Категорія: Інновації
Дата: 07 лютого 18:00

Військовий квиток у «Дії», українські «Ланцети» та Сили безпілотних систем. Над чим працюватиме Мінцифри у 2024-му. Інтервʼю Михайла Федорова

Анастасія Несенюк

Forbes

6 хв читання

Голова Мінцифри Михайло Федоров. «Наша віра та підтримка БпЛА та military-tech призвела до того, що конкретні дії перетворюються в окремий рід військ», – каже Федоров. Фото пресслужба Мінцифри

На посаді голови Мінцифри Михайло Федоров курує одразу понад 45 проєктів. Про ініціативу Зеленського створити Сили безпілотних систем, перші тестування українських «Ланцетів» та ймовірне скасування «Дія.City» Федоров розповів у новому випуску «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes

«Мільйон БпЛА – точно буде», – каже голова Мінцифри Михайло Федоров. Заява прозвучала після указу президента Володимира Зеленського, який ввечері 6 лютого 2024-го доручив Кабміну і Генштабу ЗСУ опрацювати створення Сил безпілотних систем. Це впливатиме на обсяги виробництва БпЛА, переконаний Федоров.

Новий рід військ – продовження «Армії дронів», на яку в 2023-му уряд виділив 40 млрд грн. Федоров називає указ одним із найважливіших державних рішень за останній час.

У планах Мінцифри на 2024-й – не лише це. Федоров анонсував створення цифрової платформи для моніторингу кримінальних справ проти бізнесу, запуск пілотного проєкту 5G, велику реформу в освіті та появу на фронті українського аналогу безпілотників типу «Ланцет».

Інтервʼю Михайла Федорова скорочено на відредаговано для зрозумілості.

Про війну і 5G

З 2019 року, коли я прийшов на посаду, ми зробили більше, аніж планували. В нас було чотири ключові напрямки: послуги, цифрова економіка, цифрові навички та сфера телекомунікацій.

У 2019-му ми відразу зробили перерозподіл частот, для того щоб активно розвивався 4G. Сподіваюся, пілот 5G зробимо у 2024-му. Хоча б локально. Повномасштабна війна впливає на частоти, які нам потрібні. Саме через це може не вийти, але варто спробувати.

Також мені б хотілося запустити більше проєктів, пов’язаних з інноваціями для бізнесу, – стимулів, які б змушували модернізувати підприємства. Наприклад, грантову програму, яка фінансово підтримує інновації: від запровадження CRM-систем до нових технологій виробництва.

Я вірю в підприємців та бізнес. Не вірю в роль держави в економіці. Не вважаю, що вона має займати важливе місце. Потрібно максимально все відпускати, тому, наприклад, існує «Дія.City».

Про економіку без влади

Кожна країна, яка має ВВП більше ніж $50 000 на душу населення, побудувала інклюзивні незалежні інституції. Наприклад, судову, фінансову системи, антимонопольний комітет. Вони незалежні, тому на них спирається суспільство.

Ключова філософія – кожна людина може стати тим, ким вона захоче, адже інклюзивні інституції дозволяють розвиватися. Водночас бізнес захищений, а ти маєш права й обов’язки. Мені дуже імпонує західна модель розвитку суспільства.

Якщо говорити об’єктивно, то у нас подібні інституції лише створюються. Наша стратегія – змінення споживацької поведінки завдяки цифровізації. З одного боку, ми показуємо як держава може працювати без чиновників, де їх можна замінити простою функцією. З іншого – завдяки нашій організаційній структурі ми залучаємо людей з ринку, які б ніколи не працювали на державу. Ніколи б не було стільки людей в ІТ. Потрібно мислити глобально, а діяти локально.

Запуск E-Residency також приведе нас до цієї картинки. Там ми тестуємо модель транзакційних податків. Наприклад, я не бачу сенсу в існуванні Податкової. Податок повинен бути транзакційний. Тобто відразу списуватися, без тисячі людей, накладних тощо.

Зокрема в «Дія.City» ми тестуємо модель зменшення додатків, проте робимо їх прозорими. Так змінюється структура економіки й відбілюються компанії, які до цього працювали у сірій зоні.

Коли мене питають, яка ваша послуга вважається найкращою, я відповідаю, що найголовніше, що ми зробили, – це те, що цифровізація стала попкультурою. Зараз кожне міністерство звертається до нас, коли думає про запуск нових послуг. Digital First стало релігією урядовців.

Про взаємодію держави та бізнесу

Взаємодія Ради з підтримки бізнесу з правоохоронними органами, Офісом президента та урядом – комплексна історія. Важливо, аби був зворотний звʼязок та зміни до законодавства, які напрацьовує Рада.

