Категорія: Інновації
Дата: 07 серпня 2023 17:27

Palantir рветься, OpenAI та Microsoft – на зв’язку. Як Мінцифри хоче залучити в Україну топові ШІ-компанії і робить свою версію регулювання. Бліц-інтерв’ю Олександра Борнякова

Анастасія Несенюк

Forbes

5 хв читання

Мінцифри зайнялося регулюванням штучного інтелекту. Як це може виглядати в Україні й хто створюватиме нові закони – бліц-інтерв’ю із заступником міністра Олександром Борняковим

На хвилі хайпу щодо генеративного ШІ законодавці у США та ЄС серйозно взялися за його регулювання. Європейці вже готують і обговорюють AI Act, американці – розгортають дискусії з топовими гравцями на кшталт Google, Microsoft та OpenAI.

Остаточного рішення немає. CEO OpenAI Сем Альтман на слуханнях у Сенаті США запропонував видавати ліцензії на розробку ШІ. І водночас він погрожує згорнутися в Європі, якщо майбутні правила не підійдуть для його компанії.

Україна взялася за ШІ-регулювання на початку серпня. Перший результат – стратегічна сесія на понад пів сотні експертів. Що на ній обговорювали? Forbes розпитав заступника голови Мінцифри Олександра Борнякова.

Інтервʼю скорочено та відредаговано для зрозумілості

Навіщо Мінцифри взялося за регулювання штучного інтелекту?

Ми зібрали дотичних до штучного інтелекту юристів, інженерів, освітян, щоб зʼясувати, чи потрібне регулювання та в якому вигляді. Ми хотіли почути різні думки. Тобто відповідь, що регулювання не потрібне, нас теж влаштовує.

Зараз, ми думаємо, ця група людей працює. Місяць-два, можливо, навіть швидше, і ми розберемось та щось запропонуємо.

Хто займатиметься ШІ-регулюванням в Україні

Наразі у Комітеті з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Мінцифри 53 учасники.

Наступних два роки його очолюватиме Олексій Молчановський – керівник магістерської програми Data Science УКУ. Співголова – президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов.

У комітету чотири основні напрями роботи:

Освіта/наука – очолює доцент кафедри математичного моделювання та штучного інтелекту Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Дмитро Чумаченко.

Державне управління – очолює керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрій Забловський.

Defense-tech – очолює голова громадської організації «Тех Інституції» Віталій Гончарук.

Регулювання – Тимофій Милованов.

Які стратегії регулювання розглядаються?

Перша і достатньо очевидна – імплементація AI Act, який планують прийняти в Європейському Союзі. Ми маємо статус кандидата в ЄС і багато завдань.

Річ у тім, що акт – це не директива, він має обовʼязково діяти на території всіх країн. Якщо ми стаємо членами ЄС, ми маємо також ухвалити законодавство, що імплементує цей акт.

Якщо я правильно памʼятаю, його мають ухвалити в березні 2024 року, можливо, швидше. Нам його вже показали, його ще розглядають, але це один із підходів.

Інший варіант – розробка власного законопроєкту та іншої регуляторки. Ми розуміємо, чого нам не вистачає і що нам заважає.

Третій підхід – це так звана британська модель. Тобто не робити окреме регулювання, а внести зміни, що стосуються штучного інтелекту, до відповідних законів. Наприклад, законодавства про права людини, інтелектуальну власність тощо.

Останній варіант – індуктивний підхід. Спочатку ми можемо створити «пісочницю», описати основні принципи, подивитися, що заважає, що допомагає, і поступово рухатися.

До якого з цих варіантів експерти схиляються найбільше?

Важко сказати. Ми поки що не голосували. Тільки проговорили питання. Ще немає ретельного аналізу європейського акту.

До чого схиляєтесь особисто ви?

Як на мене, все ж таки індуктивний підхід. Я вважаю, що копіювання європейського законодавства поки не потрібно. Ми ще не в Європейському Союзі. В нових інноваційних сферах це може мати негативний ефект.

