Технологія, яку зазвичай використовують для пошуку вбивць, знайшла нове застосування. Тепер за її допомогою визначають, де виробили бавовну, з якої пошили вашу футболку. Нові заборони на імпорт в США змушують ритейлерів шукати способів довести, що їхні постачання не йдуть із таких місць, як Сіньцзян-Уйгурський автономний район Китаю. Недотримання заборони може коштувати брендам мільйони доларів у вигляді конфіскованих товарів
Як під час розслідування злочину плями крові на одязі жертви перевіряють для визначення підозрюваних, так і новозеландський стартап Oritain використовує криміналістичну експертизу у своїй роботі. З її допомогою Oritain може сказати компаніям, чи використовують вони у своєму виробництві бавовну з країн та їхніх регіонів, де не гребують примусовою працею, наприклад, з Туркменістану чи Сіньцзян-Уйгурського автономного району на північному заході Китаю.
З 2020-го замовлення Oritain виросли впʼятеро, адже саме тоді споживачі та регулятори почали тиснути на виробників одягу і текстилю щодо використання примусової праці. Сьогодні стартап допомагає понад 100 великим брендам і ритейлерам, таким як Shein, Primark і Lacoste, із перевіркою матеріалів. Oritain шукає можливі збіги, пробиваючи зразки компаній у власній базі даних.
«Ми можемо допомогти вам зрозуміти, хто у вашому ланцюгу постачання добросовісний партнер, а хто – ні», – пояснює Ґрант Кокрейн, гендиректор Oritain, яка цього липня залучила $57 млн від Chanel та інших інвесторів.
Подібні технології, які допомагають компаніям краще розуміти діяльність своїх постачальників за допомогою перевірок продуктів, створення мап постачання чи оцінки ризиків, швидко перейшли з категорії «цікаві» в категорію «необхідні».
Заборона імпорту аж до знищення товару
Минулого року в США набув чинності закон, який забороняє бізнесу імпортувати продукти з Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю. Якщо митниця виявляє потенційних імпортерів-порушників цього закону, вона має право арештувати підозрілий вантаж. Якщо імпортер у 30-денний строк не може довести свою невинуватість, вантаж відправляють постачальникам або знищують. Компанії це може обійтися у мільйони доларів втрачених продажів.
І навіть якщо докази законності імпорту будуть, розгляд справи може настільки затягнутися, що товари у вантажі втратять свою актуальність. Наприклад, компанія замовляла шорти та майки на початок літнього сезону, а отримує їх восени.
З часу набуття чинності цього закону минулого червня Прикордонно-митна служба США повідомила, що затримала різноманітних товарів – від електроніки до одягу й помідорів – на загальну суму $1,7 млрд. Чотири вантажі з 10 повернули імпортерам після того, як вони довели, що ті походять не з Сіньцзян-Уйгурського району.
Згідно з даними Австралійського інституту стратегічної політики, принаймні 82 великі компанії, серед яких Nike, Gap і H&M, мали звʼязки з регіоном станом на 2019 рік. Фото Shutterstock
«Усе настільки серйозно, що ця проблема стала пріоритетом рівня гендиректора у всіх наших компаніях, – розповів Нейт Герман, старший віцепрезидент з питань політики в Американській асоціації одягу і взуття.
Жахливі умови роботи у Сіньцзян-Уйгурському районі, де виробляється пʼята частина світової бавовни, вперше опинилися в центрі уваги у 2017-му. Тоді правозахисні групи почали писати про уйгурів, яких утримують проти їхньої волі та змушують працювати.
Торішній звіт ООН описав «постійні тортури та інші форми жорстокого, нелюдяного і принизливого ставлення», які підпадають під поняття «злочини проти людяності». Китай натомість захищає цю програму, стверджуючи, що це таке професійне навчання та інша освіта.
Бавовна з Сіньцзяну
Для індустрії одягу необхідність позбутися бавовни з Сіньцзяну стала неабияким головним болем. Згідно з даними Австралійського інституту стратегічної політики, принаймні 82 великі компанії, серед яких Nike, Gap і H&M, мали звʼязки з регіоном станом на 2019 рік.
Два роки по тому, коли Oritain випадковим чином обрала 1000 зразків бавовняного одягу різних брендів у різних магазинах США, то виявила, що 16% цього одягу вироблено з сіньцзянської бавовни.
Щоб допомогти компаніям розірвати звʼязки з проблемним регіоном, Американська асоціація індустрії моди почала влаштовувати під час пандемії регулярні збори та вебінари з 30 компаніями. Їм пропонували різні технології для перевірки продуктів – деякі методи були надзвичайно вартісні.
«Це нічне жахіття, коли митниця зупиняє твій вантаж і просить надати усі документи про його походження, – розповіла Джулія Гьюз, президентка асоціації. – Це дуже виснажливий процес».
Уряд хоче бачити документальне підтвердження на кожен крок виробництва товару – від сировини, з якої виготовлявся матеріал, і далі. А це зробити важко, якщо тобі невідомі всі деталі твого ланцюга постачання. Раніше компанії могли напряму працювати з сотнями постачальників, але майже нічого не знати про постачальників своїх постачальників.
Усе більше компаній сьогодні витрачають гроші на створення детальної мапи своїх ланцюгів постачання, щоб можна було швидко знайти усі деталі про походження товарів у затриманому вантажі. Наприклад, продавець кухонного начиння Williams-Sonoma і взуттєві компанії Hoka та Ugg працюють із бостонським стартапом Sourcemap.
Гендиректор Sourcemap Леонардо Бонанні називає свою компанію «LinkedIn для постачальників». Суть роботи – кожна компанія запрошує своїх постачальників, які, своєю чергою, запрошують власних постачальників. Так – поки сформується повний список ланцюга.
У середньому компанія отримує близько 50 000 «ланок» у своєму ланцюгу постачання. Раніше постачальники неохоче приєднувалися до мережі, але тепер їхня участь на рівні 92%. Ті, що не беруть участі, – це одразу тривожний дзвіночок.
«Немає нічого гіршого за постачальника, який не говорить тобі, де він купує свій товар», – каже Бонанні. Sourcemap, яка бере щомісячну плату за своє ПЗ, за останні три роки зафіксувала збільшення продажів у 10 разів. У червні вона залучила $20 млн інвестицій.
Мільярди документів
Ще один стартап, Sayari, допомагає вишукувати приховані звʼязки з Сіньцзянем, аналізує мільярди документів про право на власність компаній і світові торгові транзакції. Sayari може позначити як підозрілих 12 постачальників, а компанія-замовник потім проводить подальше розслідування.
«Це дає змогу нашим клієнтам відсортувати ризики у власних ланцюгах постачання», – каже Девід Лінч, голова міжнародних аналітичних рішень у Sayari.
Результати фізичних перевірок, таких як робить Oritain, імпортери іноді надають митникам як частину більшого пакета документів. Та вони високовартісні й рідко є вирішальним фактором. «У найкращому випадку такі тести – частинка більшого пазла», – говорить Джон Фут, юрист з міжнародної торгівлі у фірмі Kelley, Drye & Warren.
Як правило, компанія використовує різні технології, щоб створити повну картину ланцюга постачання, і може бути неабияк здивована, знайшовши випадки шахрайства чи підробки документів.
А ставки можуть бути дуже високими. Після того як Bloomberg повідомив, що Shein має звʼязки з Сіньцзянем, американські політики та державні прокурори виступали за відтермінування виходу компанії на біржу, поки вона доведе, що не використовує товар, вироблений з використанням примусової праці.
Щоб довести легітимність своїх ланцюгів постачання, Shein перевіряє сотні продуктів на місяць за допомогою Oritain. Пітер Пернот-Дей, голова стратегічних комунікацій Shein, повідомив Forbes, що близько 2% результатів тестів показали звʼязки з Сіньцзянем чи Туркменістаном. Коли виявляють такі випадки, збільшується кількість тестів і перевірок. Минулого року компанія розірвала співпрацю з трьома з 40 фабрик-партнерів.
«Це дає нам змогу наглядати за ситуацією, – пояснив Пернот-Дей. – Впевненість у наших ланцюгах постачання і можливість сказати клієнтам, що вони теж можуть бути впевнені у тому, що купують, – це для нас неоціненно».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