Разом із Радою ми працюємо над рішеннями, які будуть моніторити, скільки справ відкривають щодо підприємців, скільки відбувається обшуків тощо. Також буде окрема інформаційна система, де можна буде поскаржитися та оцінити дії правоохоронних органів. «Кейс Мазепи» – публічний, бо його всі знають. Багато подібних справ відкривається поза радарами.

Про ймовірне скасування «Дія.City»

Я впевнений, що нічого не буде з «Дія.City». Ніхто не зможе зупинити цей проєкт. По-перше, знаю, що президент зробить все для підтримки проєкту. Він з самого початку підтримав його ідеологічно. Поки Володимир Зеленський президент – проєкт точно буде розвиватися.

По-друге, вже є критична кількість компаній у цьому режимі. Тобто ідея вже перемогла будь-які документи. Жоден консервативний чиновник не зможе зупинити «Дія.City». Тому я переконаний, що це стане прикладом для Європи.

Про Сили безпілотних систем

«Армія дронів» з бренду перетворюється на інституцію. Це продовження проєкту. Наша віра та підтримка БпЛА та military-tech призвела до того, що конкретні дії перетворюються в окремий рід військ. Це одне з найважливіших рішень за останній час.

Не буду робити спойлери, проте все буде супер. Тепер це буде впливати на обсяги виробництва. Ця організаційна структура буде збирати фідбек з усього полю бою в режимі реального часу.

Виробництво точно буде збільшуватися. Порівняно з минулим роком воно збільшилося фактично у 120 разів. Зараз відбувається активний процес укладання контрактів. Мільйон БпЛА точно буде. Щодо типів та видів коментувати не буду. Це чутлива інформація.

Важливим питанням залишається запуск компаній, які виготовляють зразки українських «Ланцетів». У нас велика кількість коптерів в радіусі до 20 км. Проте нам потрібно вражати цілі на відстані до 40 км. Дрони типу «Ланцет» досить високотехнологічні.

Знадобилося пів року для того, щоб розігнати ринок у цьому напрямку. Зараз ми тестуємо продукти. Найближчими тижнями вирішиться доля контрактів по дронах типу «Ланцет». Вже є бойові застосування, але поки що одиничні. Мені важко назвати конкретні дати. Протягом двох місяців інформація, як палають російські танки, почне зʼявлятися в їхніх пабліках.

Про правовий режим для military-tech

Не знаю про окремий трек по «Defense.City». В «Дія.City» ми відкрили окрему можливість долучатися компаніям, які займаються БпЛА. Вже понад 80 компаній інкорпоровано в «Дія.City» виключно по дронах.

Звичайно, потрібні додаткові стимули для defense-tech компаній. Проте найголовніше, що ми зробили, – це 25% маржинальності. Це дає можливість прозоро реінвестувати в R&D для цих компаній. Мене дуже критикували за цю ідею.

Про військовий квиток у «Дії»

Там є певна логіка. Поки що не можу її спойлерити. Скажімо так, теоретично, це може бути військовий квиток в «Дії». Проте, найімовірніше, його не буде. Зараз ми працюємо над цим проєктом окремо.

Це питання поки що опрацьовується. Буде правильно, якщо Міноборони першим анонсує новину в цьому напрямку.

Зараз разом з МОУ працюємо над запровадженням військового квитка. Він буде не в «Дії». У «Дії» також не буде військового електронного кабінету. Для цього буде створено окрему інформаційну систему на базі Міноборони. Повісток у «Дії» не буде теж.

Про запуск освітньої «Мрії» та реформу ВНЗ

У квітні цього року буде запуск проєкту. Йдеться про перші 40 шкіл. Згодом до кінця 2024-го ми підключимо 1000, у 2025-му – 10 000 шкіл.

Це буде проривом. До цього рано чи пізно прийде будь-яка країна й скаже: «Блін, нам щось потрібно робити з системою освіти, тому що в тій країні люди вже 15 років створюють стартапи й капіталізують їх».

Два ключові компоненти трансформації, які ми бачимо та закладаємо в законодавстві: система фінансування та перетворення ВНЗ на небюджетні установи.

Тобто не просто, хто набрав більше дітей на бюджетні місця, той отримує більше фінансування в вищі навчальні заклади. Відтепер важливі конкретні результати навчального закладу та його менеджменту, а не зв’язки з Міносвіти.

Необхідно, аби ВНЗ самостійно наповнювали спеціальні фонди, швидко інвестували ці гроші в зарплати, розвиток інфраструктури тощо. Також потрібна інша процедура обрання ректорів. Наприклад, в УКУ є наглядова рада, яка визначає ректора. Ви ж у своїх компаніях не обираєте СЕО.

Дисклеймер: після публікації матеріалу додане уточнення від Мінцифри щодо військового квитка, уточнено цитату Михайла Федорова.

Матеріали по темі