик та багато витрат». Працювати з ризиками та невизначеністю доводиться щодня, зазначає Максименко. «Розробники звикли писати код за інструкцією, а ми зазвичай навіть не знаємо, яка мова програмування знадобиться», – каже він.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні