Нація стартапів? Мінцифри хоче залити мільярдами IT-ринок, щоб Україна перестала бути «аутсорс-країною». Наскільки реальний цей план /Фото Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

Нація стартапів? Мінцифри хоче залити мільярдами IT-ринок, щоб Україна перестала бути «аутсорс-країною». Наскільки реальний цей план

Shutterstock

За три роки Україна планує витратити на інвестиції у стартапи левову частку з 69 млрд грн, закладених на диджиталізацію. Це один із найдорожчих розділів презентованого у Лугано плану цифрової трансформації країни. Ставка – на продуктові компанії, особлива увага – військовим, космічним, аграрним технологіям. Не вистачає тільки чітких планів та грошей.

Українські IT побудовані на аутсорсі – половина із 5000 вітчизняних гравців ведуть розробку для іноземних замовників, свідчить звіт Асоціації IT Ukraine. У Мінцифри налаштовані навернути країну на продуктовий шлях. «Розробляючи продукти для всього світу, ми не зможемо капіталізувати себе, створити додаткову цінність», – сказав на конференції Forbes міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

План до 2035 року – мати 6000 стартапів, ідеться у підготованих для конференції у швейцарському Лугано документах. «Це дуже песимістичний прогноз», – каже заступник Федорова Олександр Борняков, який відповідає за розвиток IT. Він і сам вихідець із аутсорсу. У 2014-му компанію Борнякова – одеського розробника софту SoftTechnics – за $2,5 млн купив американський Intersog.

Оптимістичний сценарій – за десятиріччя виростити 10 000–15 000 продуктових компаній, каже він. Наразі у базі даних Мінцифри їх 1746. Як підвищити народжуваність стартапів бодай утричі?

Влити чимало капіталу у технологічні компанії, починаючи із найбільш ранніх стадій. Проте більшість програм з фінансування стартапів у найкращому випадку на стадії MVP – мінімально життєздатного продукту.

План підвищення народжуваності

Один із ключових пунктів презентації у Швейцарії – $13 млн для Українського фонду стартапів (УФС), що має підтримати понад 200 проєктів за два роки. Профінансувати планують за рахунок програми Єврокомісії на €20 млн, каже Борняков. 

Із них €12 млн піде на гранти по €60 000, решта – на підтримку стартап-екосистеми, тематичні заходи, адмінвитрати. Чи буде розпоряджатися коштами саме УФС – під питанням. «Насправді це поки що також не остаточне рішення, – пояснює Борняков. – Фактично це наше бажання». Останнє слово після спеціального тендеру має сказати Єврокомісія.

Для УФС є ще одна програма на 1 млрд грн, яку уряд затвердив наприкінці червня. Фінансувати її мають за бюджетні гроші. 

За два роки роботи через Український фонд стартапів пройшло понад 4000 заявок. Пощастило 240 молодим компаніям, які отримали 177 млн грн. З початком війни фонд інвестує в ЗСУ – вклав частину коштів у військові облігації. «Залишилося менше 100 млн грн, які вони дуже швидко витратять», – стверджує Борняков.

Перезапустити програму мають кошти із резервного фонду українського держбюджету. УФС отримає 400 млн грн на свої звичні грантові програми від 0,75 до 3,5 млн грн.

Ще 600 млн грн, за задумом уряду, має піти на експериментальну програму конвертованих позик, якою керуватиме створений навесні 2021-го Національний фонд інвестицій під егідою Мінекономіки. Зазвичай такі позики – convertible notes – стартапи отримують, ще не маючи ринкової оцінки. Гроші інвестора перетворюються на частку у компанії вже на наступному раунді.

Фонд інвестицій теж ставатиме співвласником компаній на два роки, йдеться у порядку реалізації проєкту на сайті Кабміну. Потім стартапи мають повернути кошти державі. Обидва фонди діятимуть у зв’язці, каже Борняков. Як саме – поки не визначено. Голова УФС Павло Карташов від коментарів відмовляється – процедури ще не розроблені.

Yozma для 21-го сторіччя

Два інші амбітні фінансові проєкти із плану відновлення Україні доведеться розробляти майже з нуля. До війни Мінцифри знайшло 400 млн грн і потенційних партнерів для створення Фонду фондів, каже Борняков, але вони теж пішли армії. Тепер заново шукатимуть гроші у Європі – держава собі таких витрат дозволити не може.