У ЄС є своя специфіка, своя архітектура державного управління. У нас – інша. Можливо, ухвалювати європейське законодавство, що враховує інтереси 27 країн, буде обтяжливо.

У США, наприклад, у створенні регуляторки беруть участь топові ШІ-гравці. Сем Альтман з OpenAI навіть виступав у Конгресі зі своїми пропозиціями й присвятив цьому питанню ціле світове турне. Мінцифри буде залучати подібних експертів?

Я вважаю, що у нас дуже потужне експертне середовище. У нас є в комітеті люди, які роблять круті проєкти. Це Анна Булах – голова з етики ШІ та партнерств у Respeecher, Дмитро Волошин – технічний директор Preply, Дмитро Швець – співзасновник Reface. Також керуюча партнерка CleverAgri Ірина Кравець, СЕО Deus Robotics Павло Пікулін.

Я слідкував за тим, що робив Альтман, але я не назвав би його експертом з регулювання. Він євангеліст самої ідеї. Так, його покликали в Сенат, але він відповідав як власник приватної компанії.

Тому ми вважаємо, що у нас зараз достатньо експертизи. Якщо будуть питання, які ми захочемо поставити безпосередньо OpenAI, ми це зробимо – ми з ними на зв’язку.

Вони, до речі, дуже добре до нас ставляться. Навіть те, що вони спочатку заборонили ChatGPT в Україні, не було продиктовано поганим ставленням. Вони хотіли нас захистити, адже вбачали, що росіяни можуть використовувати ChatGPT в інформаційній війні. Наприклад, щоб швидше робити пропаганду. А OpenAI не могла «відділити» частину української території, яка під окупацією.

Ви зможете за потреби залучити експертів ШІ-департаментів Microsoft, Google, Meta тощо?

Так. Ми на зв’язку з Microsoft, але до них просто поки немає питань.

Треба розуміти українську специфіку. Тому ми працюємо з людьми, які одночасно роблять щось на світ і є українцями. Вони розуміють, як у нас побудована держава, які реалії.

Михайло Федоров зазначав, що в Україні створюються умови, аби міжнародні компанії, які займаються ШІ, приходили на український ринок. Про які компанії йдеться?

Ми не мали на увазі якісь конкретні компанії. Ми усім раді.

Яка вигода цим компаніям працювати в Україні?

Ті, хто щось роблять у сфері кібербезпеки, оборонного сектору, дуже зацікавлені. Можливо, ви чули про Clearview AI, Palantir, Anduril – компанії, що займаються системами ситуативної обізнаності тощо.

Таких багато. Вони не завжди відомі, але їм це цікаво. Тут є можливість це все тестувати, зробити офіс у Києві, привезти людей та працювати.

Ті, хто роблять якісь цивільні рішення, зараз великою мірою працюють із людьми. Вони є частиною команд, але самі компанії сюди не зайдуть.

Регулювання також стосуватиметься військової сфери. Це не ставить під ризик роботу компаній на кшталт американської Palantir, яку ви згадали раніше?

Palantir навпаки рветься. Вона свої ризики оцінює самостійно, але відчувається їхня зацікавленість.

Щодо регулювання військової сфери, поки дуже важко щось сказати. Мені здається, про це ще передчасно говорити.

На сьогодні в мене немає жодної відповіді від військових про те, які загрози вони вбачають. Можливо, люди скажуть: ми можемо наробити роботів, але головне, щоб вони не повернулися назад і не почали стріляти в нас. Це жарт, але все одно. Тож, може, буде потрібне регулювання такого плану, додаткові перевірки, щоб запобігти таким речам.

Майбутнє, яке було описано у фільмах, книгах, наступає, і дуже швидко. Але бачення безпосередньо законодавства ще немає ні в кого.

Які дедлайни і коли будуть якісь рішення?

Є терміни, які поставив Євросоюз, не скажу, що вони дуже швидкі. У них є ще пів року. Відповідно нам треба бути швидшими.

Протягом двох-трьох тижнів, можливо, місяця ми розберемося між собою. І потім будемо рухатися. Тобто за місяць буде відповідь, яким шляхом нам краще йти.

Матеріали по темі