У Лугано його презентували як фонд на $200 млн для 10 міжнародних гравців. Зазвичай такі фонди створюються на 15–25 років, і $200 млн – дуже невелика сума, каже Денис Довгополий, ветеран українського венчуру і засновник стартапу Unicorn Nest. Наразі його основне заняття – економічна й інформаційна війна з Росією. «Це потенційно до пів мільярда у венчурну індустрію», – каже Довгополий.

Половину Фонду фондів зазвичай наповнює державна установа (як один із варіантів Україна розглядає Європейський інвестиційний фонд (EIF) і створює кілька менших фондів. Другу половину у них (зі своїх капіталів чи від партнерів) докладають приватні гравці.

На реалізацію ідеї знадобиться щонайменше кілька місяців, зітхає Борняков. Сам фонд може бути меншим – і €50 млн – не виключають у Мінцифри.

Ідея перегукується із легендарною ізраїльською програмою Yozma, запущеною у 1992 році. Держава давала новому фонду $8 млн із необхідних для запуску $20 млн. За наступних п’ять років вона допомогла створити 10 фондів, що за допомогою держфінансування залучили $200 млн.

Автори бестселера Start-up Nation Ден Сенор та Сол Сінгер вважають цю програму однією з найважливіших складових ізраїльського економічного дива. Розділяючи ризики, уряд водночас пропонував інвесторам усі можливі винагороди, пишуть вони. З точки зору інвесторів, це була надзвичайно вигідна пропозиція.

Інша вигідна пропозиція від України – програма так званих Matching Grants на $30 млн для 30 стартапів. «Грантове кофінансування – найдієвіший інструмент, що зустрічається найчастіше», – каже Довгополий.

Держава заходить у раунди разом із приватними фондами і подвоює їхній чек, щоб розділити ризики. Наприклад, стартап отримує $1 млн від венчурних капіталістів на ринкових умовах і ще стільки ж – у вигляді гранту.

Більше деталей буде за місяць-два, обіцяє Борняков. Наразі є ідея працювати через Національний фонд інвестицій, імовірне фінансування – від міжнародних партнерів.

Завдання ростити єдинорогів немає

Усі озвучені у Швейцарії кроки – реалістичні та потрібні, сходяться на думці опитані Forbes участники ринку. «Єдине питання – ефективність реалізації», – каже віцепрезидент фонду F1V Олексій Єрмоленко. «Держава – поганий інвестор, – каже Довгополий, – їй складно формувати систему прийняття рішень, у що інвестувати».

Yozma допомогла створити венчурний ринок для Ізраїлю 1990-х. В Україні 2030-х він уже існує, хоча й здебільшого вкладається у проєкти ранніх стадій. «Це безпосередньо пов’язано із віком індустрії», – каже Єрмоленко. У продуктових IT-компаній почало щось виходити з 2014-го, додає він. Завдання українських фондів – привести у портфельні компанії великі міжнародні фонди. А ті вже вирощуватимуть проєкти до оцінок із багатьма нулями.

Держава на великі чеки не претендує. Максимум – брати участь у раундах pre-A з програмою конвертованих позик. «Хочемо надати поштовх саме на етапі, коли найважче», – каже Борняков. Можливий виняток military tech – технології військового або подвійного призначення.

Інше питання – кого вважати українським стартапом. Чотирьох українських єдинорогів – People.ai, Grammarly, GitLab та airSlate – з Україною пов’язують здебільшого офіси розробки та місце народження фаундерів.

Інкорпоруватися технокомпанії полюбляють у комфортних податкових гаванях – на Кіпрі, в американському Делавері, Естонії. Мінцифри наполягає на реєстрації в Україні через «Дія.City» – там наразі 271 резидент. Проте чіткого переліку критеріїв ще немає.

Реалістичність плану залежить від того, як швидко Україна переможе у війні за незалежність, додає ложку дьогтю голова ICU Ventures Роман Нікітов. «У довгостроковій перспективі все впиратиметься у три речі: безпеку, легкість ведення бізнесу, верховенство права», – каже він.

Якщо війна затягнеться на півтора-два роки, виконати навіть песимістичний план на 6000 стартапів буде складно, погоджується Борняков. Федоров і в цьому бачить можливість – випробувати всі військові розробки у реальних бойових умовах. До конференції Forbes він приєднався після екскурсії на кілька вітчизняних виробництв дронів. «За рік-два ми матимемо надпотужні продукти, які захищатимуть нашу територію і експортуватимуться в різні країни», – каже він.

Матеріали по темі